Сейм vs жінки

Законопроект про тотальну заборону абортів, що спричинив останнім часом хвилю масових протестів у Польщі, зрештою було відхилено. Голова профільної комісії, на розгляді якої перебував нормативний акт, депутат правлячої партії «Право і справедливість» Вітольд Чарнецький заявив, що протести  так званого «чорного понеділка» були дуже важливими, «змусили задуматися і навчили смирення». У той день спорожніли десятки тисяч офісних крісел, закрилися комерційні заклади і, не зважаючи на проливний дощ, на вулиці польських міст у чорному одязі, але з кольоровими парасольками вийшли з протестом поляки. Тільки у Варшаві, за підрахунками влади, зібралось понад 30 тис. людей. Також мали місце демонстрації у Кракові, Познані, Вроцлаві, Гданську та інших польських містах. Акції солідарності з поляками відбулися в Україні, Франції, Німеччині, Литві, соцмережі заполонив хештег #czarnyprotest і #blackprotest. «Моє тіло — моє діло», «Уряд — не вагітність, можна усунути», — заявили поляки.

Якби закон ухвалили, переривання вагітності для польської жінки оберталося кримінальним покаранням — від трьох місяців до п’яти років в’язниці. Те саме стосується і лікаря, який ризикне провести процедуру. Також кримінальне покарання могло спіткати жінок, у яких трапився викидень.

Складається враження, що «ПіС» загнала себе в кут через надмірну близькість і бажання «розрахуватися» за підтримку з Костелом. Не дивлячись на високий авторитет католицької церкви у суспільстві, владна партія недооцінила зрілість і згуртованість громадянського суспільства. Курс «культурної революції», «повернення Польщі свого обличчя» зайшов надто далеко і наштовхнувся на категоричне неприйняття поляками претензії на обмеження прав. «Чорний протест» можна назвати «новою епохою», свого роду «жіночою весною» у Польщі, — коментує соціолог Вероніка Грезебалска.— Абсолютна більшість жінок вважають повну заборону абортів замість створення пристойних перспектив середньовіччям».

Чи є нормальною демократія, за якої влада слухає єпископів, а не громадян і громадянок, і чи можуть протести проти заборони абортів перерости в антиурядовий рух, «День» запитав у активісток нещодавніх подій.

«КАЧИНЬСЬКИЙ ЗЛЯКАВСЯ НАСЛІДКІВ — АЖ ДО РОЗКОЛУ У ВЛАСНІЙ ПАРТІЇ»

Катажина ХIМЯК, історик і громадська діячка, учасниця «Чорного протесту» у Варшаві:

— Багатьох жінок роздратувало відхилення депутатами «ПіС» навесні цього року законодавчої громадської ініціативи «Врятуймо жінку», який передбачав більш ліберальний підхід до абортів. Він включав у себе програму запобігання небажаної вагітності — більш широкий доступ до засобів контрацепції та статеве виховання. Після ухвалення законопроекту Ордо Iuris про повну заборону абортів в Інтернеті почалася хвиля неприйняття. Відповідна група у Facebook швидко набрала більше 100 тис. членів. Важливу роль в мобілізації підтримки протестів зіграли і традиційні медіа. Офіційну підтримку «чорний протест» отримав від багатьох відомих людей, в тому числі чоловіків — журналістів, акторів, громадських діячів.

Влада пішла на поступки, тому що налякалась масштабами протестів — 3 жовтня у них взяли участь більше 100 тис. по всій країні. Ті самі депутати «ПіС», які голосували в першому читанні на користь проекту Ордо Iuris, у другому читанні, навпаки, відправили його у кошик.

Цікаво, що лідер правлячої партії Качиньський відступився під тиском «чорного протесту», а перед тим дії Комітету з оборони демократії, по справі Конституційного суду і засобів масової інформації, не викликали в нього подібної реакції. Хоча протести були не менш масовими — у Варшаві 12 грудня 2015 року на вулиці вийшло біля 50 тис. осіб.

Але питання абортів Качиньському важче обіграти і виправдати політично. У суперечці про Конституційний суд його основна захисна лінія в тому, що Конституційний суд вже давно є інструментом в руках «Громадянської платформи», а тепер «Право і Справедливість», просуваючи новий закон, намагається відновити баланс сил. Крім того, тема абортів є менш абстрактною, потенційно зачіпає кожну родину в Польщі і розглядається як втручання у приватну сферу, що поляки не люблять. Дуже можливо, що Качиньський злякався навіть можливого розколу у власній партії.

На жаль, на сьогоднішній день польська католицька церква стала гальмом на шляху до загальноєвропейських демократичних цінностей. Це відбувається тому, що багато священиків вороже налаштовані до Європейського Союзу і не розуміють демократію як політичну систему — що це не тільки влада більшості, а й захисту прав різних меншин, в тому числі, наприклад, сексуальних.

У Польщі є великий потенціал для протесту — це ще раніше показали акції Комітету оборони демократії. Але суперечка з приводу переривання вагітності радикально збільшив його, мобілізувавши багатьох молодих людей, до того — здебільшого аполітичних. Їх мало цікавила важливість ситуації навколо Конституційного суду і сфера політичних реформ, в той час як дуже не сподобалось втручання в особисте життя законом про аборти.

«ВЛАДНА ПАРТІЯ НЕ ПОКИНУЛА СВОЇХ НАМІРІВ»

Кароліна БЖИНЦКА, організатор мітингу у Варшаві:

— Наш протест є відповіддю на бажання посилити закон 1993 року. Аборти зараз дозволені тільки у трьох випадках: в разі зґвалтування, якщо вагітність загрожує життю і здоров’ю жінки або якщо плід має серйозні дефекти. Але польський парламент за допомогою церкви і традиціоналістських організацій намагається зробити жінок рабами власної фертильності.

Ми вирішили використовувати всі законні форми протесту, щоб не допустити цього. На жаль, виграли лише битву, а не війну. Політики відклали, але не відмовились від наміру посилити закон, тривають дискусії.

За даними офіційної статистики, число легальних абортів в Польщі коливається від 600 до 2000 на рік. Проте жіночі організації повідомляють, що у підпільних умовах їхнє число в кілька разів вище. Також величезна кількість жінок, близько 150 тис. на рік, займаються «абортним туризмом» — їздять закордон переривати вагітність. У Польщі також існує проблема лікарів, які використовують «клаузу совісті». Вони не просто заперечують пацієнтам право на контрацепцію, а й не надають інформацію про стан плода під час вагітності. Свідомо вводять в оману пацієнтів з підвищеним ризиком вагітностей, і діти народжуються каліками і інвалідами.

Багато разів протягом 23 років жіночі організації подавали проекти лібералізації абортів. На жаль, кожного разу парламент їх відхиляв. Польські жінки розлючені наступом церкви і політиків на їхнє фундаментальне право давати собі раду.

ВІДВОЛІКАЮЧИЙ МАНЕВР?

Магда, учасниця демонстрації у Варшаві:

— Звісно, не можна сказати, що все польське суспільство включилося в акції протесту. Чи вплинули ми? Теж не беруся бути оптимісткою. Проект Ордо Iuris хоч і був відхилений, однак останніми днями лідери правлячої партії та інші члени знову висловлювалися за можливість зменшити переривання вагітностей до мінімуму. Деякі стверджують, що підняття цього контраверсійного питання є відволікаючим маневром. Не варто забувати, що найближчим часом мають бути підписані домовленості CETA і TTIP (економічні угоди з Канадою і США. — Ред.), що є серйозною проблемою для польської економіки і суспільства.

Сам законопроект не був великим сюрпризом — протягом багатьох років консервативні кола голосно говорили про своє невдоволення існуючим «компромісом». Але показово, що на протест вийшло багато віруючих, які ведуть традиційний спосіб життя — не за аборти, а за свободу вибору як фундаментальне право людини.  

Існує багато рухів, спрямованих на лібералізацію нинішнього законодавства у цій сфері, і які користуються популярністю у польському суспільстві. Дівчатам потрібен доступ до сексуальної освіти, вони мають знати, як захиститися від небажаної вагітності, що таке її штучне переривання, і не боятися звернутися за консультацією до відповідних лікарів. Драконівські методи заборони тільки ламають життя — жінки закінчують самогубствами, калічать себе під час спроб «домашнього» переривання вагітності або збагачують іноземні клініки. Для підвищення народжуваності потрібні справжні стимули, а заборона на аборти ніколи не покращить демографічної ситуації.