«Люди потребують такого проекту...»
Вінничани за минулий рік зібрали 23 тонни одягу для малозабезпечених городян
Уже два роки як у Вінниці з’явилися спеціальні контейнери, куди вінничани можуть класти речі, розвантажуючи свої шафи від непотрібного одягу, взуття, дитячих іграшок чи книжок. Усе зібране вивантажують і сортують волонтери. А потім роздають тим, хто цього найбільше потребує — багатодітним і малозабезпеченим родинам, внутрішньо переміщеним особам, пенсіонерам. До роздачі одягу долучають громадські організації, квартальні комітети та просто небайдужі вінничани.
«Ідея встановити у Вінниці контейнери для вживаних речей належить партнеру і розробнику програми «Екологічне місто» компанії «Еко-драйв». Її представники відслідкували, що вінничани часто викидають свої речі разом із непотребом у звичайні смітники. А насправді їх можна передавати тим людям, які цього потребують. Тому навесні 2016 року у Вінниці розмістили перші соціальні контейнери, — розповідає голова правління благодійного фонду «Подільська громада» Леся НАЙЧУК. — До контейнеру для одягу треба кидати чистий чоловічий, жіночий та дитячий одяг, чисте парне взуття, чисту постільну білизну, паски і сумки, ковдри та подушки. Однак не всі вінничани добросовісні, дехто додумується викидати в баки з одягом недоїдки чи склянки від кави. Тому із зібраних 23 тонн одягу в минулому році 20-25% речей довелося викинути через непридатність».
«ЛЮДЕЙ БАГАТО — З ТРЬОХ КВАРТАЛЬНИХ КОМІТЕТІВ»
За два роки БФ «Подільська громада» скоординував роботу з громадськими організаціями, які опікуються малозабезпеченими вінничанами. Після сортування вони відбирають ті предмети, які можуть знадобитися їхнім підопічним. ГО «Спільна справа», яка опікується тимчасово переселеними особами, видає одяг тричі на тиждень: по вівторках, четвергах та суботах. Отримують уживані речі і члени Асоціації пенсіонерів «Поділля», співробітники якої організовують роздачу у своєму офісі щомісяця. А от ГО «Полум’я надії» в межах власного проекту «Допоможемо вижити» відсилає речі з Вінниці партнерським організаціям у Хмельницький, Новоград-Волинський та Фастів. У межах проекту уже було роздано 500 кг одягу (150 кг — пенсіонерам, 100 кг — безхатченкам, 150 кг — багатодітним та малозабезпеченим родинам). Загалом вживані речі вінничан отримали 200 осіб. Та найактивніші у цій діяльності квартальні комітети. Голова одного з них Антоніна Муржак спромоглася всього за місяць забезпечити безкоштовними речами чи не всі багатодітні та малозабезпечені родини свого та сусідніх кварталів, реалізувавши при цьому майже п’ять тонн речей.
«Усе робимо за власної ініціативи, ніхто за організацію, доставку, сортування не доплачує, — одразу відзначає голова квартального комітету «Соняшник» Антоніна МУРЖАК. — Спеціально для цієї мети домовляємося за приміщення, щоб вінничани могли прийти, нормально передивитися й обрати речі, які їм потрібні. Людей багато — з трьох квартальних комітетів приходять. Беруть санчата, мішки, торби. Населення бідніє... Нині лише у нас на обліку маємо 20 малозабезпечених родин, а є комітети, де й півсотні назбирається. Перед проведенням роздачі запрошуємо всіх прийти і підібрати собі одяг.
Зазвичай приходять багатодітні матері, які мають по четверо-п’ятеро дітей, а на Малих Хуторах є сім’я, у якої дев’ятеро дітей, одягнути їх за нинішніх цін нереально. А соціальний одяг — можна брати безкоштовно. Люди мають потребу в такому проекті. Хвилюються, коли тривалий час їх не сповіщають про роздачу одягу. Єдине, було б добре, щоб вінничани ставилися до цієї акції з усвідомленням: не треба викидати у контейнери всякий непотріб. Одяг має бути таким, щоб його не соромно було подарувати — вони ж дарують його тим, хто не може дозволити собі придбати новий».
«НЕ ПАМ’ЯТАЮ, КОЛИ ВОСТАННЄ ЩОСЬ СОБІ НОВЕ КУПУВАЛА»
На роздачу одягу, який організував квартальний комітет «Соняшник» 15 січня, зібралося щонайменше 20 людей. Родини приходили з дітьми, і поки жінки шукали потрібні речі, молодші покупці вишиковувалися в чергу за іграшками. Рекламувала товар секретарка квартального комітету Тетяна Лівандовська. Жінка допомагала людям знайти ту чи іншу річ, взуття та жіночі сумки. З її рук все розліталося на «ура». Жодних обмежень щодо кількості речей не було. Кожен брав, скільки хотів: одні набивали цілий мішок, інші шукали конкретні речі чи взуття відповідного розміру. Мимоволі склалося враження, що для окремих родин роздача одягу — це єдина можливість оновити свій гардероб... Шкода, що секонд-хендом.
«У мене троє дорослих дітей, які мешкають окремо, та одна неповнолітня донька. Працювати не можу, бо чоловік після інсульту, потребує щоденного догляду. Від держави отримую допомогу в розмірі 1600 гривень. Цих грошей ледь вистачає на ліки та харчі, не кажу вже про комунальні, не платимо, — ділиться болючим пані Ніна (прізвище не називає, не хоче, щоб хтось знав про її скрутне становище). — Вже й не пам’ятаю, коли востаннє щось собі нове купували, а тут куртку теплу «виловила». Дитина взяла дві м’які іграшки, сумочку, кілька кофтин. Багато дитячого взуття привезли, то наступного разу прийду зі старшою донькою, у неї четверо дітей. Може, й їй пощастить знайти потрібні речі, як мені сьогодні».
Соціальні контейнери для вжитого одягу встановили у Вінниці з ініціативи благодійного фонду «Подільська громада» та комунального підприємства «ЕкоВін». Раніше їх було три: на площі Коцюбинського, Європейській площі та площі Фонтанній (Зодчих, 16). Наразі працюють лише два. Належать вони комунальному підприємству «Ековін», а розпоряджається зібраними речами благодійний фонд «Подільська громада». Проект реалізується в межах загальноміської програми «Екологічне місто».
