Нобель-2018. Під знаком людини

У своїх автобіографічних нотатках 1924 року лауреатка Нобелівської премії в галузі фізики 1903-го і хімії 1911-го Марія Кюрі писала: «Наше суспільство, в якому панує прагнення багатства і розкоші, не розуміє цінності науки. Воно не розуміє, що наука є найважливішою частиною його морального надбання. Не існує також достатнього розуміння того факту, що наука лежить в основі всього прогресу, який полегшує тягар життя і зменшує людські страждання». У цьому контексті історія наукових відкриттів є не тільки історією прогресу, намагань позбавити людство від страждань, а й історією взаємин вчених і суспільства, історією розвитку наукових комунікацій.

Нобелівський тиждень-2018 стартував 1 жовтня з вручення премії за досягнення в галузі медицини і фізіології. Нагороду отримали американський вчений Джеймс Еллісон і японський дослідник Тасуку Хондзе за дослідження в області терапії раку.

Вчені розробили новий підхід до лікування хвороби, який має принципову відмінність від традиційних радіотерапії та хіміотерапії. Цей підхід відомий як Immune checkpoint therapy — особлива форма імунотерапії раку, завдяки якій можна знизити активність ракових клітин за допомогою активізації імунної системи. При використанні Immune checkpoint therapy імунна система сама знищує ракові клітини. «Immune checkpoint therapy зробила революцію в лікуванні раку. Ми дізналися, що хвороба керована», — заявив Нобелівський комітет.

Першого успіху дослідники досягли ще 1992-го, коли Хондзе виявив на поверхні клітин імунної системи — Т-лімфоцитів — молекулу білка PD-1 (programmed cell death protein 1), який ракові клітини блокують, стаючи «непомітними» для імунних клітин. Завдяки Джеймсу Еллісону були розроблені лікарські антитіла, які не дозволяють раку обходити PD-1 і залишатися непомітним, проте при цьому ліки не викликають автоімунних захворювань.

Імунолог Тасуку Хондзе народився в Кіото і з 1984-го обіймає посаду професора Кіотського університету. Його колега, американський імунолог Джеймс Еллісон, є професором Онкологічного центру імені Монро Андерсона Техаського університету.

Слід сказати, що між відкриттям механізму лікування і появою ліків, доступних всім нужденним, все ж існує велика і принципова різниця. Вона обумовлена не лише часом, необхідним для розробки і впровадження відповідної технології, а й специфікою соціально-економічних відносин і соціокультурних практик, в контексті яких ця технологія застосовується. Висока зарегульованість і монополізація фармакологічного ринку, соціальна, економічна і політична нерівність істотно ускладнюють впровадження нових медичних технологій і генерують високі ризики, пов’язані з їх перенесенням і розвитком. Отже, надії на швидку появу ефективних і доступних ліків від раку, мабуть, є передчасними. І імунотерапія, незважаючи на наявні успіхи, такою панацеєю поки не стала. Попри величезну наукову і доведену практичну значимість відкриття, відзначеного Нобелівською премією.

АРТУР ЕШКІН                ЖЕРАР МУР             ДОННІ СТРІКЛАНД

Нобелівську премію в галузі фізики 2018-го було присуджено американському ученому Артуру Ешкіну, французькому фізику Жерару Муру і канадській дослідниці Донні Стрікланд. Можна сказати, що Жерар Муру і Донна Стрікланд удостоєні премії за створення методу генерації високоінтенсивних ультракоротких оптичних імпульсів, на основі якого Артур Ешкін розробив практичну методику використання лазерного випромінювання для маніпуляції маленькими біологічними об’єктами — оптичні пінцети, що також відзначено премією. У запропонованій методиці лазерне випромінювання використовується як пінцет, який здатний пересувати молекули в біологічних об’єктах.

Таким чином, Нобелівською премією було відзначено застосування фізичних методів в біології.

Артур Ешкін є співробітником лабораторії Bell, Жерар Муру родом з Альбертвіллю, працює в університетах Франції і США, Донна Стрікланд народилася в Гуелфі, в канадській провінції Онтаріо, а працює в Університеті Ватерлоо.

Варто зазначити, що технологія генерації високоінтенсивних ультракоротких оптичних імпульсів має широкі перспективи застосування в різних областях — від створення інструментів дослідження мікросвіту до розробки способів збільшення обчислювальних потужностей і нових джерел енергії. Для дослідження можливостей нової технології Євросоюз запустив нову програму Extreme Light Infrastructure з будівництва надпотужних лазерів для досліджень у галузі ядерної фізики і фізики високих енергій. Аналогічні програми розпочато в США і Китаї.

ГРЕГОРІ ВІНТЕР      ФРЕНСІС АРНОЛЬД     ДЖОРДЖ СМІТ

Лауреатами Нобелівської премії в галузі хімії стали Френсіс Арнольд, Джордж Сміт і сер Грегорі Вінтер за роботи з керованої еволюції хімічних молекул. Френсіс Арнольд удостоєна премії за роботи з керованої еволюції ферментів, які каталізують біохімічні реакції. Джордж Сміт і Грегорі Вінтер нагороджені за створення лабораторного методу вивчення білок-білкових, білок-пептидних і ДНК-білкових взаємодій — «фагового дисплея», який дозволяє доволі просто та ефективно вибирати біологічні молекули, білки і пептиди з потрібними властивостями. Цей метод заснований на застосуванні бактеріофагів — вірусів, що вражають бактерії — для визначення зв’язків між конкретними білками і ділянками ДНК, яка їх кодує. Крім того, Грегорі Вінтер застосував розроблений метод для створення нових фармацевтичних препаратів. Зокрема, із застосуванням «фагового дисплея» були створені антитіла, які нейтралізують токсини, борються з автоімунними захворюваннями і дозволяють лікувати деякі форми раку.

Френсіс Арнольд — п’ята жінка-лауреат Нобелівської премії з хімії — американська учена й інженер, визнана піонером керованої еволюції — методів отримання білків з необхідними властивостями. Джордж Сміт — американський хімік, професор Університету Міссурі, а Грегорі Вінтер — британський біохімік, фахівець у галузі білкової інженерії, професор Кембриджського університету.

Таким чином, природнича частина Нобеля-2018 вичерпана.

Мабуть, підбиваючи деякі підсумки, можна сказати, що тим загальним принципом, який об’єднує всі роботи, відзначені вищою наукової нагородою, є спрямованість на людину, на її життя, здоров’я і благополуччя в системному розумінні складної динаміки взаємопов’язаних процесів людського організму і фізичного світу. Також продовжується тенденція, намічена в минулі роки, відзначати премією результати комплексних і довгострокових міждисциплінарних досліджень.

Ймовірно, таким чином наука намагається запропонувати своє прочитання концепції нового гуманізму, пропонує свою відповідь на виклики сучасності, способи вирішення комплексу задач, які не можуть бути вирішені окремо, але кожна з яких є важливою проблемою виживання для окремої групи. Це правильний шлях, і було б важливим пройти його до кінця, пам’ятаючи про пріоритет людини як про визначальний політичний принцип і стратегічну мету глобального суспільного розвитку.