Гібридне «благородство»

Після загибелі Єлизавети Глінки, відомої як «Доктор Ліза», директором Міжнародної громадської організації «Справедливая помощь» недавно стала її подруга журналістка Ксенія Соколова. Днями в інтерв’ю російському ресурсові «Такие дела» вона розповіла, що планує продовжити практику Глінки «рятувати дітей Донбасу». Тобто вивозити їх з окупованих територій сходу України на лікування до Росії. В інтерв’ю Соколова зазначила, що 3 березня летить у Донецьк, назад вертатиметься на літаку МНС з дітьми. Крім того, після смерті «Доктора Лізи» така «рятувальна експедиція» фонду вже відбулася наприкінці січня.

ПРОСТО МІЖНАРОДНЕ ВИКРАДЕННЯ

За ініціативи Єлизавети Глінки президент Росії Володимир Путін 2014 року підписав «Постанову 1134» стосовно того, що евакуйованих із територій «ДНР» і «ЛНР», де йдуть бойові дії, дітей оперують, лікують і частково реабілітують у Росії державним коштом. Для цього, як пояснює «Таким делам» Ксенія Соколова, літак МНС прилітає до Ростова, забирає дітей, вивезених із клінік Донецька, з батьками і летить до Москви. Потім дітей розвозять по лікарнях.

Свою позицію щодо такої «благодійності» Міністерство закордонних справ України висловило ще в березні 2015 року. Тодішній речник МЗС Євген Перебийніс заявив: «Звертаємо увагу російської сторони, що будь-яке перевезення дітей — громадян України — через державний кордон має відбуватися виключно з чітким дотриманням українського законодавства, за наявності відповідних дозвільних документів, а також документів, що посвідчують особу дитини та її належність до українського громадянства. Наголошуємо, що перевезення дітей через держаний кордон України з порушенням цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність та буде розглядатися як міжнародне викрадення дитини». Цю заяву зараз можна знайти на сайті МЗС.

Рятувати дітей — справа благородна, але чи довелося б це робити, якби не розв’язана Росією війна на сході України? Важливо, що лікування дітей відбувається саме коштом держави Росія. Тобто РФ розв’язує на Донбасі бійню, де гинуть тисячі людей, надсилає «гумконвої» зі зброєю для терористів і водночас дає гроші на лікування постраждалих дітлахів. Це як огріти ломом по голові й запропонувати примочку — вона, певно, полегшить біль, але, може, краще не бити?

«Доктор Ліза» позиціонувала себе поза політикою; те, що відбувається на Донбасі, називала громадянською війною. В інтерв’ю ресурсу «Православие и мир» наприкінці 2014-го вона стверджувала: «Як людина, яка регулярно буває в Донецьку, я не бачила там російських військ, подобається це комусь чути чи не подобається. Є ополчення та є українські війська, які з’ясовують між собою відносини».

До речі, у згаданому інтерв’ю з Соколовою журналіст Мітя Алешковський зауважує, що Слідчий комітет РФ пропонував «врятованим» «Доктором Лізою» дітям чи їхнім батькам позиватися до Європейського суду з прав людини, фактично ставати «свідками жорстокості українських карателів». Новий директор «Справедливой помощи» каже, що поки нічого про це не знає.

Далі Ксенія Соколова розмірковує щодо українських дітей: «Мені абсолютно все одно, кому їх віддати, якщо я буду впевнена, що віддала туди, де їх врятують. Зараз їх рятують у Росії. У процесі евакуації задіяно одразу кілька міністерств плюс Слідчий комітет».

«СУТО ПОЛІТИЧНІ РЕЧІ»

Певно, щоб не заважати Росії вправлятися у благородстві, лікарям на окупованих територіях Донбасу заборонили під страхом розстрілу доправляти дітей, яким потрібна допомога, на території, підконтрольні Україні. Про це в коментарі «Дню» розповів Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба. Цю інформацію він має від медиків, які залишились працювати на непідконтрольних територіях, і свого часу доносив її до «Доктора Лізи». «Вже тоді були чітко визначені заклади в Росії, які приймали дітей, що потребують певної допомоги, наприклад, у лікуванні. Зацікавлювали дітей, їхні родини по-різному, дітей з окупованих територій навіть вивозили до таборів у Криму, — продовжує Микола Кулеба. — Тож розумію, що було чітке політичне завдання показати, як Росія рятує українських дітей. Їм потрібна така картинка для російських громадян, для інших країн — що от Росія є великим помічником. Так і з Сирією, у них зараз два напрямки — Сирія та Україна».

Отже, український Уповноважений з прав дитини особисто спілкувався з Єлизаветою Глінкою. «Доктор Ліза» нікого не питала, коли їздила на окуповані території. На початку, пам’ятаю, навіть телефонувала мені й казала, що вони потребують допомоги стосовно повернення дітей, яких відвозили до Росії на відпочинок, лікування. Цікавився, чи питала вона когось, коли забирали цих дітей. Вона відповідала: «Ні». Казав, чому тоді зараз питаєте в нас», — згадує Микола Кулеба.

Свого часу Уповноважений з прав дитини зв’язувався з МЗС і держадміністраціями Донецької і Луганської областей. Отримали інформацію, що з підконтрольних Україні територій представники Росії дітей не вивозили. «В основному, це відбувається на непідконтрольній території, й у нас немає жодної можливості контролювати такі дії. Наразі ми не можемо знати, що це за діти, з яких сімей, чи мають вони статус дітей-сиріт, — зауважує Микола Кулеба. — Ми давали запит щодо дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Та діти з інтернатних закладів, які належать до цих категорій, такими організаціями не вивозились. У випадках, що траплялися, це могло бути з дозволу батьків».

За словами Миколи Кулеби, батьки, які мешкають на окупованих територіях і розуміють ситуацію, приїздять разом з дітьми на лікування туди, де є контроль України. «Це їхнє право, ніхто не заборонить їм це робити, українські лікарі завжди відкриті для допомоги таким родинам. Але ми розуміємо, що там налаштування йде на отримання допомоги тільки на території Російської Федерації, — резюмує Уповноважений з прав дитини. — У них одне бажання — якось заплямувати офіційну українську владу, налаштувати людей проти неї. Це триває довго, тут немає чому дивуватися. Суто політичні речі, які до реальної допомоги не мають жодного стосунку».