У Стобихві на Волині відкрили пам’ятний знак землякам, які загинули на усіх фронтах Другої світової
На двох плитах – більше імен, ніж сьогодні живе людей у Стобихбі, неймовірної краси волинському селі, заснованому ще у 1703 році. Вшанованих земляків – 53 душі, а у Стобихві постійно живе лише 38 людей. Вимираючим село стало не з власної волі, у минулому це було містечко з відомими на всю округу ярмарками, але після кількох масових виселень (у Першу світову і при створенні Поворського військового полігону) вже так і не відродилося. Село відоме і тим, що у вісімдесятих роках минулого століття тут знімали художній фільм «Микола Вавілов» – про Голодомор 1933 року в Україні, і чимало його жителів зіграли в ньому ролі, а одну з головних грав знаменитий Богдан Ступка.
«Встановити пам’ятний знак загиблим землякам було моєю давньою мрією, – каже Галина Іллівна Макарук, літописець історії Стобихви, колишній медик. – Вже й так нема кому про них згадати, Стобихва розселилася по світах, а вони ж тут жили». На плитах в алфавітному порядку вибито імена всіх земляків, які загинули на фронтах Другої світової, були у Червоній армії, були в УПА, убитих упівцями, убитих червоними партизанами і самих червоних партизан – всіх порівняла ПАМ’ЯТЬ. 10 стобихівців розстріляли румунські солдати у Бесарабії, куди були виселені селяни. «Моя Стобихво, краю мій, ліси, поля і ріки, куточок рідної землі, найкраще в цілім світі» – ці щирі слова з вірша Олени Макарук також вибиті на камені, вміщена і коротка історія села, кількість його мешканців у різні періоди. Пам’ятний знак встановлено за кошти Камінь-Каширського районного бюджету та за пожертви благодійників. Народний депутат України Ірина Констанкевич, яка побувала днями у Стобихві, разом зі стобихівчанами висадила біля обеліска деревця.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
