Регiони

Як повідомила кореспонденту «Дня» інспектор центру пропаганди ГУ МНС України в Криму Дарина Діюнова, Рескомприроди Криму, главк МНС, інші рятувальні організації до ранку середи були готові провести рятувальну операцію зі звільнення з льодового полону трьох зграй азовських і чорноморських дельфінів, чисельністю до 60 особин. Морські ссавці зайшли в Казантипський залив, захопившись полюванням на косяки оселедця, і опинилися у полоні торосів льоду, який зараз бродить теренами Азовського моря та Керченської протоки. Всю ніч силами співробітників МНС проводився моніторинг льодової ситуації та стану дельфінових зграй. До роботи було залучено 38 рятувальників, вісім одиниць техніки, також підготовлено спорядження для підйому і перевезення дельфінів на велику воду. За гіршого збігу обставин тварини могли загинути, затиснуті льодом... Проте зусилля рятувальників не знадобилися. Практично сталося диво — за ніч змінився вітер з південного на південно-західний, тороси льоду було віднесено від берега, а між ними утворився прохід, через який дельфіни і вийшли у відкрите море. Повідомляє Микола СЕМЕНА, Керч — Сімферополь.

Нещодавно з нагоди Міжнародного дня поезії в криворізькому арт-клубі «Скринька Пандори» проходила зустріч із криворізькими митцями. В цей день відбулося відкриття другої фотовиставки письменника та видавця Володимира Стецюка «Культурно-мистецьке коло», на якій автор представив цілу галерею портретів криворізьких літераторів, художників, музикантів, артистів театру, режисерів, культурних і громадських діячів. Потім у рамках літературного мега-марафону «Віршень» відбувся вечір майстрів — членів журі конкурсу «Україна моя квітуча», які представили свої твори. Зокрема прозвучала літературно-музична композиція «Де та година?» в авторському виконанні поета Володимира Стецюка та лауреата багатьох конкурсів авторської пісні Марії Михайличенко. На вечорі також виступали криворізька теледіва, громадська діячка, поетка, організатор мистецьких фестивалів «Руді тексти» Ольга Хвостова, поетка, редактор культурологічного альманаху «Символ» Тетяна Меліхова та культурна діячка, та директор музею «Літературне Криворіжжя» Ірина Бугайова, повідомляє Володимир ДУМАНСЬКИЙ, Кривий Ріг.

Кажуть, така атракція нині на часі. Перша нічна екскурсія стосувалася тематики бурштину, який справедливо вважається візитівкою краю. Адже область — єдина в Україні, де видобувають «сонячний камінь», до того ж унікальний за своїм забарвленням. Екскурсію проводили у старовинному будинку, збудованому в позаминулому столітті, який належав заможній родині. Свого часу тут була і аптека, і шпиталь. Нині ж у будинку розмістилися Літературний музей Уласа Самчука та Музей бурштину. «Ідея проводити в музеї нічні екскурсії належить французам. І втілювати її вони розпочали доволі давно. В Україні такий досвід запозичили значно пізніше. Проводити ж нічні екскурсії в Рівному вирішив після поїздки у Дніпропетровськ, який є столицею музеїв. Там відбувається фестиваль, де можна ознайомитися з цікавими проектами, — прокоментував Олександр Булига, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею. — Приємно, що після презентації нічної екскурсії «Бурштинова казка» охочих потрапити на неї виявилося чимало. До того ж на Рівненщині втілюється масштабний проект під назвою «Волинь туристична». Думаю, ця екскурсія може стати її частинкою». Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.

Виявляється, історію Львова можна вивчати не тільки за перлинами архітектури, а й за... кришками каналізаційних, телефонних та інших люків. Принаймні так стверджує львовознавець Ілько Лемко, який кілька років тому вирішив облікувати «нижні» раритети міста. Як з’ясував дослідник, написи на кришках зроблено чотирма мовами — польською, німецькою, українською й російською. Він порахував також міста, де виливають кришки, — їх п’ятнадцять: Відень, Краків, Катовіце, Львів, Станіславів (1962 року місто дістало назву Івано-Франківськ), Коломия, Рівне, Полтава, Дрогобич, Житомир, Кривий Ріг, Могилів-Подільський (Вінницька обл.), Керч, Карлівка (Полтавська обл.) та Микулинці (селище в Теребовлянському районі Тернопільської обл.).

— Найдавніша дата, яку мені вдалося віднайти, — 1902 рік, — розповів «Дню» Ілько ЛЕМКО. — Зокрема, це Ed. Machan Lwow 1902 (вул. Туган-Барановського та Кривоноса) та Ed. Machan Lwow OeP № 3 1902 (вул. Залізняка й Підвальна). Далі, згідно з моєю розвідкою, хронологія каналізаційних решіток така: A. Kunz Lwow 1938, 1939, Ferrum Lwow 1939, Szczerbanowicz 1939. Із радянських часів найдавніші решітки — Львів лив-мех з-д 1940 (вул. Кубійовича), з останніх років існування СРСР — Львов 1978 год (вул. Вітовського)...

Великі круглі каналізаційні люки часів Австрії сягають ХІХ і ХХ століть, але, на жаль, жодних конкретніших, із указівкою року, дат на їхніх кришках немає, як, зрештою, і на кришках люків польських часів. Серед кришок часів СРСР найцікавішими є ексклюзивні екземпляри 1950-х: Артель Кр. Металлист г. Кривой Рог 1953 (вул. Стефаника та Стрийська), ГК Калушская артель им. Т. Г. Шевченко Станиславского ОПС (вул. Грицая, Личаківська та площа перед Оперним театром), ГК г. Карловка Комбинат Трест Стройдеталь ГОСТ 3634-47 (вул. Погулянка та Лижвярська). Серед найновіших, періоду незалежності, кришок каналізаційних люків найцікавіші тВ БЕЛМЗ 2000 р., Львів 2003 (з левом) і Львів Львівводоканал 2004. Ексклюзивний люк у вигляді металевої гривні надибуємо на початку вул. Зеленої — «1 гривня» неподалік Універсального банку розвитку та партнерства.

Подекуди можна у Львові натрапити й на квадратні кришки з написом... elektrownia... (вул. Антоновича) і на цілковито ексклюзивні три прямокутні кришки з написом німецькою Gebruder Andreae, Wien — біля Будинку вчених, на вул. Листопадового Чину. Цікавими й різноманітними є кришки гідрантів, воду з яких використовують у разі пожежі, — у формі еліпса, кола і квадрата. Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів