У Львові до сторіччя Листопадового зриву зробили два пам'ятники

До відзначення сотої річниці Листопадового зриву, яка виповниться 1 листопада, у Львові звели одразу два пам'ятники до цієї дати. Один з них робили за кошти Львівської міської ради, інший профінансувала Львівська облдержадміністрація. Стоять вони практично один напроти одного, на сусідніх вулицях, на відстані кількох сотень метрів.
Пам'ятник від ЛМР знаходиться на вулиці Городоцькій, 40. Він складається із бронзового триметрового лева, який стоїть на брилах дикого каменю. Лева скульптор Володимир Цісарик, який створював цю композицію, запозичив із герба ЗУНР. Крім того простір навколо облагородили - облаштували газони, висадили дерева та встановлять лавки.
Відкривати цей монумент міська влада вирішила без звичного перерізання стрічки. Сьогодні, 31 жовтня, біля нього вирішили провести Стрілецьку варту за участі пластунів. Вони провели тут свої церемоніали та посвятили лева у пластуни. Також біля пам'ятника влаштували показ короткометражного фільму про події 1918 року, чаювання та співи стрілецьких пісень.
Обласна ж влада відкриє пам'ятник, який звели на розі вулиць Огієнка та Листопадового Чину, завтра. Монумент висотою 7,5 метрів складається із двох своєрідних стел поміж якими руки тримають тризуб, який зображений у вигляді вогню. Ця ідея належить авторському колективу з художника Любомира Медвідя, скульптора Василя Ярича та архітекторів Володимира Лавріна й Анни Андреєвої.
На виготовлення кожного пам'ятника було витрачено 2 млн гривень. Крім того ще 1,5 млн гривень міська рада потратила на облагородження території біля свого пам'ятника. Відстань між ними становить близько 500 метрів.
Довідка "Дня"
Листопадовий чин (також Листопадова революція, Листопадовий переворот, Листопадовий зрив, Першолистопадове повстання) — українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка»). У результаті утворилася держава площею 70 тис. км², що викликало невдоволення Польщі, яка розв'язала українсько-польську війну 1918—1919 років для захоплення Галичини.
Павло ПАЛАМАРЧУК, Львів, фото автора