Про вiдчуття науки
Слухачі Малої академії наук представили свої винаходи на фінальному етапі виставки-конкурсу «Майбутнє України»
Днями у холі київського Палацу дітей та юнацтва розмістили близько сотні стендів. Старшокласники з 23 областей України привезли сюди свої винаходи та розробки в найпопулярніших технічних галузях.
«На першій такій виставці було представлено три області, потім — сім, зараз — майже всі. Ці розробки настільки глибокі й талановиті, що дуже важко виділити якусь одну», — говорить президент МАН Станіслав Довгий. «День» розпитав юних науковців про їхні проекти.
БЕРЕГИНІ РЕСУРСІВ
Валерія Шахунова, 11-класниця з Херсона, на прикладі власного дому та ліцею переконалася, що заміна ламп і вікон та раціональне використання електроприладів справді допомагають зекономити. Її підрахунки вражають: наприклад, через не вимкнений з розетки телевізор за рік можна переплатити майже 100 гривень!
Віталія Криса з міста Галич шукала альтернативу традиційним енергоресурсам. На думку школярки, невеликі вітрові або гідроелектростанції — найкраще рішення для важкодоступних районів. Дівчина переконана, що за малою енергетикою — майбутнє. І недарма: її розробками уже зацікавився водоканал Галича.
Ольга Ярошевська привезла з Олександрії конструкцію для очищення водойм від сміття. Вона із захопленням розповідає про свою модель, акцентуючи на доступності матеріалів. «Фізика — мій улюблений предмет, — зізнається винахідниця. — Я не просто її знаю, я її розумію». Звісно, без розуміння складних процесів навряд чи можна втілити свою розробку в життя.
РОЗДРУКУЄШ ШОКОЛАДКУ?
3D-друк стає усе популярнішим. Не оминуло це і МАНівців. У різних кінцях зали свої моделі представляють Артем Артеменко з Олександрії та Олексій Сальніков із Луцька. Артемова модель працюватиме з глиною. Випікатимуть горщики та свищики у його творінні електромагнітні хвилі.
Олексій розробив екструдер для друку з шоколаду та воску і працює над створенням мультихарчового принтеру. Хтозна, можливо, через кілька років нас очікує переворот у концепції фастфуду і сприйнятті харчування взагалі.
ТЕХНОЛОГІЇ, НА ДОПОМОГУ!
Учень Запорізького технічного ліцею Олександр Чередниченко поєднав фізику та медицину. На його думку, локальне охолодження чи розігрівання тіла дасть лікарям більше часу на надання невідкладної допомоги. Тому хлопець розробив компактний пристрій для цього. Індикатори та датчики в нормі, проте прилад ще мусить пройти низку доказових медичних дослідів перед запуском.
Львів’янка Марія Хацко створила власний аналог «розумного будинку» для вже збудованого житла. Пружина, корок, плата, електромагніт, телефон — і ви зможете управляти своїм помешканням навіть на відстані. Цей спосіб не тільки простий, а й дешевий. Між іншим, за будинком може стежити і робот-доглядальник Олександра Похиленка. Проте основна функція цієї розробки — догляд за людьми з особливими потребам, зокрема за дітьми. Хлопець змайстрував перший прототип із підручних матеріалів. Далі він планує розширити колісну базу, встановити автоматичну підзарядку та удосконалити деякі функції робота.
Дітям свій пристрій присвятив і сєверодонецький школяр Михайло Циганок. Кілька звукових сигналів тренують слухову пам’ять малюків, а азбуку Морзе на ньому можуть вивчати й інші члени родини. Пристрій здатен працювати автономно, тож далека подорож чи відключення електроенергії йому не страшні.
За господарством стежитиме і безпілотник Артема Яковлєва з Чернігівщини. Він може контролювати і лани, і ліси. Передбачене використання пристрою і в зоні АТО. Літак піднімається на висоту один кілометр і вище, може перебувати у повітрі до 40 хвилин. Дослідник переконує, що це хороша і недорога альтернатива подібним апаратам.
«ХОЧУ ДОПОМОГТИ НАШОМУ НАРОДУ»
ІТ-секція на виставці не відставала. Дев’ятикласниця з Білої Церкви Анастасія Мельник створила для школярів, що цікавляться інформатикою, серію навчальних відео. У них вона пояснює тонкощі роботи у середовищі програмування Lazarus. Дівчина переконує, що ці уроки можуть використовувати і учні, і вчителі. «Друзі дивилися ці відео і дякували мені за доступні пояснення. Я дуже рада, що змогла комусь допомогти», — каже школярка.
Ігор Вощик із міста Ромни присвятив свій сайт електронній музиці. За його задумом, відвідувачі зможуть не тільки дізнаватися останні музичні новини, а й опановувати музичну грамоту та створювати власні композиції. Має хлопець і чіткі плани щодо монетизації ресурсу.
А 11-класник з Луцька Олег Пономаренко вирішив використати свої навички веб-дизайну для створення волонтерського онлайн-центру. На цьому сайті буде зібрана інформація про волонтерів, їхні можливості та потреби. На закономірне питання про захист даних Олег має відповідь: капча (тобто автоматизований тест для розрізнення людей і комп’ютерів) — проти ботів, системні адміністратори — проти зловмисників. «Так я хочу допомогти армії і нашому народу взагалі вийти зі скрутного становища, — пояснює школяр. — Вірю, що добро переможе, що наша країна буде розвиватися і з’явиться ще більше корисних проектів».
ВСЮДИСУЩА НАУКА
Мала академія наук має свої осередки і у містах, і у невеликих селах. Один із них очолює Віталій Дєдков, учитель Горбівської загальноосвітньої школи, що у Чернігівській області. Чоловік радіє, що може поєднувати науку і техніку, адже керує одразу двома гуртками — авіамодельним та «Юним дослідником». Фінансові та матеріальні умови не найкращі, проте ентузіазм наставників та вогник в очах учнів поки рятують ситуацію. До речі, саме тому у виставці брали участь немало учнів загальноосвітніх шкіл без жодних поглиблень.
Більшість дітей прагне пов’язати своє життя з уже обраними сферами досліджень. Проте деякі поєднують науку з гуманітарними захопленнями. Блискучі фізики іноді навчаються у гімназії мистецтв, мріють про театральну або журналістську кар’єру і поки остаточно не визначилися із майбутнім. Утім, хоч який би шлях обрали ці діти, своєю інноваційною діяльністю вони вже заклали фундамент для змін у власному житті та суспільстві в цілому.