Таємниці кримського підземелля

Напередодні святвечора лише ядерне випробування в Північній Кореї могло позмагатися в інформаційному полі з мером славетного українського Генічеська Ігорем Шепелєвим, який начебто зумів схилити непутящого російського президента до добросердного («з гуманітарних міркувань») вчинку — рішення подавати нібито російський газ нашим замерзаючим землякам. Цю новину явило світові не якесь невідоме джерело, а віце-прем’єр-міністр Росії Дмитро Козак. Він заявив, що це за наказом Володимира Путіна було відновлено подачу газу з Криму до Генічеська. Однак ще в понеділок глава «Нафтогазу України» Андрій Коболєв спростував цю інформацію і назвав її «фейком» російської пропаганди. Та й Шепелєв не визнав за собою такої пробивної сили, і зізнався, що з Кремлем йому ніяк не сконтактувати за телефоном: хто я, мовляв, такий ... Щоправда, приблизно в той самий час, що й Коболєв, із заявою виступив глава «Чорноморнафтогазу» Ігор Шабанов, котрий  перебіг під російську юрисдикцію». Він стверджував, що за запитом української сторони в понеділок увечері компанія розпочала постачання газу до Генічеська.

БЕЗ КОМАНДИ ПУТІНА В РОСІЇ НІЧОГО НЕ РОБИТЬСЯ

На ранок, як і обіцяв Коболєв, прес-служба НАКу повідомила стривоженому світові, що від початку окупації Криму він забезпечується газом виключно з родовища Стрілкове, розташованого у Херсонській області біля Арабатської стрілки. «Російський газ до Генічеська не постачався і не постачається», — наполягали в будинку на вулиці Хмельницького і роз’яснювали, що «з 1 січня 2016 року окупаційна влада АР Крим протягом чотирьох діб блокувала херсонський газ, що зберігається в Глібовському підземному сховищі на території Криму» . За даними прес-служби, зазвичай «постачання газу для потреб населення міста в літній період здійснюються за рахунок поточного видобутку на Стрілковому родовищі».

«Надлишок видобутого влітку газу, — наголошується в прес-релізі, — який не можуть використовувати жителі Генічеська, передається для тимчасового зберігання до ПСГ «Глібовське», що знаходиться на тимчасово окупованій території. Взимку український газ відбирається з ПСГ і направляється до Генічеськ для покриття пікових рівнів споживання». «Цих обсягів газу більш ніж достатньо для забезпечення потреб міста до кінця опалювального періоду», — зазначають у компанії. У НАК повідомляють, за 2014 рік Генічеськ використав 9,2  млн кубометрів газу. Максимальна виробнича потужність родовища Стрілецьке становить 25 мільйонів кубометрів газу на рік.

Цікаво, що ніхто не поставив під сумнів роль Путіна в «порятунку» Генічеська від вимерзання. Навіть у далекій Америці. «Замерзаючий український Генічеськ за вказівкою Володимира Путіна щодня отримуватиме 20 тисяч кубометрів, — процитував «Российские вести» генеральний директор і власник East European Gas Analysis Михайло Корчемкін. — Я думав, що обсяг перекачування буде менший, і загальна сума складе менше 10 тисяч доларів, але «віджатий» в України «Чорноморнафтогаз» збирається перекачати близько 300 тисяч кубометрів на суму приблизно 50 тисяч доларів». «У будь-якому випадку, — продовжував відомий у світі експерт газових ринків, — це питання рівня голови району або маленького міста, але в Росії всі міжнародні газові справи вирішує особисто Володимир Володимирович Путін. У президента РФ безліч інших турбот, і жителям Генічеська сильно пощастило, що Путін звернув увагу на їхнє скрутне становище. Без команди президента РФ жоден російський чиновник не ризикнув би подати газ до Генічеська».

ОБМИНАЮЧИ БУХГАЛТЕРІЮ?

«Там взагалі дуже захоплива історія виявилася! — пише у коментарі до висловлення Корчемкіна читач. — Газ до Генічеська надходить виключно з Арабатської стрілки (Стрілецьке) або по ходу газопроводу, з Глібовського ПСГ.

Видобутком газу на Стрілковому газовому родовищі займається приватна компанія «Пласт» (не «Нафтогаз»). Влітку надлишок газу або спалюється, або закачується до Глібовського ПСГ. З’ясовується, що у компанії «Пласт», дуже м’яко кажучи, не все гаразд з юридичними документами на продаж/зберігання газу з РФ та Глібовським ПСГ. Грубо кажучи, приватна компанія банально приторговувала неврахованим газом. З державою «агресором», обминаючи офіційну бухгалтерію).

Якщо повірити цьому поінформованому читачеві, то дуже дивно, що ніхто ще в Україні не тільки не блокував відповідний газопровід ні влітку, ні взимку, але, мабуть, не проводив там і ревізій. Тим паче, що до власників «Пласту», яким вже не перший день керує така досвідчена та відома людина, як Михайло Рибчич (брат Іллі Рибчича, який у минулому очолював доньку «Нафтогазу» — «Укргазвидобування»), можуть виникнути різні претензії. «Зв’язок «Янукович — Онищенко — Рибчич» підтверджує той факт, що газові проекти Онищенка 2014 року мали в буквальному сенсі найвищий «дах». За нашою інформацією, — зазначає член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, — під час перебування Едуарда Ставицького на посаді міністра палива та енергетики народний депутат Онищенко мав робочий кабінет на 5 поверсі поряд з кабінетом Ставицького. Показово, що інших кабінетів на поверсі не було».

ФАКЕЛ ПОПЕРЕДЖАВ

5 березня 2014 року повідомляється в матеріалах Єдиного судового реєстру, виявлених сайтом «Наші гроші», що юридично ще український «Чорноморнафтогаз» підписав з ПрАТ «Пласт» договір про спільну діяльність. «Пласт» вніс 71,64 мільйона гривень, а «Чорноморнафтогаз» — право на користування об’єктами Архангельського та Стрілецького газових родовищ вартістю понад 47,7 мільйона гривень. Таким чином, частка «Пласту» в СД становила 60%, а «Чорноморнафтогазу» — 40%. У серпні 2014-го «Чорноморнафтогаз» вирішив розірвати договір. У своєму позові він зазначив, що документ є незаконним, оскільки його не було узгоджено Кабміном. Однак, як вважає видання, у суді позивач вів справи так, що насправді сприяв програшу.

Важливо також, що власником ПрАТ «Пласт» є одіозний народний депутат Олександр Онищенко (група «Воля народу»). А в грудні 2014 року 20% акцій компанії відійшли ТОВ «Новард Плюс», засновником якого є Костянтин Пивоваров, на якого частину своєї власності, за даними «Української правди», переписала родина екс-прем’єра Миколи Азарова.

Можливо, саме ці обставини певною мірою визначають відносини «Пласту» з «Нафтогазом України». Як писав генічеський інформаційний відеопортал «Новый визит» (vizit.ks.ua), «Нафтогаз України» ніяк не компенсує витрати «Пласту», хоча абоненти Генічеського району справно сплачують за спожитий газ. Мало того, у газових сховищах Криму накопичилося близько 13 млн куб. м газу, який, завдяки зусиллям «Пласту», кримська сторона визнала українським. Цей обсяг газу готові віддати до загальної газотранспортної системи України через пункт обліку в селі Червоний Чабан Каланчацького району.

Однак «Нафтогаз України» затягує вирішення цього питання, що може призвести до втрати 13 млн куб м газу для українських споживачів ... і припинити фінансування експлуатації об’єктів і газової системи Стрілкового родовища. Уже зараз «Пласту» нічим платити за закачування надлишку газу до газових сховищ Криму. Тому кримська сторона відмовляється його приймати. Без оплати й оформлення газу з кримською стороною стає неможливим реверс, що загрожує зривом газопостачання до Генічеського району саме в зимовий період».

 «Крім того, додає автор матеріалу, — якщо нікуди буде дівати надлишки газу зі Стрілкового родовища, може виникнути техногенна аварія на газових об’єктах. Щоб цього не допустити, ПрАТ «Пласт» побудував систему для спалювання зайвого газу». «Можна лише дивуватися з такого марнотратства «Нафтогазу України», — дещо не за адресою зауважує автор, коментуючи фотознімок газового факела, що горів під час випробувань відповідного обладнання. — На разі це пробний запуск. Але якщо доведеться в літній період спалювати залишки газу, то факел буде набагато більший, і щодня в повітря будуть вилітати тисячі кубічних метрів дорогоцінного палива. Плюс відсутність фінансування загрожує зриву газозабезпечення Генічеського району. За нашою інформацією, із цією проблемою «Пласт» оббиває пороги не тільки місцевої влади району та «Нафтогазу України», але й навіть звертався до РНБО».

СПАЛИ ЧИ КАТАЛИСЯ?

Коментуючи на прохання «Дня» ситуацію в Генічеську, екс-міністр енергетики України Сергій Єрмілов назвав її заплутаною і суперечливою. Разом із тим він вважає: «Там наш газ у Глібівському підземному сховищі, і ми маємо його отримувати. Ми ж не перешкоджаємо транзиту російського газу до Європи територією України. Питання в тому, що хтось хотів отримати на цьому політичні дивіденди, мовляв, ми рятуємо Генічеськ, рятуємо Україну. Борони нас Боже від таких послуг».

«Ми зараз точно не знаємо, скільки в цьому ПСГ нашого газу, — говорить Єрмілов, — але точно відомо, що під час анексії він там був. Скільки вони його вже віддали або не віддали, це вже технічне питання. А якщо не віддали або віддали лише якусь частину, то ніяка російська президентська благодійність Генічеську не була потрібна. Вони просто повинні були віддати газ на умовах технічного обміну або взаємодопомоги, оскільки ми транзитуємо їхній газ до Європи. А якщо для цього потрібно втручання президента РФ, як це подають їхні ЗМІ, то це, звичайно, неподобство».

«Я категорично проти того, щоб керівник іншої держави втручався в ситуацію з нашими внутрішніми постачаннями енергоносіїв. Цим він хоче принизити нашу країну, — обурюється екс-міністр. — Влада окупованого Криму чотири дні блокували постачання газу з Глібовського ПСГ до Генічеська. За цих обставин «Нафтогаз» мав попередити «Газпром» й інших наших контрагентів, що ми перекриваємо газ на Європу, оскільки наші споживачі нічим не гірші за всіх інших. І це скінчилося б в нуль годин і одну хвилину 1 січня. Чому в «Нафтогазі» цього відразу ж не зробили? Може спали або на лижах у цей час десь далеко каталися? Це потрібно перевірити. В будь-якому разі, ми побачили, якою є керованість нашої газової системи...».