Українська освіта так і не потрапила до європейського простору

У Києві презентували результати моніторингового дослідження «Входження національної системи вищої освіти в європейський простір вищої освіти та наукового дослідження». На думку експертів, національна система освіти України лише на 20% відповідає європейським стандартам: принципи Болонського процесу, що поступово впроваджуються у вищих навчальних закладах, так і не призвели до суттєвих успішних змін всередині освітнього процесу.

На думку президента «Міжнародного фонду досліджень освітньої політики» Тараса Фінікова, нині в Україні існує низка ключових проблем в системі вищої освіти, і найголовніші з них — недостатня якість освіти, несформована система магістерської підготовки та відсутності дослідницької роботи в університетах. «Також ми не маємо ніякого прогресу в запроваджені аспірантського навчання», — зауважив Тарас Фініков. Така ситуація спричинена, на думку експертів, пасивністю влади щодо реформування освітньої політики, небажанням більшості викладачів змінювати стратегію викладання відповідно до нових умов, низькою вмотивованістю студентів по відношенню до формування власного професійного майбутнього.

Голова правління Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна повідомила, що за результатами проведеного дослідження, лише 43% студентів розуміють, у чому полягає суть принципів Болонського процесу. При цьому лише 17% опитаних студентів України знають про можливість навчання за кордоном під час бакалаврату, і тільки 5% — брали участь у програмах обміну з закордонними ВНЗ. За словами аналітиків, «студентство не вимагає від навчальних закладів ані додатків європейського зразка до диплому, ані можливості брати участь у програмах студентської мобільності». Якщо рівень вищої освіти не змінюватиметься, то, за словами аналітиків, «освіта на такому рівні може спричинити ряд інших соціально-економічних та культурологічних проблем». «Суспільство буде бідним доти, доки проблема освіти буде на такому рівні», — зауважила Ірина Бекешкіна.