Саміт без угоди
США не погодилися на вимогу Північної Кореї скасувати всі санкції в обмін на ядерне роззброєння
Президент США Дональд Трамп і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин покинули Ханой, не досягши жодних домовленостей через неприйнятні для Вашингтона вимоги Пхеньяна. Через це їхній другий саміт завершився раніше, адже було скасовано церемонію підписання документів і спільний обід.
«По суті, вони хотіли, щоб санкції були скасовані в повному обсязі, але ми не можемо зробити цього, — заявив глава Білого дому та додав: — Вони були готові на ядерне роззброєння великої частини з тих територій, які ми хотіли, але ми не можемо зняти всі санкції». «Інколи треба просто піти. Це один із тих випадків», — сказав президент. Він також зазначив, що планів щодо третього їхнього саміту поки що немає.
Скасування міжнародних санкцій, які обмежують можливості Північної Кореї імпортувати нафту та експортувати прибуткові товари, зокрема вугілля та морепродукти, є першочерговою метою Пхеньяна в будь-яких переговорах, пише The New York Times. Тож для США санкції є головним козирем у відносинах двох країн.
Проте надії на підписання цього документа ще з самого початку було замало. Було очевидно, що президент США намагається «занизити очікування», повторюючи, що поспіху в укладанні угоди немає, інформує CNN. Також ЗМІ пише, що фото, на яких лідери підкреслюють свої дружні стосунки, лише розпалять критику «зручної дипломатії» Трампа, адже в Північній Кореї відбуваються значні порушення прав людини, в тому числі й ув’язнення тисяч громадян у трудових таборах.
Тим часом видання The Hill звертає увагу, що в той час як у Ханої тривав саміт, екс-адвокат Трампа Майкл Коен, який давав свідчення перед Комітетом із питань нагляду та реформ назвав президента «расистом» і «шахраєм». Він зазначив, що Трамп знав про те, що під час президентських перегонів 2016 року WikiLeaks оприлюднить листування членів Демократичної партії.
«День» звернувся до американських експертів із проханням прокоментувати результати другого саміту президента США та лідера Північної Кореї і дати оцінку стилю, який застосовує Трамп у переговорах із Кімом, а також поділитися думкою щодо ймовірності отримання главою Білого дому Нобелівської премії миру.
«ОБИДВІ СТОРОНИ МАЛИ Б ПОГОДИТИСЬ НА КОНКРЕТНІ КРОКИ»
Річард ВАЙЦ, старший науковий співробітник і директор Центру воєнно-політичного аналізу в Гудзонському інституті, Вашингтон:
— Проблема з першим самітом полягала в тому, що він не приніс конкретних результатів, а лише заяву, що обидва лідери хочуть зменшити напруження, що в принципі віталось.
Другий саміт насправді мав би принести більш конкретний результат. А це мало б включати декларацію про мир, яка може привести пізніше до більш всеохоплюючого договору про мир.
Це також має призвести до обміну офісами зв’язку, що покращило б взаємні дипломатичні зв’язки.
У найкращому разі обидві сторони мали б погодитися на конкретні кроки щодо денуклеаризації Північної Кореї в обмін на відповідний графік скорочення американських санкцій.
Але цього, ймовірно, зараз буде надзвичайно важко досягти, тому, мабуть, буде потрібен третій саміт.
Що стосується стилю, який використовує на переговорах Трамп, хвалячи Кіма і намагаючись йому запропонувати шлях до гарного економічного майбутнього, то, ймовірно, це не спрацює, але варто спробувати. Бо це краща поступка, ніж запропонувати виведення американських військ із Південної Кореї.
Якщо говорити про Нобелівську премію миру, яку, за повідомленнями медіа, запропонував вручити президенту США японський прем’єр-міністр Сіндзо Абе, то це залежить від результатів саміту і змагання — Трамп, звісно, заслуговує її більше, ніж Володимир Путін, якого було номіновано на цю премію.
«НЕ ІСНУЄ ФОРМУЛИ, ЯКУ Б ТРАМП МІГ ЗАСТОСУВАТИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ»
Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру Діну Патричіу в Атлантичній Раді США, екс-посол США в Україні, Вашингтон:
— Про результати саміту ще зарано говорити. Адміністрація Трампа хотіла б отримати чітке зобов’язання з боку Північної Кореї щодо денуклеаризації з часовими рамками та інспекціями. Тим часом північнокорейці ще не продемонстрували готовності взяти на себе такі зобов’язання.
Що стосується стилю спілкування Трампа з північнокорейським лідером, то ми маємо понад 25 років безуспішної американської дипломатії в намаганні досягти денуклеаризації Північної Кореї. Тому не існує формули, яку б Трамп міг застосувати для досягнення успіху. Хай як би критикував його підхід допоки існує шанс для досягнення прориву.
Справді, з боку Трампа має сенс запропонувати економічну допомогу як стимул для Кіма пристати на угоду. Але будь-яка величина американської допомоги не зможе зробити Північну Корею економічною потугою без відмови від архаїчної командної системи контролю, яку застосовує режим щодо своєї економіки.
Якщо Трампу вдасться, справді, переконати Північну Корею денуклеаризуватись, то він стане одним із найбільш заслужених нобелівських кандидатів за всю історію цієї нагороди. Але виникає питання, чи успішне вирішення цієї гострої проблеми переконає нобелівський комітет дати йому цю нагороду?
