Тест Надії Савченко

Питання звільнення Надії Савченко сьогодні в топ-новинах України і світу. Перш за все — завдяки характеру, волі і позиції Надії. Після того, як 4 березня Савченко оголосила сухе голодування, в Україні і світі відбулися численні акції протесту із закликом до політиків — змусити російське керівництво звільнити українського парламентаря. До рішучих і негайних дій закликали Петра Порошенка, зокрема, українські журналісти (газета «День» взяла активну участь) під час однієї з найперших акцій біля Адміністрації Президента минулої п’ятниці.    

Добре, що в результаті дій суспільства українські політики таки заворушилися. Правда, проблема стара — із суттєвим запізненням. Заяви Президента і відповідні дії з’явилися після обурення громадян і навіть заяв Держдепу США. Реакція генконсульства Україні в Ростові-на-Дону взагалі з’явилася через кілька днів. До цього інформація надходила тільки від адвокатів. Ну і зовсім останнє. 8 березня народний депутат Ірина Геращенко повідомила у Facebook із посиланням на Президента, що той доручив МЗС створити координаційний штаб із порятунку Надії Савченко. Тобто, досі такого штабу не було.

«Консульство займається безпосередньо організаційними питаннями на місці, — коментує «Дню» консул України в Ростові-на-Дону Олександр Ковтун. — Ми надаємо сприяння родичам — перевозка, зустріч, моральна, медична допомога. Ведемо процесуальні дії — подаємо клопотання, надсилаємо ноти. Допомагаємо адвокатам. Мова йде не лише про справу Савченко, але й про справи Карпюка, Клиха, Литвинова, Кольченка, Сенцова, інших».

Не було на останніх засіданнях у Росії і жодного народного депутата, навіть представників «Батьківщини», список якої очолює Надія Савченко. Правда, після критики з боку журналістів, дехто таки вирушив в РФ (Альона Шкрум, Іван Крулько і Олексій Рябчин), але на вчорашнє засідання вони так і не потрапили — їх затримали в аеропорту «Шереметьєво». Мобілізувалися представники «Батьківщини» і в столиці — за останні дні ними були організовані кілька мітингів на підтримку Савченко.

6 БЕРЕЗНЯ 2016 р. ІЗ ТАКОЮ ОРИГІНАЛЬНОЮ ПРОПОЗИЦІЄЮ ВИЙШЛИ ГРОМАДЯНИ НА НЕДІЛЬНИЙ МІТИНГ У КИЄВІ НА ПІДТРИМКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЬОТЧИЦІ НАДІЇ САВЧЕНКО / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Тим часом, 9 березня суд Донецька Ростовської області РФ переніс оголошення вироку українській льотчиці на 21-22 березня. Хоч і перебивали, Савченко таки виголосили останнє слово: «Майдан в Росії буде! Путін не зможе тримати владу на крові людей. Це протиприродно. Проти людей, проти Бога і проти всього на світі. Все, що я можу зробити, це показати своїм прикладом, що Росію з її «государственностью» і тоталітарним режимом можна скрутити в баранячий ріг, якщо не боятися і бути незламним».

«Суд поцупив у мене тиждень життя, — продовжила Савченко. — Тепер у вас є тільки тиждень на винесення рішення. Можливо, я ще доживу. Ви можете зробити красиво і визнати свою помилку. Вину свою ви, звичайно, не визнаєте. Ви можете зачитати вирок прямо зараз або завтра, або максимум через тиждень. Якщо ви вирішите, що вирок може бути через два тижні або в кінці квітня, або через півроку... Хочете показати свою силу? Покажіть. І пам’ятайте — ми граємо на моє життя. Ставки високі, і виграю я, бо мені нічого втрачати. Я продовжу голодування, якщо рішення буде винесено пізніше, ніж через тиждень. Вироку чекати я не буду».

Закликали звільнити Савченко не тільки в США, а і Євросоюзі, де мобільно і рішуче відреагували на дії Москви. Депутати Європарламенту навіть звернулися верховного представника ЄС із закордонних справ Федеріку Могеріні запровадити персональні санкції проти президента РФ Володимира Путіна та ще 28 російських посадовців через «незаконне поводження з українською громадянкою Надією Савченко». Лист-звернення підписали 57 євродепутатів.

У МІЖНАРОДНИЙ ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ В УКРАЇНІ І ЗА КОРДОНОМ ПРОЙШЛИ МАСОВІ АКЦІЇ НА ПІДТРИМКУ НАДІЇ САВЧЕНКО. У ЛЬВОВІ ДО НЕЇ ПРИЄДНАЛИСЯ ДИРЕКТОР МІЖНАРОДНОГО ІНСТИТУТУ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ ТА ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ ДІАСПОРОЮ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІРИНА КЛЮЧКОВСЬКА ТА НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ГАННА ГОПКО І ОКСАНА ЮРИНЕЦЬ / ФОТО ПАВЛА ПАЛАМАРЧУКА

Старший віце-президент Центру аналізу європейської політики Едвард ЛУКАС вважає, що звільненню Надії Савченко може сприяти лише посилення тиску на російський режим. «Потрібно ввести заборону на видачу віз особам, відповідальним за її переслідування, а також їхнім подружжям, братам і сестрам, дітям і батькам», — наголосив він у коментарі «Дню». А заступник директора Центру Мартенса, Брюссель, Ролан ФРОЙДЕНШТАЙН вважає, що всі західні співрозмовники Путіна повинні офіційно  вимагати від нього звільнення Савченко. «Однак нові санкції не розглядаються, хоча це було б доречно зробити. Ми будемо щасливі, якщо весною цього року утримаємо в ЄС консенсус по збереженню існуючих санкцій», — сказав він «Дню». На жаль, заяви про скасування санкцій в ЄС лунають все частіше.  

Після перенесення оголошення вироку на 21—22 березня, Савченко заявила: «Сухе голодування я продовжую!» Це засідання і реакція світу — поставила перед нами низку викликів. Наприклад, коли ми говоримо про суди, то українські суди далеко не пішли від російських. В Україні є низка резонансних справ, які демонструють дуже погану практику і мають негативну історію. І серед них чемпіон «Справа Гонгадзе». Ми в багатьох напрямках знаходимося в тій «сірій зоні», де перебуває багато років сама Росія і куди намагається повністю затягнути Україну. Історія із Савченко однозначно є тестом для нашої країни і всього світу. І до викликів, які вона поставила перед нами, ми ще повернемося.

«ПРЕДСТАВНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ НА СУДІ НАД САВЧЕНКО ВИГЛЯДАЮТЬ РОЗГУБЛЕНО»

Олена РОМАНОВА, російська журналістка, Ростов-на-Дону:

— У середу засідання суду над Савченко розпочалось рівно об 11-й годині ранку, як і планувалось. Серед ЗМІ був більший ажіотаж ніж 3-го березня, тому прийшлось виділити два додаткових зали з відеотрансляцією. Всіх до зали не пустили, хоча журналістам кортіло побачити Надію Савченко ще й тому, що до того лунали заяви про її поганий стан. Але Надія виглядала досить впевнено і активно, як і завжди. Перед тим, як оголосити своє останнє слово, Надія показала відповідний жест судді, за що отримала чергове попередження. Савченко чітко висловила позицію, що вона буде голодувати доти поки її не віддадуть Україні. Вимога — проведення заключного засідання не пізніше тижневого строку. Суддя ж все одно призначив оголошення вироку на 21-ше березня. У відповідь Савченко вигукнула обурення і заспівала Гімн України. Окрім того, Надя погрожує, що її прихильники будуть пікетувати будівлю СІЗО і зрештою скликають Майдан. Хоча щодо реалізації таких планів є великі сумніви. Сьогодні всі чекали приїзду українських лікарів, щоб почути їхній висновок щодо стану Надії. Але лікарів затримали на кордоні в прикордонному пункті Мілове. Так само не пустили українських депутатів, які їхали разом з матір’ю Савченко. Коли мати Надії говорила з журналістами, вона висловлювалась досить категорично і побажала, щоб діти тих, хто причетний до утримання її доньки, пережили те ж саме. Вона присоромила Путіна за те, що він знущається над дівчиною. При цьому, вона спілкувалась з журналістами виключно українською мовою.

Місцеві мешканці, де триває процес над Савченко, помітно охололи до цієї теми. Засідання внаслідок яких перекривають вулиці, дошкуляє городянам, а ще і тому, що в ЗМІ процес над Савченко вже фактично відсунутий. Більш того, тема війни в Україні далеко не перша на шпальтах російських газет та інформаційних випусків новин. Зараз росіян годують конфліктом у Сирії та розповідями про «поганого Обаму». Термін «Новоросія» так само як і абревіатури «ЛНР» чи «ДНР» просто не використовуються російськими журналістами.

Наскільки я спостерігала за поведінкою українських консулів, то можу сказати, що у них у всіх був розгублений вигляд. Вони з’являлись на засіданнях, давали коментарі, але враження було таке, що вони втомлені і не знають достеменно як реагувати на ситуацію. І це торкається не лише процесу над Савченко, а й інших в’язнів з України. Коли задаєш їм питання — що конкретно робить українська влада для звільнення своїх громадян, то вони демонструють відсутність власної позиції, а отже, і відсутність її у самої української влади.

Розуміння ж російської влади, зокрема, міжнародних наслідків процесу над Савченко немає. Рефлексій немає ні у влади, ні у суду, ні навіть у журналістів. Вони мислять інакшими категоріями — день на день. Що буде завтра їх не цікавить. Це величезна машина, яка просто робить свою в тому числі і злочинну роботу. Саме тому голодування Надії не дасть належного ефекту, адже цій системі абсолютно це байдуже. Сьогодні я випадково почула, як Надія через решітку спілкувалась з власною сестрою. Віра просила Надю припинити голодування, на що Надія в ультимативній формі відповіла, що її все вже дістало...

«САВЧЕНКО НЕ ДАДУТЬ ПОМЕРТИ — ДО НЕЇ ЗАСТОСУЮТЬ ПРИМУСОВЕ ГОДУВАННЯ»

Мустафа ДЖЕМIЛЄВ, народний депутат України, лідер кримськотатарського народу, політв’язень:

— Найімовірніше Надії Савченко не дадуть померти і до неї застосують примусове годування — як це було у совєтських тюрмах. Наприклад, я тримав голодування протягом 303 днів і якби не примусове годування, я міг би померти після 50 днів.

Що ж до сухого голодування, то його можна тримати близько 5 днів, а потім воно може привести до літальних наслідків. І те, що Надія Савченко після кількох днів сухого голодування тримається добре, говорить, що вона дуже стійка жінка.

Що може зробити влада відносно її визволення? Фактично, бандит захопив її у заручники — як можна вести із ним переговори? Можливо, можна говорити про обмін. Але якби у Кремлі хоча б трошки ворушили мізками, вони б зрозуміли, що роблять дуже велику дурницю. Яка для них користь із того, що вони тримають цю дівчину у себе? Вони отримують надзвичайну шкоду у міжнародному масштабі! Але у Кремля таке уявлення про свою велич та силу.

Надія Савченко підлягає визволенню за всіма параметрами: вона народний депутат Верховної Ради, член ПАРЄ. Окрім цього, обвинувачення, які їй закидають, не варті ламаного шеляга — це досконально довели адвокати Надії — Марк Фейгін та Микола Полозов. Але суд продовжує робити своє. Є чеченська пісня, у якій говориться: «Лише той чоловік, який може сказати «Я був неправий». Та очікувати цього від мешканців Кремля не має сенсу, оскільки вони виправдовуватимуть будь-яку свою підлість і ніколи не визнаватимуть своїх помилок.

«САВЧЕНКО ОПИНИЛАСЯ В ЗАРУЧНИКАХ ПОЛІТИКІВ, ЯКІ НЕ ЗДАТНІ ПОСТАВИТИ ДЕРЖАВНІ ІНТЕРЕСИ ВИЩЕ ВУЗЬКОПАРТІЙНИХ»

Євген МАГДА, політичний експерт:

— На жаль, в історії з Надією Савченко в українських політиків грає їхня споконвічна хвороба неспроможності консолідуватись та знаходити спільні рішення. Багато політиків віддали перевагу конспірологічним версіям щодо того, чому Савченко опинилися в полоні. Ці версії можна буде розглядати, але лише після того, як українська льотчиця, як і всі українські полонені, повернуться до України. Зараз необхідно говорити лише про повернення Надії Савченко. Але у нас одні намагаються вдарити цією темою по Президенту, мовляв, Порошенко нічого не робить для повернення Савченко, інші по Тимошенко, яка ще восени 2014 року говорила, що у неї є абсолютно чіткий план повернення льотчиці, але ми його не бачимо до сьогодні. А українське суспільство опинилося в заручниках політиків, які не здатні поставити державні інтереси вище вузькопартійних.

Я не думаю, що боротьба за звільнення Савченко абсолютно не ведеться — зрозуміло, що дії, які ведуться по дипломатичних каналах не висвітлюються перед широким загалом. Важко уявити дипломатичну лінію поведінки, яка узгоджується на Майдані. Проте у політиці потрібно відмовитись від простих речей, як приватні та вузькопартійні інтереси, та встановити пріоритет загальнодержавних інтересів. Наші політики мають цьому навчитися або піти.

Поведінка Надії Савченко у суді та її політичні перспективи між собою кореспондують достатньо слабко. Безумовно, вона є мужньою та безкомпромісною людиною, але я б не став говорити про її високі політичні рейтинги в Україні. Проте вже на сьогодні вона стала образом, яким спекулюють інші політики.

«СПИСОК САВЧЕНКО» — ЦЕ КРОК У ПРАВИЛЬНОМУ НАПРЯМКУ, АЛЕ МАЮТЬ БУТИ ПОСИЛЕНІ САНКЦІЇ ПРОТИ РФ»

Володимир ВАСИЛЕНКО, юрист-міжнародник:

— Я бачу лише один варіант звільнення Надії — посилення санкцій щодо Росії всіх членів міжнародної спільноти насамперед найбільш впливових. РФ — це варварська держава, лідер якої також варвар, який не дотримується не лише норм міжнародного, а й національного права. Тому сподіватися на вирішення питання Савченко у правовому руслі наївно. Також необхідно заявити, що ми не випустимо російських військових, захоплених на Донбасі, доки не буде визволено українську льотчицю.

«Список Савченко» — це крок у правильному напрямку, але я вважаю його недостатнім. Санкції в економічній сфері мусять бути посилені до того, доки Путін не зрозуміє, що якщо він не припинить протиправної поведінки, наступить економічний крах РФ.

Що ж до дій української влади, то я вважаю їх недостатньо активними задля визволення Надії. Вже давно потрібно було задіяти весь арсенал дипломатії і неформальні зв’язки, щоб організувати широку міжнародну кампанію для її визволення. Ми б могли відкликати із посольства у Москві весь персонал, доки не буде звільнено Савченко. Є багато способів, які б Україна могла вжити, але не зробила цього.

При всій важливості долі Савченко, це лише один з епізодів українських полонених у РФ, але в Україні немає послідовної позиції і політики щодо відсічі російській агресії. Українська дипломатія вже давно мала працювати для створення антипутінської коаліції для припинення військової агресії проти нашої держави. А це відбудеться лише тоді, коли будуть звільнені всі окуповані Росією українські території. Для цього потрібні зусилля всього міжнародного співтовариства. Лише примус РФ до міжнародного права приведе до відновлення міжнародного правопорядку. Це потрібно не лише для захисту інтересів України, а для всього міжнародного спілкування. Оскільки поведінка Росії, керованої Путіним, становить загальносвітовій безпеці. І доки західні держави цього не збагнуть, доти кремлівський лідер дозволятиме собі поведінку, яка підриває міжнародний правопорядок. Ця поведінка врешті-решт призведе до того, що з’являться нові жертви російської агресії

Я захоплююся Надією Савченко, її мужністю, силою волі, переконаннями і поведінкою як справжньої української громадянки і патріотки. Будь-які натяки на те, що вона нібито неправильно робить, я вважаю аморальними і неправильними. Голодувати чи ні — це її особистий вибір, і ми не можемо вирішувати за неї. Але її вибір зумовлюється в тому числі недостатньо ефективними діями Української держави щодо її визволення. Оскільки відсидіти 26 років у російській в’язниці — це жахлива перспектива, і неможливо передбачити, що може статися в цих умовах із українською льотчицею.