«Антигерой — це наше невміння програмувати себе на тривалу кропітку роботу»

В Україні триває війна на сході, й це є головним викликом для суспільства. На тлі певних позитивних кроків 2017-й запам’ятався, зокрема, «безвізом», частковим покращанням соціально-економічного рівня життя, успіхами на спортивній та культурній аренах; саме антитерористична операція та порушення прав людей в окупованому Криму стали в році, що минає, «маркерами» відчуття того, на яке майбутнє для країни спрямована політична та інтелектуальна еліти.

Традиційно ось уже понад 10 років «День» пропонує нашим читачам разом із нами підбити підсумки року, що минув, і дивитися в наступний. Експерти «Дня» вкотре зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року наші автори, постійні читачі, партнери та експерти відповіли на три запитання, і в такий спосіб сформували «мозаїку» життя країни за 2017-й.

Переконані, вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим рік, що минає, став для вас особливим?

2. Кого вважаєте героєм і антигероєм-2017?

3. 2017-го наша редакція відзначила 15-річчя Бібліотеки «Дня». Яку саме книгу з нашої Бібліотеки Ви б могли відзначити й рекомендувати іншим?

Юрій ВОЛОШИН, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка:

1. Цей рік був дуже насиченим на різноманітні події, тому пролетів як одна мить. Було багато цікавої роботи. Виникли нові ідеї й окреслились шляхи їх реалізації. Багато їздив по Україні, двічі був закордоном, зустрічався з гарними людьми і переконався, що все у нас вийде. Просто потрібно, щоб пройшов якийсь час і змінилося покоління. І проблема не лише в зміні політичної еліти. Це, безумовно, дуже важливо, але потрібно, щоб люди дедалі більше відчували впевненість у собі й самі творили своє майбутнє, а не чекали чогось.

Я вважаю, що герої не змінилися. Ними, як і минулого року, є українські воїни, які захищають нас на Донбасі. Хочу ще додати, що минулий рік — це рік повернення українського кіно. Воно, як виявилось, може бути якісним, цікавим і сучасним. У цьому зв’язку героями є українські режисери, сценаристи і актори. Особливо творці «Кіборгів» — режисер Ахтем Сеїтаблаєв, сценарист Наталія Ворожбит, а також прекрасні актори. Вони створили кіно, яке вселяє надію і зміцнює віру. Тому вони герої.

2. Стосовно антигероя... Не знаю, думаю, антигерой у нас колективний: це наше невміння давати собі раду й програмувати себе на тривалу кропітку роботу, на виховання у собі професіоналізму. Це, мабуть, головна проблема, яку нам під силу вирішити, але на сьогодні вона є. Тому це колективний антигерой.

3. Для мене книга Бібліотеки «Дня» — це збірник «Апокрифи Клари Гудзик». Хоча минуло багато часу з дня виходу книги, але значення вона не втратила. І сьогодні залишаються актуальними питання суспільної моралі, духовності, стосунків між людьми. А теми добра, милосердя, релігійної терпимості — вічні.