Реформатори

Музей сучасного мистецтва України у співпраці з Українською секцією Міжнародної асоціації арт-критиків АІСА представляє виставку «Новітній арт-текстиль України», який із самого початку нового століття стрімко розвивається і збагачується новими оригінальними ідеями майстрів тканини. На музейній виставці в Києві у цьому переконують гобелени, панно, об’ємно-просторові композиції в таких традиційних техніках, як ткацтво, гаптування, повсть, і відносно нових для українців — батик, текстильний колаж, аплікація, квілт, черпаний папір.

У залах МСМУ розміщено 90 творів, які вирізняються незвичністю, 32 віртуозних митців-реформаторів професійного художнього текстилю з різних міст України (Києва, Львова, Харкова, Полтави, Черкас, Вінниці, Чернігова, Івано-Франківська, Луцька, Херсона) — тих, які упродовж останніх десятиліть особливо вражають своїм новаторством, приголомшуючи креативністю, здатністю на сміливий творчий експеримент. Їхня творчість дає всі підстави стверджувати, що у 2000-х роках арт-текстиль України набув цілком нового звучання у вітчизняному мистецькому просторі.

Куратори виставки (мистецтвознавець Зоя Чегусова, художник Тетяна Кисельова), які півроку готували цей проект, намагалися включити в експозицію твори різної спрямованості — фігуратив та абстракцію, площинні та об’ємно-просторові композиції, ключовими словами до яких можуть бути НЕЗВИЧНІСТЬ, НЕСТАНДАРТНІСТЬ І НЕСПОДІВАНІСТЬ. Це стосується як системи жанрів загалом, так і формальної мови кожного автора.

На виставці (автори експозиції — А. Нетудихата, Т. Кисельова, З. Чегусова, А. Жмайло) очевидна багатогранність характеру новітнього арт-текстилю, який синкретично поєднує в собі засоби художньої виразності майже всіх видів сучасного візуального мистецтва. Саме тому його можна сприймати як суперноваційний живопис (М. Кирницька «Каліфорнія») та фотодрук на тканині (Н. Пікуш «Свята родина», «Подруги на відпочинку»), винахідливу скульптурну пластику (Г. Дюговська «Дорога до неба», «Слов’янська берегиня») або вигадливий за технікою виконання арт-об’єкт (А. Жмайло «Об’єкт-1», «Об’єкт-2»), ефектний за своїми фактурами, та при цьому багатошаровий за змістом колаж (Т. Кисельова «Час розваг», І. Кіршина «Закоханий лев»), таку собі візерунчасту аплікацію (М. Фізер «Звірина над землею», «Мотив», «Квітка дитинства», «Ми»; І, Шостак-Орлова «Ритми міста-ІІ»).

Текстиль сьогодні спрямований перетворюватися на оригінальний асамбляж (О. Маріно «Збирання золотого дощу») та своєрідні інсталяції (Л. Шилімова-Ганзенко, С. Шилімов «Шовкопряди. Лялечки», Б. Губаль «Осінь»), які переважають в українських експозиціях contemporary art.

Водночас завдяки правічним матеріалам, якими є волокно та нитка, всі ці новітні твори все одно залишаються текстилем — видом декоративно-вжиткового мистецтва, яке завжди захоплює глядача хвилею позитиву.

Яскраво вираженою орієнтацією на культ гармонії та краси вирізняються гобелени Л. Жоголь, М. Базак, О. Парути-Вітрук, О. Риботицької, Б. Губаля, О. Ковача, О. Маріно, О.Левадної, Н. Грекової, які демонструють дивовижне вміння всотувати й перевтілювати національні традиції у своїх гранично модерних творах.

Безмежний плин образів на перетині предметного та орнаментального світів втілюють у своїх оригінальних панно в голковій техніці Н. та Л. Борисенки, О. Мороз, І. Шостак-Орлова, О. Куца-Чапенко, чиї витвори вражають символікою, метафорами, асоціативним мисленням.

Несподівані комбінаторно-пластичні ходи і фактурні якості текстилю властиві творам Т. Кисельової, М. Кирницької, Л. Білик, В. Ганкевич, О. Суходолової, І. Кіршиної, Н. Гедзевич.

Відчуття новизни, свіжості погляду на текстиль додать експозиції об’ємно-просторові композиції — естетські ширми М. Базак, А. Жмайло, Г. Вершиніної, неперевершені головні убори та сумки М. Фізер.

Неординарними пошуками нових можливостей живописно-графічної мови вирізняються розписи на тканині Н. Гронської, Н. Борисенко, Т. Ядчук-Богомазової.

Привертає увагу оригінальність ручного — черпаного паперу А. Попової, пластика волоконної стихії в повстяній композиції В. Андріяшка.

Виставка доводить, що в авторському текстилі переважають образи, далекі від буденної реальності: вони умовні, ірреальні, уявні, фантазійні, багаті на різні символи, знаки, підтексти, що нерідко пройняті сумом і тугою. Безперечно, арт-текстиль став драматичнішим за змістом. Проте він залишається мистецтвом передусім художників-ліриків, на теренах якого немає місця епатажу та інфернальним (пекельним) силам. Новітній арт-текстиль, як і в попередні століття, — дуже привабливий для глядача та особливо приємний своїми тактильними проявами, це заслуга талановитих художників України, яких можна вважати справжніми чарівниками, а інколи навіть і чаклунами.

Виставка засвідчує, що арт-текстиль початку нового століття переживає складні художні трансформації, які можна порівняти хіба що з мистецькими новаціями авангарду початку ХХ століття, завдяки чому ця галузь професійної творчості набуває дедалі вагомішого звучання в контексті сучасного українського мистецтва.

Так, розвиваючись у руслі сучасних художніх ідей на рівні з іншими видами мистецтва, «дрейфуючи в широтах» постмодернізму і неоавангарду, український арт-текстиль у 2000-х роках перетворився на самобутній національний феномен.

Нестримний у своїх емоціях новітній арт-текстиль експансивно завоював простір чудових залів Музею сучасного мистецтва України, який розташований у Києві, на вул. Глибочицькій, 17. Виставка триває із середини червня до кінця серпня 2012 року.