А кажуть, незамінних не буває

У країні по-різному сприймається діяльність Валерії Гонтаревої на посаді голови Національного банку України. Одна з поширених точок зору антисимпатиків полягає головним чином у тому, що за час її керівництва банківською системою (з 19 червня 2014 року по 10 травня 2017 року) країна втратила половину комерційних банків. Підсумок: тепер в Україні 90 банків. 38 з них з іноземним капіталом і 17 зі стовідсотковими іноземними інвестиціями. І загалом «інобанків» у нас таким чином 55, тобто куди більше половини.

При цьому державний сегмент банківського сектора після націоналізації ПриватБанку досяг 52% за обсягом активів. Навіть Гонтарева розуміла, що це, так би мовити, не є добре, і закликала владу розробити найближчим часом ефективну стратегію з ліквідації монополії держави. А сама, подавши заяву про відставку, яку не було прийнято і офіційно не розглянуто, пішла у двомісячну відпустку.

Виникає запитання: а чи є життя у Нацбанку після Гонтаревої? Виконуючий обов'язки голови НБУ - перший заступник голови правління Яків Смолій не поспішає публічно відповідати на це запитання, хоча деякі ознаки цікавого життя наш центробанк все ж подає. Так за його ініціативою ПриватБанк припинив фінансування футбольного клубу «Динамо», і майстри шкіряного м'яча залишилися без зарплати.

Але «Приват» зняв з себе відповідальність, поклавши її на НБУ. Через це останній дуже засмутився і навіть, схоже, забажав «крові», тобто персональної відповідальності менеджменту ПриватБанку. "Національний банк обурений тим, що листування між банком (ПриватБанком) і регулятором стає доступним для клієнтів банку, - цитує документ НБУ «Економічна правда». - Це неприпустимо, оскільки таке листування, зокрема, містить інформацію (посилання на інформацію) з обмеженим доступом. Очевидно, керівництво банку (ПриватБанку) несе персональну відповідальність за незаконне розголошення конфіденційної інформації".

 І тут з'являється повідомлення про те, що нинішній глава ПриватБанку Олександр Шлапак подав заяву про відставку. Швидше за все, так він відреагував на досить безпардонний натяк... Чи оговтається після такого удару державний «Приват»? Тим більше що на нього вже активно претендують старі власники. Невже комусь вигідно остаточно розвалити найбільшу фінансову установу країни?

Тим часом НБУ днями зробив спробу переконати громадськість і керівництво країни, а можливо, і міжнародні фінансові організації в тому, що і без Гонтаревої все йде правильно і за планом - триває реалізація проектів і заходів, передбачених Комплексною програмою розвитку фінансового сектора України до 2020 року.

«Адже наші цілі незмінні - забезпечення цінової і фінансової стабільності з метою сприяти сталому економічному розвитку, - доповідав на зустрічі зі ЗМІ заступник голови НБУ Роман Борисенко. - Постійне впровадження проектів з переліку Комплексної програми дозволить побудувати здоровий фінансовий ринок з прозорими і чіткими правилами у всіх сферах, інституційно незалежні і професійні регулятори, а також створити ефективну і надійну систему захисту прав споживачів фінансових послуг та кредиторів. Таким чином ми зможемо інтегруватисьу європейське співтовариство центральних банків, а також увійти в єдиний внутрішній ринок фінансових послуг ЄС». «Комплексна програма повністю побудована на вимогах Угоди про асоціацію з ЄС, отже наш курс є правильним», - неначе виправдовувався Борисенко.

А директор департаменту стратегії та реформування Нацбанку Михайло Відякін спробував знайти виправдання для нинішнього стану банківського сектора, що нефінансує реальну економіку. Фінансовий сектор, за його словами, не може стояти осторонь інших сфер і процесів. «Так мінімум 11 заходів Комплексної програми залежать від успішності проведення реформ в інших сферах суспільно-політичного життя, - упевнений банківський чиновник. - Це - антикорупційна, пенсійна, судова, земельна, податкова реформи, реформи виконавчої служби та публічних фінансів, а також приватизація». «Без успіхів у цих галузях наші зусилля у фінансовому секторі не будуть повністю успішними», - зробив Відякін свій прогноз, заздалегідь виправдовуючипостгонтаревську політику НБУ і зупиняючись на успішних проектах за 2016-2017 роки, про які ми всі добре чули.

У зв'язку зі згадкою пенсійної реформи, у якій чи не найпроблемнішим розділом є введення накопичувального рівня, а також озвученимиВідякіним намірами позбутися непрофільних для НБУ видів діяльності, «День» запитав у нього, чи немає намірів позбутися і пенсійного фонду НБУ, зробити його самостійним і не допомагати йому фінансово (за рахунок платників податків всієї країни).

Відповідаючи «Дню», Відякін послався на те, що така ж практика створення пенсійних фондів (центробанків) є і в інших країнах. За його словами, це «додаткова система мотивації для працівників, це фактично діяльність у третьому рівні пенсійного забезпечення, тобто добровільна. Поки немає передумов для того, щоб передати цей пенсійний фонд в управління іншим». Відякін знає про порушення, допущені в цьому фонді, але запевнив, що зі змінами в його керівництві і в самому НБУ всі негативи зупинені і зроблено все необхідне для збереження активів фонду.

Про конкретні підсумки розслідування розкрадань, допущених у професійному пенсійному фонді, розповіла голова прес-центру НБУ Лілія Срібна. За її словами, поки що позитивних зрушень немає. Слухання однієї з кримінальних справ було перенесено...

Відякін також розповідає про підготовку до переходу в НБУ функцій регулятора небанківського фінансового ринку. «Зараз ми намагаємося змоделювати майбутнє регулювання, зробити все необхідне для того, щоб з дати «Ч» ми змогли розгорнути внутрішні процеси... аж до застосування якихось санкцій впливу, які мають бути детально виписані і відпрацьовані перед тим, як НБУ отримає свій мандат».

«День» поцікавився, чи не збирається Валерія Гонтарева після двомісячної відпустки і поданої заяви про відставку все ж повернутися до роботи. Срібна відповіла: «Голова НБУ ще в травні чітко дала меседж для ринку і всіх громадян про її рішення і про те, що вона не буде повертатися...».

Чи не прийде на її місце Олександр Шлапак, який ще порівняно недавно категорично відмовлявся навіть від думки про перше крісло в НБУ і запевняв «День», що не зробить цього хоча б тому, що взявся піднімати «Приват»?

Чи піде все за планом у «ПриватБанку», який вирішив покинути його нинішній голова Олександр Шлапак, «День» з'ясовував у експертів

АльварасАБРОМАВИЧУС, екс-міністр економічного розвитку і торгівлі України:

- Не можу сказати, що знайомий з умовами, на яких Шлапак прийшов на «ПриватБанк» і на який термін. Але в цілому вважаю, що таким банком повинна управляти професійна команда. Знаю, що наглядова рада банку повністю професійна. Саме люди належного профілю, з високим досвідом повинні вирулювати з таких ситуацій. Адже це великий і дуже важливий для економіки країни банк. Ми на правильному напрямі. В принципі бекграунд у Олександра Шлапака цілком гідний. А реальних причин його відходу не знаю. Сподіваюся,що наглядова рада знайде на цей пост не тільки людину з правильним досвідом, а ще й дуже рішучу. Для такої роботи потрібна людина, яка не боїться ухвалювати рішення. Я б сказав, що у неї повинні бути не тільки знання і досвід, а й проривний характер.

Олександр ПАРАЩІЙ, директор аналітичного департаменту СonkordCapital:

- Наближається 1 липня, коли закінчується відносно мирне співіснування колишніх і нинішніх власників «ПриватБанку». Там є певні зобов'язання, які начебто дали Коломойський і Боголюбов під час узгодження планів з порятунку банку в грудні 2016 року. Вони нібито обіцяли повернути кредити, які начебто брали. Якщо цього не буде, то почнеться нова, можливо, гаряча фаза конфлікту між урядом і колишніми акціонерами. А Шлапак, як я розумію, як успішний менеджер знайшов можливість залишитися в хороших відносинах з усіма, і зі старими, і з теперішніми акціонерами. Так що була стадія стабілізації. Зараз вона,можна сказати, закінчується. Нова стадія незрозуміла. Бо незрозуміло, як держава, яка вже інвестувала в цей банк близько 150 мільярдів гривень, буде воювати з «Приватом». Очікувалося, що Коломойський з Боголюбовим якось розв’яжуть проблеми, реструктуризують борги. Але, очевидно, прогресу в цьому немає. А дедлайн вже дуже скоро. Так що зараз можуть з'явитися нові ризики - нові інформаційні атаки з обох сторін. Чим це закінчиться, поки невідомо.

Ярослав СОЛТИС, екс-заступник глави НБУ:

- Шлапак пішов на цю дуже ризиковану роботу на прохання керівництва держави. А «ПриватБанк» пори те, що він сьогодні працює, має багато проблем. Вони пов'язані з колишніми власниками, які значну суму кредитів не повертають, і тому з ними треба боротися. Така боротьба може загрожувати і реально людині. Але хороших банкірів в країні дуже багато, зокрема і безробітних. Все залежатиме від того, хто очолить цей банк. Якщо знайдуть професіонала, причому людину з характером, то банк житиме. У нього сучасні технології, вся система працює нормально, платежі проходять як годиться, швидко, якісно і недорого, зокрема і за кордон. Але можуть виникати і загрози. Все залежить від стану гривні і, як я вже говорив, від того, хто буде керувати... У «ПриватБанку» проблем більше, ніж у всіх інших, якщо, звичайно, не брати до уваги російські.

Володимир ПАНЧЕНКО, директор інституту імені Олександра Поля:

- Олександр Шлапак зумів погасити турбулентність на фінансовому ринку, що виникла в зв'язку з кризою в «ПриватБанку». Проведено аудит. Нас вчили про роль особистості в історії. Але Шлапак не просто досвідчений фінансист і економіст, він ще й працював у «Приваті». Якщо Мінфін і Нацбанк продовжать нинішню політику, то Шлапак або хтось інший не матиме значення. Інше питання в тому, кого все-таки призначать. Над цим всі думатимуть, включно і з Президентом країни. Але зараз ситуація стабільна і останні 38 мільярдів гривень рефінансування, надані «ПриватБанку», підтримають стабільність. А розборки з фіктивними кредитами, з колишніми власниками - це окрема історія. І вже зовсім інша історія, можливо, з галузі фантастики, не виключає ймовірність банківської суперрокіровки: Шлапак йде на Нацбанк, а Гонтарева - на «Приват». Не може ж країна втратити такого фахівця...