Терор у Криму

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала і презентувала доповідь про порушення прав людини в Криму з промовистою назвою "Крим у темряві". "Розповсюдивши заборонне російське законодавство в Криму, де-факто влада значно обмежила свободу зібрань і об'єднань і свободу вираження поглядів. Багато людей опинилися на лаві підсудних, а судові процеси проти них кричуще порушують стандарти справедливого суду", - йдеться в преамбулі, а далі окремо по пунктах розкриваються факти порушення прав людини на півострові з боку російської влади і силовиків. Висновки експертів AI будуються на більш ніж півсотні інтерв'ю, які вони провели у вересні 2016 року на території півострова, відвідавши Ялту, Кореїз, Алушту, Бахчисарай, Сімферополь і Севастополь.

Доповідь була презентована в Києві, але спочатку викликала не надто велику увагу ЗМІ. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін і зовсім не відвідав презентацію. Цьому є пояснення - майже всі факти, викладені в доповіді, відомі, проте цінність роботи AI в тому, що тепер вони зібрані воєдино і перевірені експертами, незалежність яких, зокрема від української сторони, не піддається сумніву. Наявність хоча б епізодичного міжнародного спостереження за тим, що діється на півострові, вже багато значить, враховуючи серйозний тиск влади на роботу журналістів і ЗМІ в Криму. "Принаймні три телеканали, два новинних агентства та інші незалежні медіа були закриті, - наводять статистику переслідування ЗМІ на півострові AI. - Ті, що переїхали на материкову частину України, зокрема популярний телеканал кримськотатарською мовою ATR, з тих пір втратили можливість вільно робити репортажі з півострова і транслювати в Криму. Як і кілька інших ЗМІ, телеканал ATR також позбавили можливості здійснювати трансляцію на півострів через інтернет".

У числі експертів, які побували в Криму, - директор російського представництва Міжнародної правозахисної організації Amnesty International Сергій Нікітін. "Ця поїздка була кілька місяців тому. Треба сказати, що до цього я також з колегами був у Криму півтора року тому. Таким чином, нам було що порівнювати, - розповів Нікітін про місію AI. - Ситуація змінилася в гірший бік. Причому ми говоримо конкретно про те, що атаки, переважно з боку влади, спрямовані на громаду кримськотатарського народу. І ми говоримо в своїй доповіді, і ми були тому свідками, що переслідування носять систематичний характер. як приклад ми наводимо кілька конкретних випадків того, яким чином здійснюється тиск на кримськотатарську громаду. Як закони РФ застосовуються щодо такої організації, як Меджліс".

Переслідування журналіста Миколи Семени

Справі журналіста Миколи Семени присвячений окремий розділ доповіді. "В медіа більше немає плюралізму, а окремим журналістам, які насмілюються критикувати де-факто владу, буквально не залишили вибору, окрім як писати під вигаданими іменами для ЗМІ за межами Криму, - стверджують автори доповіді. - Критика російської окупації й анексії - кримінальний злочин, згідно зі статтею 280.1 Кримінального кодексу РФ ("Публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації". - Прим.), яка набрала чинності за два місяці до окупації Криму і ще більше доповнювалася після його анексії". Миколі Семені було висунуто звинувачення після публікації у вересні 2015 року на сайті проекту Радіо Свобода "Крим.Реалії" статті "Блокада - необхідний перший крок до звільнення Криму". Слідство вважає, що журналіст, говорячи про нелегітимність захоплення півострова, закликає до порушення територіальної цілісності Росії. Судячи з матеріалів справи, за журналістом була організовано стеження, зокрема і віддалений доступ до його комп'ютера, ще до порушення справи. Зараз слідство закінчено, справу буде передано до суду найближчим часом. Захист наполягає на невинуватості Семени, стверджуючи, що не можна судити людину за дотримання міжнародного права, яке продовжує вважати Крим українським, особливо якщо Конституція країни декларує верховенство міжнародних норм над національними.

Переслідування заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова

Аналогічне звинувачення було висунуто заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову, який у березні 2016 року в інтерв'ю телеканалу ATR висловився за продовження міжнародного тиску на Росію, щоб змусити її залишити Крим і Донбас. Слідство вважало висловлювання Умерова екстремістськими, єдиним доказом цього служить лінгвістична експертиза, в якій дана оцінка навіть не власне словам, що прозвучали в інтерв'ю кримськотатарською мовою, а їхньому не зовсім коректному перекладу російською. Під час судового процесу Умерову запропонували пройти психіатричну експертизу. Ця дія цілком в рамках процесуального права, проте не обов'язкова у випадку з обвинуваченням, яке висунули Умерову. Він відмовився від стаціонару, і його насильно поклали в психіатричну клініку, де він провів кілька тижнів. "Я не погоджувався на проведення експертизи за допомогою комісії, тому що, по-перше, абсолютно нормальний, а по-друге, тому що побоювався, що її результати будуть сфальсифіковані і використані для дискредитації Меджлісу", - пояснював Умеров. Три тижні, проведені ним у психіатричній лікарні, він назвав тортурами. В результаті його визнали осудним, судовий процес триває досі. Як і Микола Семена, він перебуває під підпискою про невиїзд і не може покинути півострів навіть для отримання медичної допомоги.

"Цілком очевидно, що ми є свідками обмеження на діяльність Меджлісу. Ми є свідками фактично переслідування окремих лідерів кримськотатарського народу", - коментує його справу керівник російського представництва AI Сергій Нікітін.

Каральна психіатрія

Використання медицини слідством у Криму взагалі набуло системного характеру. Ці факти не увійшли в доповідь AI, оскільки місія працювала на півострові ще до того, як у психіатричну клініку стали масово відправляти кримських татар, фігурантів справи "Хізб ут-Тахрір". Мусульманська організація "Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі" визнана в 2003 році терористичною в єдиній країні - Російській Федерації. За всю історію члени організації не вчинили жодного теракту, вчення її заперечує будь-які методи силового впливу. "У всіх цих справах звинувачення у членстві в "Хізб ут-Тахрір" або виявляються однозначно необґрунтованими, або ж існують вагомі причини сумніватися в достовірності висунутих звинувачень. Це викликає серйозне занепокоєння щодо справедливості суду", - йдеться про справу "Хізб ут-Тахрір" на території Криму в доповіді AI. За останні кілька місяців, вже коли місія AI покинула Крим, шість обвинувачених у справі потрапили в психіатричну клініку для насильницького проведення експертизи. Спочатку кілька фігурантів погодилося на проведення експертизи без перебування в лікарні, проте лікарі комісії почали ставити запитання про суть висунутих проти них звинувачень, фактично провокуючи дати свідчення. У підсумку всі обвинувачені кримські татари відмовилися відповідати на запитання, були оголошені "неконтактними" і насильно поміщені в клініку. Муслім Алієв і Арсен Джеппаров вже провели в ній кілька тижнів і були переведені назад до Сімферопольського СІЗО, Енвера Бекірова, навпаки, направили в клініку, де також залишаються Рефат Алімов і Вадим Сірук. Ще один обвинувачений у справі "Хізб ут-Тахрір" житель Ялти Емір-Усейн Куку поміщений у психіатричній лікарні в одиночну палату.

Справа "Хізб ут-Тахрір"

З 19 осіб, заарештованих у Криму у справі "Хізб ут-Тахрір", четверо вже засуджені Північно-Кавказьким військовим окружним судом. "Виникає багато запитань про те, наскільки справедливим був суд, - звертають увагу автори доповіді AI. - Зокрема, протягом судових слухань кілька свідків звинувачення відкликали свої заяви, зроблені перед судом. Одна людина, пастух з Севастополя, сказав у суді, що під час допиту слідчий ФСБ попередив його, що якщо він не підпише документ, який лежав перед ним, то опиниться у в'язниці разом з іншими чотирма. Інші заявляли про подібні форми тиску на них при веденні слідства, коли відкликали свої заяви в суді".

Окремий розділ експерти AI присвятили переслідуванню Еміра-Усейна Куку, кримськотатарського правозахисника, якого звинуватили в приналежності до "Хізб ут-Тахрір". У липні 2014 року оперативник ФСБ запропонував йому співпрацювати з російськими спецслужбами, правозахисник відмовився. Восени він почав активно розслідувати і фіксувати викрадення кримських татар, у квітні його спробували затримати, фактично це було викрадення, що не відбулося. Двоє чоловіків чекали його на трасі, зупинили, повалили на землю і почали бити. Коли інцидент привернув увагу сусідів Куку і людей, які проїжджали повз, втрутилися працівники спецслужб у масках і з автоматами, які насильно засунули Куку в автомобіль, відвезли до будинку і провели там обшук. Заяву про побиття поліція приймати відмовилася, а потім і зовсім звинуватила Куку в нападі на двох співробітників. Остаточно правозахисника арештували в грудні 2015 року, звинувативши в участі в "Хізб ут-Тахрір". Всі ці факти знайшли відображення в доповіді AI. "Amnesty International вважає безпідставними звинувачення проти Еміра-Усеіна Куку, якого переслідують за його правозахисну діяльність і правомірне вираження власних поглядів. Всі кримінальні звинувачення проти нього мають бути негайно зняті, а його самого слід негайно і безумовно звільнити", - закликають правозахисники.

На думку адвокатів, які працюють на півострові, і правозахисників, справу "Хізб ут-Тахрір" і переслідування мусульман за звинуваченням в участі у цій організації створено російськими спецслужбами для тиску на нелояльних громадян, перш за все кримських татар. Найчастіше, і це відзначають автори доповіді AI, немає жодних підстав вважати обвинувачених членами забороненої в Росії організації, слідство ґрунтується на свідченнях секретних свідків, достовірність яких неможливо підтвердити. Одним з прикладів є випадок Мусліма Алієва, який також відображений в доповіді AI. Алієв фактично був неформальним лідером мусульманської громади в Алушті, яка звинуватила офіційний муфтіят в підпорядкуванні російській владі. Після останніх арештів у справі "Хізб ут-Тахрір" у Сімферопольському районі восени 2016 року з'ясувалося, що арешти ініціює муфтіят. В офіційному зверненні на ім'я керівника кримського управління ФСБ Віктора Палагіна від Духовного управління мусульман Криму йдеться про "обурливу ситуацію з адептами радикальної мусульманської секти "Хізб ут-Тахрір" і хабашитами". У листі від 29 липня 2016 року перераховуються мусульмани, з адресами і номерами телефонів, які, на думку муфтіяту, входять в заборонені в Росії організації. На думку, виражену в доповіді експертів AI, Муслім Алієв піддається переслідуванню не за участь в "Хізб ут-Тахрір", а через активну критику муфтіяту.

Викрадення людей

Спроба викрадення Еміра-Усейна Куку не єдиний випадок насильницького зникнення людей в Криму. Всього з моменту анексії на півострові, якщо судити з офіційних даних прокуратури, порушено понад 200 кримінальних справ про зникнення людей. Кілька десятків з них - кримські татари. Увагу місії AI привернув факт викрадення жителя Бахчисарая, члена Світового конгресу кримських татар Ервіна Ібрагімова. Останній раз його бачили 24 травня 2016 року, покинуту машину пізніше знайшли поряд із дорогою, якою він їхав додому. Камера зовнішнього спостереження з сусіднього магазину зафіксувала факт викрадення: кілька людей у формі ДПС зупинили машину Ібрагімова, ще один автомобіль заблокував проїзд, з нього вибігли люди, схопили Ібрагімова і відвезли. Минуло сім місяців, і жодної інформації про Ібрагімова немає. Батько Умер Ібрагімов вважає, що слідство спеціально не займається пошуком його сина, і звинувачує у викраденні російські спецслужби.

Інші випадки викрадень людей не увійшли в доповідь AI, однак таких фактів на території Криму предостатньо. У жовтні 2014 року кримський татарин Ескандер Апселямов пішов на роботу в пекарню в Сімферополі і зник, жодної інформації про нього немає. Мухтар Ресланов в кінці серпня 2015 року йшов з базару з продуктами додому в Сімферополі і зник. Свідки заявили, що бачили, як його вели двоє чоловік у поліцейській формі, посадили в білий автомобіль і відвезли. В кінці вересня 2014 року було викрадено і до сих пір не знайдено сина і племінника кримськотатарського активіста і правозахисника Абдурешита Джеппарова. Молодих людей блокувало відразу шість машин, після чого їх заштовхали в автомобіль і повезли. Проти свідка, який готовий був розповісти про подію в суді, було порушено справу, після чого він відмовляється брати участь у слідстві щодо пропажі Джеппарова. "Всі все знають, а вони (російські правоохоронці. - Прим.) Замітають сліди. Явно спрацювали російські спецслужби, а слідство не робить нічого, щоб знайти їх", - стверджує Абдурешит Джеппаров.

Заборона Меджлісу і переслідування кримських татар

Серед викрадених і переслідуваних у Криму не тільки кримські татари, але автори доповіді AI звернули увагу, що основний центр опору анексії саме серед національного руху кримських татар: "Майже через два роки тиск з боку місцевих і федеральних властей не зменшився. Їм недостатньо приєднання півострова до Російської Федерації, вони вимагають повного прийняття цього жорстокого факту, зображуючи тих, хто цьому протидіє, як екстремістів і терористів і переслідуючи їх.

Як найбільш організований центр опору кримські татари взяли на себе потужний удар цього гніту." Ми не концентруємо свою увагу на представниках якоїсь однієї етнічної громади. Просто справи йдуть таким чином, що представники кримськотатарського народу страждали дуже багато і в минулому, можна тільки висловити співчуття до цих людей, які є об'єктами порушення прав людини з боку де-факто влади Росії", - пояснив позицію AI директор російського представництва Сергій Нікітін.

Найхарактернішим проявом тиску на кримських татар експерти AI вважають заборону Меджлісу, справу проти якого кримська прокуратура порушила в лютому 2015 року, звинувативши організацію самоврядування кримських татар в екстремізмі. Звинувачення будувалося лише на висловлюваннях глави Меджлісу Рефата Чубарова, який публічно заявляв про незгоду з анексією півострова і закликав до повернення Криму до складу України. Ще одним прикладом переслідування кримських татар у доповіді AI виступає справа "26 лютого" і особисто звинувачення проти заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза, судовий процес над яким зараз йде в Верховному суді Криму.

Справа "26 лютого"

26 лютого 2014 року кримські татари і проукраїнські активісти вийшли на мітинг проти прийняття так званих сепаратистських законів до будівлі Верховної ради. Фактично активісти намагалися відстояти територіальну цілісність України. Проти них зібралися проросійські активісти, в тому числі члени незаконного збройного формування "Кримська самооборона". В результаті відбулися зіткнення, в результаті тисняви загинули дві літні людини. Тоді кримським татарам і активістам вдалося зберегти Крим для України, наступного дня будівля Верховної ради була захоплена російським спецназом. Слідство у справі "26 лютого" розцінило мітинг кримських татар як масові заворушення, звинуватило в їх організації Ахтема Чийгоза, який, судячи з відео та за свідченнями очевидців, навпаки, намагався розвести сторони і не допустити кровопролиття. Протягом 18 місяців Чийгоз перебуває в СІЗО, до суду його не привозять, у засіданнях бере участь по відеозв'язку, що сторона захисту вважає порушенням його прав. "Amnesty International вважає Ахтема Чийгоза в'язнем совісті, якого посадили і засуджують виключно за його мирний політичний активізм і протистояння російській окупації і анексії Криму. Слід негайно і безумовно його звільнити і зняти з нього всі звинувачення", - підводять підсумок аналізу справи "26 лютого" автори доповіді AI.

Переслідування адвокатів

Крім переслідування журналістів і фактичної зачистки інформаційного простору в Криму, експерти Amnesty International звернули увагу на факти тиску на адвокатів, які захищають фігурантів справи "Хізб ут-Тахрір" і активістів. На півострові працює кілька місцевих адвокатів, у кожного з яких десятки справ, не так давно стали працювати члени адвокатського об'єднання "Агора", в справі Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова працюють колишні адвокати Надії Савченко Микола Полозов і Марк Фейгін. Крім очевидних труднощів через режим перетину адмінкордону, адвокати стикаються і з прямим тиском з боку російської влади і силовиків.

30 серпня 2016 року декілька десятків співробітників у штатському намагалися потрапити в сімферопольський офіс адвокатів Еміля Курбедінова і Едема Семедляєва. Обидва вони ведуть цілу низку справ над кримськими татарами і в цей час перебували в Ростові на засіданні. Очевидці впізнали серед тих, хто намагався потрапити в офіс, співробітників ФСБ. Неофіційно на Курбедінова тиснуть майже весь час, погрожуючи і закликаючи кинути справи, які ініціювала ФСБ. В останній раз йому неофіційно дзвонив чиновник із Сімферопольської адміністрації, який наполягав на тому, щоб Курбедінов покинув Кримську колегію адвокатів.

Крім цих випадків, у доповідь AI не ввійшли факти очевидного тиску на адвоката Миколу Полозова, який захищає Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. У серпні 2016 року щодо адвоката почали дослідчу перевірку за заявою прокурора Олександра Домбровського, який вважав себе ображеним виступом Полозова у соцмережах.

"Окремо хочу відзначити неналежну і мерзенну поведінку державного обвинувача Домбровського, який дозволяє собі шпильки і жарти на адресу Чийгоза, його питань, пов'язаних як з якістю зв'язку, так і з якістю судового процесу. Наскільки дрібний і нікчемний Домбровський, настільки, буквально на контрасті, чесно і мужньо поводиться на процесі Ахтем Чийгоз", - написано було на сторінці Полозова в "Фейсбуці" 23 серпня. Справу відразу за трьома статтями, зокрема про неповагу до суду, порушувати проти адвоката не стали. З іншого боку, слідчий ФСБ намагається в судовому порядку змусити адвоката дати свідчення у справі Ільмі Умерова. Полозов вважає, що це навмисно робиться для того, щоб змінити його статус із захисника на свідка і виключити зі справи.

Висновки і реакція

За підсумками аналізу фактів порушень прав людини в Криму автори доповіді Amnesty International склали свій список рекомендацій, причому не тільки російській владі, міжнародному співтовариству, ОБСЄ, а й офіційному Києву, якому порадили якомога швидше ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Головною вимогою до міжнародних інституцій, напевно, є домогтися незалежного спостереження за дотриманням прав людини на півострові. До Росії вимог набагато більше.

Крім надання доступу до Криму всім організаціям, що ведуть моніторинг, AI вимагає розслідувати всі заяви про зниклих і викрадених у Криму, сприяти роботі "незаконно закритих або вимушених закритися" ЗМІ, забезпечити журналістам доступ і свободу займатися своїми обов'язками, зокрема українським, розслідувати факти переслідування журналістів і припинити безпідставне блокування ЗМІ. Меджліс кримськотатарського народу, на думку AI, повинен бути виключений зі списку екстремістських організацій, а люди, які мирно чинять опір анексії, не повинні переслідуватися владою. AI закликає зняти всі звинувачення з Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова, Миколи Семени, Еміра-Усейна Куку і припинити необґрунтоване переслідування у справі "Хізб ут-Тахрір".

Офіційний Київ в особі прес-секретаря Міністерства закордонних справ України Мар'яни Беци схвалив доповідь правозахисників. "З огляду на обмеження російськими окупаційними властями доступу міжнародних конвенційних механізмів моніторингу на територію Криму, звіти і висновки незалежних правозахисних організацій про ситуацію на півострові мають надзвичайне значення для фіксування злочинів російської окупаційної влади і підготовки адекватної відповіді міжнародної спільноти, зокрема з метою притягнення до відповідальності всіх винних", - йдеться в повідомленні.

У Росії офіційної реакції на доповідь не надходило. "Нам не вдалося зустрітися з уповноваженою з прав людини Республіки Крим Лубіною, хоча минулої поїздки в 2015 році у нас така зустріч відбулася, - розповів Сергій Нікітін. - Нам також не вдалося зустрітися з представником прокуратури Республіки Крим. І минулого року нам теж не вдалося з ними зустрітися. Наші спроби якимось чином обговорити ці факти з владою, як ідуть справи з правами людини на цій території, вони, на жаль, не зовсім успішні". У Криму в останні кілька днів затримання тривають. У Севастополі 16 грудня співробітники ФСБ затримали проукраїнського активіста Ігоря Мовенка, якого у вересні побили за українську символіку і символіку добровольчого підрозділу "Азов" на вулиці міста. За свідченням очевидців і судячи з відео, бив Мовенко співробітник поліції у штатському при повному схваленні натовпу. Після інциденту проти Мовенка порушили справу за демонстрацію символіки "Азова" як екстремістської. Судячи з усього, сьогоднішній обшук був проведений в межах цієї справи. Як передає Кримська правозахисна група, яка зв'язалася з дружиною активіста Валентиною Мовенко, обшук пройшов вранці, вилучили ноутбук, жорсткі диски, телефон, чоловіка після цього відвезли, до полудня привезли назад у наручниках і відвезли знову. Активіст встиг сказати їй, що його побили, загрожують арештом, якщо він не визнає провину у справі про екстремізм. Днем раніше на ринку Привоз у Сімферополі поліція провела рейд і затримала мінімум п'ятьох осіб з українськими паспортами. Їхнє місцезнаходження невідоме. Декількома днями раніше був затриманий житель Серебрянки Роздольненського району Володимир Балух, який вивішував український прапор на дах будинку і публічно заявляв про незгоду з анексією Криму. Оперативники заявили, що під час обшуку виявили у нього патрони і динамітні шашки. Під час обшуку у Мовенка оперативники, за словами дружини, докладно знімали на відео українські прапори.

"Чим більше людей знають про те, що відбувається в Криму, зокрема, в нашій історії, тим більше шансів, що якісь відбудуться зміни, - пояснив мету доповіді AI Сергій Нікітін. - Тому що гласність нікому не подобається. Ніякої порушник прав людини не любить, коли на нього спрямований такий прожектор гласності, висловлюючись старою мовою. І, природно, якщо всі забудуть і перестануть говорити про те, що відбувається в Криму, в інших місцях, де порушуються права людини, то, звичайно, тоді буде легше творити якісь злодіяння і порушувати права людини далі тим, хто цим займається зараз".

Антон Наумлюк

Позаштатний кореспондент РС

Джерело: Радіо Свобода