Справа Кучми — великі торги

Справа Кучми продовжує залишатися предметом великої політичної гри. В ній, на жаль, немає місця інтересам суспільства. Вчора воно в черговий раз програло. Вищій спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив у силі рішення Печерського райсуду Києва і Апеляційного суду, які постановили вважати рішення Генпрокуратури про порушення кримінальної справи проти Кучми незаконним. Підстави на яких ухвалено таке рішення, ВССУ оголосить сьогодні.

Атмосфера в якій відбувався суд — окрема тема. Почалося все з маніпуляції датою переносу засідання. Минулого разу (31 травня) судом була названа чітка дата — 26 липня. Проте пізніше все переграли і назвали цю дату технічною помилкою, виявляється суд мав на увазі 26 червня. Саме через цю причину потерпілий у справі Олексій Подольський заявив клопотання про необхідність перенести засідання, адже його представник в суді Олександр Єльяшкевич не встиг прибути із США, де він має політичний притулок, до новоназваної дати. Клопотання обговорили. Суд відхилив.

Далі просив перенести суд адвокат Миколи Мельниченко Павло Сичов. За його словами, він не отримав всіх необхідних документів. Знову, обговорили. Суд відмовив. Ну і не змінили своїм традиціям судді щодо останнього клопотання. Присутні журналісти просили дозволити відеофіксацію процесу. Їх підтримала (заявила клопотання) представник Мирослави Гонгадзе — Валентина Теличенко. Але суд пішов далі своїх попередників (Печерського, Апеляційного судів) і заборонив не просто кіно і фотозйомку, він не дозволив навіть аудіофіксацію.

Версія адвоката Мельниченка Миколи Неділька: «Це було зроблено для того, щоб унеможливити будь-яку фіксацію порушень ведення судового процесу з боку суддів. Адже у разі подання заяви в Європейський суд, це стане предметом серйозного вивчення». Варто підкреслити, всі ці клопотання підтримувалися авторами касації (в деяких випадках за виключенням представників Генпрокуратури), тобто Подольським, Теличенко, Неділько, Сичовим. Не підтримувалися — відгадайте, — звичайно, адвокатами Кучми (Віктор Петруненко, Сергій Ульянов).

Відповіддю на дії суддів стала заява пана Сичова щодо відводу суддів. Аналогічні заяви зробили потерпілий Подольський та адвокат Неділько. Підтримала їх Теличенко. Прокуратура — виступила проти. Ну і звичайно проти — Петруненко та Ульянов. Після наради в дорадчій кімнаті — судді клопотання відхили. Далі почався розгляд справи. Сторони виступили, навели свої аргументи, але в атмосфері вже відчувалася певна вирішеність. Та і самим суддям було не по собі, Кучму то вони виправдали, але внутрішній стан виказував інше.

Показово, що вчора в тому ж Вищому спецсуді розглядалася ще одна відома на ввесь світ — «газова справа» Юлії Тимошенко. Касацію так і не розглянули, колегія суддів на чолі з головуючим Станіславом Міщенком перенесла засідання на 12 липня. Причина: суду необхідно отримати результати судмедекспертизи щодо стану здоров’я Тимошенко.

Чому так співпало, що дві резонансні справи, розглядали в один день? Тут варто підкреслити один дуже важливий нюанс. В Україні наразі перебувають колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський та екс-президент Європарламенту Патрік Кокс. Євросоюз призначив їх наглядати за справою Тимошенко і, не виключено, за майбутніми парламентськими виборами. З екс-прем’єром вони вже мали тригодинну зустріч. Для українського керівництва дуже важливо, що європейські представники доповідатимуть у себе по справі Тимошенко і по виборчому процесу.

Здається тут треба уважно придивитися до цього політичного сюжету. Може бути глибока інтрига.

«Прийде час і ми, потерпілі, звернемося до міжнародних журналістів, — говорить громадський діяч Подольський. — Хай вони розкажуть своєму суспільству, які в них політики, як вони виглядають, коли підтримують родину Кучми. Це небезпечно не тільки для нашого суспільства, але і для їхнього демократичного суспільства».

«Можливо, за відкуп Кучми, Пінчук надасть певні послуги...», — говорить адвокат Микола Неділько.

Цього разу поблизу суду зять екс-президента помічений не був. За словами Неділька, напевно, вирішили все ще минулого разу. Нагадаємо, перед початком судового засідання 31 травня, Подольський бачив як Пінчук виходить з дверей Вищого спеціалізованого суду. «Я не можу звинувачувати Пінчука, — говорить Подольський. — Нехай читачі самі додумуються, що людина з мільярдними статками вранці робить в суді. Це, до речі, питання його репутації в світі...».

Скоро (у вересні) буде дванадцять років як немає журналіста Гонгадзе, а блокаду й досі не прорвати. Вже змінилася не одна влада, а юридичної крапки щодо вбивства журналіста й досі немає.

КОМЕНТАРІ

Микола НЕДІЛЬКО, адвокат Миколи Мельниченка:

— Вищий спеціалізований суд України як обличчя українського правосуддя — не лише для українців, а й для всього світу, — узаконив абсолютно незаконні рішення суду першої інстанції та апеляційної інстанції у справі Кучми. Тобто узаконив грубі порушення кримінально-процесуального законодавства.

Якби в цій справі притягувалася особа, яка в минулому не була президентом, і є звичайним громадянином, то Вищий спеціалізований суд, навіть при всій тій корупції, яка існує в українських судах, не прийняв би такого рішення. Це суто політичне рішення. Все залежатиме від того, як ВССУ аргументує своє рішення. Якщо будуть підстави звернутися до Верховного Суду України, то спочатку ми звернемося до нього. А вже після його висновку ми звернемося до Європейського суду з прав людини.

Проте останнє слово в цій справі за Генеральною Прокуратурою України. Я переконаний, що у Рената Кузьміна, першого заступника генпрокурора, ще є порох у порохівницях. Він людина, яка не залишає розпочату ним справу на півдорозі. Це однозначно. По-друге, справу щодо Кучми можна довести до суду й розглядати її по суті в рамках нового Кримінально-процесуального кодексу. Але для цього потрібна політична воля, якої поки немає. Достатньо подивитися на фотографії, серед кого перебував Леонід Данилович Кучма під час матчів ЄВРО на стадіонах, і все стає зрозуміло.

На минулому судовому засіданні не звучала дата 26 червня. Всі учасники судового процесу повідомлялися письмово про 26 липня. Але у зв’язку з тим, що в даному суді розглядається касаційна скарга по кримінальній справі, порушеній проти Юлії Тимошенко, вирішили під цей шумок розглянути й справу Кучми. Це зроблено навмисне для того, щоб реакція суспільства на це рішення суду не була такою, якою вона повинна бути.

Потрібно виходити з того, що саме рішення Печерського районного суду на самому початку було незаконним. Кожен правник, який може спостерігати за цією справою зі сторони, може побачити явні й грубі порушення судового процесу. Очевидним є те, що плівки майора Мельниченка стали підставою для порушення кримінальної справи проти нього самого. Вони ж не стали причиною для порушення справи проти Кучми. Позиція захисту Кучми: нібито проти нього був порушений зміст плівок, а проти Мельниченка — наявність самих плівок. Варто пам’ятати, що по Мельниченку порушили цю справу лише тоді, коли проаналізували зміст самих плівок. У них вони почули голос Кучми та інших осіб, які брали участь у розмовах, які там записані. Це підтверджує те, що плівки є достовірними, а сама кримінальна справа проти Мельниченка, порушена на їх підставі, свідчить про те, що наявна у плівках інформація відповідає дійсності. Сам факт порушення кримінальної справи по Мельниченку не вимагає навіть додаткових судових експертиз щодо їх автентифікації й щодо перевірки їх на предмет законності чи незаконності. Якби вони не мали такої впливової доказової бази, то проти Мельниченка не була би порушена кримінальна справа.

Валентина ТЕЛИЧЕНКО, адвокат Мирослави Гонгадзе (http://www.pravda.com.ua):

— Суд оголосив резолюцію, відмовивши у задоволенні касаційних скарг, залишивши без змін рішення суддів першої інстанції та апеляційних судів щодо незаконного порушення кримінальної справи проти Кучми. Різне застосування норм права вищим судом при розгляді цієї справи дає підстави звернутися до Верховного суду. У справі про встановлення замовників убивства, або при наявності значної кількості інформації, яка дає хороші шанси до виявлення, встановлення та притягнення до відповідальності замовників, національні ресурси фактично вичерпані у дуже брутальний спосіб. Мирослава Гонгадзе може і буде звертатися до Європейського суду. У 2005 році Європейський суд зобов’язав уряд України провести слідство та встановити замовників вбивства журналіста.