«Потужний запит на пізнання власної історії»

Марія ТУРЯНИЦЯ, старший інспектор прес-служби Управління патрульної поліції в Закарпатській області:

— Про хороше: тішить, що маю роботу, на яку справді хочеться йти. Саме тут маю змогу розвиватися всебічно, щодня дізнаватися чимало новинок із різних сфер життя. Мені подобається, що я можу допомагати тим, хто цього потребує й взамін нічого не потрібно. У цьому всьому мене завжди підтримають вірні друзі, близькі люди, а інколи навіть (!) просто знайомі. Відрадно, що у моєму оточенні чимало людей, які є прикладом для багатьох. Про погане: робота забирає значну частину мого життя. Інколи не вистачає часу для чогось корисного чи просто насолодитися тим, що навколо. Не вистачає часу для рідних мені людей. А ще дратує людська байдужість і лінь, бо доводиться бачити випадки, коли людина може щось зробити чи просто те, що від неї залежить, але не робить цього. Тим самим зводить нанівець старання інших. І злість — хочеться більше добра від оточення і вміння аналізувати й фільтрувати те, що відбувається навколо.

Костянтин КУЦОВ, головний спеціаліст з питань охорони культурної спадщини департаменту культури Закарпатської ОДА:

— Позитивне: українська культура переживає період стрімкого відродження. Майже щодня з’являється новий якісний музичний та літературний продукт — український за формою, змістом і духом. На екрани виходять стрічки вітчизняного виробництва, здатні конкурувати зі світовими кінохітами. В українському суспільстві існує потужний запит на пізнання власної історії. Негативне: відчувається суттєва криза комунікації, оскільки «живе» спілкування між людьми нерідко замінюється спілкуванням у соціальних мережах або ж у найкращому разі — розмовами по телефону чи через інтернет-додатки.

Марія РУЩАК, координатор учнівського врядування «Нове покоління» в Закарпатській області:

— Взагалі ми звикли все поділяти на хороше і погане, але це все дуже відносно. Все, хороше чи погане, що стається, — це бонус за нашу діяльність, ставлення до справи, людей, природи чи певної ситуації. Інколи, як показує досвід, саме негативні події чи виклики приводять нас до перемоги. Я — невиправна оптимістка, люблю мріяти і планувати, завжди авансом вірю в людей, однаково люблю спілкуватися з різними поколіннями та верствами, адже це неймовірний досвід, який робить нас зрілими та досвідченими. Вважаю, що мені неймовірно пощастило, бо займаюсь улюбленою справою, на моєму життєвому шляху зустрічається більшість чудових людей, хоч у минулому було чимало подій, які шліфували, вирізьблювали візерунки у моїй душі та характері, формували витримку та силу духу. На основі своїх помилок і перемог вчу сучасне молоде покоління бути добрими та справедливими, мотивую їх до дії, позитивних змін у собі та навколо себе, адже маю честь працювати з найкращою активною молоддю нашого краю. Ще хочу відзначити позитив щодо благодійності та патріотизму: українці змінилися, готові втілювати нові ідеї та допомагати один одному, хвиля патріотизму дещо спадає, але це тимчасове явище.

Моменти не дуже. Соціальні: інертність людей, лінь, нерозуміння наслідків зробленого чи скоєного. Освіта: максимум теорії, мінімум набуття життєвих навичок та компетенцій. Не розумію, як сучасна дитина має вижити в несприятливих життєвих ситуаціях, якщо вона думає, що яйця ростуть на дереві. Страшно, коли дитина втрачає свої 11 років життя на безцільне «просиджування» у приміщенні школи. Здивувало: не всі молоді люди та їхні батьки знають, що пластик і скло не розкладаються.

Лариса РОМАНЮК, журналістка:

— З доброго навколо — рух. Незважаючи на всі обставини, а часто і всупереч їм, життя в країні поволі рухається вперед. Хоча китайське прислів’я: «Не дай, Боже, жити в часи змін», — це радше застереження чи навіть прокляття, жити в час, коли трансформації такі швидкі і карколомні, що ще зовсім нещодавно їх було навіть важко уявити, це надзвичайно цікаво і тримає в тонусі. З поганого: якесь тотальне зниження загального освітнього рівня співгромадян, і, як наслідок, слабке або взагалі відсутнє критичне мислення. Це дозволяє легко маніпулювати суспільною думкою, що в результаті може призвести до негативних наслідків для всіх нас. Крім того, назагал низький рівень терпимості до інакшості, невміння приймати і чути думку опонента. Відповідно — сильно знижений рівень суспільного діалогу, як такий.