PS-752: уроки трагедії

Мейр ЛИТВАК: «Ваша країна вимушена була зайняти обережну позицію...»

Останнім часом Ісламська Республіка Іран перебуває у центрі уваги світових мас-медіа. Здавалось, що кульмінацією подій довкола цієї країни залишатиметься можлива реакція на вбивство іранського генерала Сулеймані під час ракетного обстрілу у Багдаді. Однак цю подію «перевершило» в гіршому розумінні цього слова збиття іранською ракетою літака Міжнародних авіаліній України, який 8 січня здійснював рейс Тегеран—Київ. Слід відзначити, що спочатку іранська влада заперечувала свою причетність до цієї авіакатастрофи попри те, що американська розвідка заявляла про докази збиття авіалайнера зі 176 пасажирами ракетою. І лише через три дні президент ІРІ Рухані визнав, що іранська ракета помилково збила український літак. Що змусило Тегеран визнати збиття пасажирського літака МАУ? З цього питання ми почали розмову з професором Центру Іранських досліджень при Тель-авівському університеті Мейром ЛИТВАКОМ.

— Надто багато свідчень вказували, що це не була випадкова авіакатастрофа, а навпаки, всі вони показували, що літак збила ракета. Зваживши характер авіакатастрофи і останки літака на його місці падіння, іранська влада швидко побачила, що цього не можна проігнорувати. Відтак у Тегерані зрозуміли, що вони виглядатимуть смішними, заперечуючи ці факти.

Ще одним чинником було наступне міркування: якщо іранська влада хоче зберігати міжнародну підтримку у протистоянні Сполученим Штатам, то було б помилкою відчужувати Канаду, Україну та інші країни, продовжуючи заперечувати помилку.

КИЇВ. БОРИСПІЛЬ. 11 СІЧНЯ 2020 Р. / ФОТО РЕЙТЕР

«УКРАЇНСЬКА ВЛАДА РОБИЛА ТЕ, ЩО МАЛА Б РОБИТИ БУДЬ-ЯКА ВЛАДА»

— Як ви оцінюєте реакцію української влади на цю авіакатастрофу?

— На мою думку, українська влада робила те, що мала б робити будь-яка влада. І природною реакцією будь-якої країни є вимагати розслідування і компенсації.

Що стосується того, що Україна одразу не підтримала заяви США і Канади про те, що літак було збито ракетою, я не можу говорити від імені України. Але я можу зрозуміти обережність українського керівництва, тому що Україна має конфлікт з Росією, яка є близькою до Ірану. Тому у такій ситуації ваша країна вимушена була зайняти обережну позицію. Принаймні, я так думаю, але я не українець.

«ЗАРАЗ ІРАН НЕ БУДЕ НАМАГАТИСЯ ЕСКАЛУВАТИ, БО НЕ ХОЧЕ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ ЗІ США»

— Як може далі розвиватись ситуація в регіоні після збиття українського авіалайнера і ескалації у стосунках між США та ІРІ?

— На мою думку, Іран зараз буде намагатись досягти виснаження війни зі Сполученими Штатами, використовуючи головним чином іракських бойовиків. Бо втрати для американських солдат в Іраку зрештою змусять США вийти з Іраку.

І саме про це заявляв Хаменеі, і саме цього він хотів із самого початку, починаючи ескалацію зі США, атаками на американські бази в Іраку за два тижні до того, як було вбито Сулеймані.

Тому я вважаю, що зараз Іран не буде намагатися ескалувати, бо він не хоче повномасштабної війни зі США. Це буде занадто для іранців. Але вбиваючи американських солдат кожного дня чи кожного тижня, використовуючи підконтрольних бойовиків, вони сподіваються, що можуть досягти свою стратегічну мету, не розпочинаючи війни зі США.

«ЧОГО ІРАНСЬКА ВЛАДА НЕ ОЧІКУВАЛА, ТАК ЦЕ ДУЖЕ ЖОРСТКИХ ДІЙ США»

— А хіба саме вбивство генерала Сулеймані не ескалувало ситуацію у відносинах між Вашингтоном та Тегераном?

— Чесно кажучи, занадто рано говорити про це. Можна навести аргумент, що Іран намагається будь-яким способом виштовхнути США з Іраку. Тому вбивство генерала Сулеймані було спробою США зупинити Іран чи, принаймні, зірвати його зусилля. Водночас, зрозуміло, що влада Ірану не може залишатися спокійною після такого удару. Тому вона буде змушена щось зробити.

Оскільки обидві сторони не хочуть великомасштабної війни, то скоріше вони продовжуватимуть конфлікт низької інтенсивності на тривалу перспективу.

Треба зауважити, що в аятоли Хаменеї є проблеми в Іраку, де упродовж трьох місяців відбуваються демонстрації. І важливо наголосити, що у цих протестах беруть участь шиїти. Їхньою кульмінацією став підпал іранського консульства в Карбала.

Можливо це і призвело до зусиль іранської влади, мета якої відволікти увагу від демонстрацій проти Ірану і змусити США вийти з Іраку. Іншими словами, можливо ціль Тегерану полягала у загострені відносин зі США, щоб відволікти увагу від протестів в Іраку проти Ірану.

Але чого іранська влада не очікувала, так це дуже жорстких дій США.

«США НАМАГАЮТЬСЯ ЗАБЛОКУВАТИ ЗРОСТАЮЧИЙ ВПЛИВ ІРАНУ»

— Але ж відомо, що іракський парламент проголосував за виведення іноземних військ, включаючи американських, з території країни... Це відбувається через вплив Ірану чи є якась інша причина?

— Частково це пояснюється, дійсно, впливом Ірану. Треба пам’ятати, що дві дуже важливі політичні проіранські фракції є членами коаліції в парламенті Іраку. Інша причина — невдоволення проти США, через побоювання, що Ірак може стати ареною ірансько-американської війни.

— Іран, маючи древню історію, намагається відновити свою сферу впливу, тим часом, США покидають Сирію, але зосереджують увагу на протистоянні з Іраном. Як прокоментуєте?

— Так, це правда, що Сполучені Штати намагаються вийти з регіону, але не повністю. Треба  згадати, що вони намагалися вийти з Сирії, але цього не відбулося. Штати мають стратегічний інтерес щодо Іраку, Перської затоки, а також через Ізраїль. США бачать, що Іран стає надто сильним і домінуючим в регіоні, тому вони намагаються заблокувати його зростаючий вплив.

«ЄВРОПА ЗАРАЗ Є СЛАБКОЮ І РОЗДІЛЕНОЮ...»

— Що можете сказати про роль ЄС у даній ситуації в цьому регіоні?

— Європа, ЄС зараз є слабкою і розділеною. Єдине, що вони погрожують іранцям, якщо вони повністю вийдуть із ядерної угоди, то ЄС буде діяти проти Ірану. Чесно кажучи, проблема ЄС полягає в тому, що небагато країн сприймають його серйозно.

— На вашу думку, президент США Дональд Трамп зможе укласти угоду з Іраном, як це він намагається зробити з північнокорейським лідером, провівши два саміти?

— Так, Трамп дуже хоче укласти угоду з Іраном, але навряд чи це зараз можливо, бо іранці дуже розлючені і відчувають себе приниженими. Тому я не певен щодо угоди. Втім у мене є таке міркування. Якщо існуватиме екзистенціальна загроза існуванню іранського режиму через економічну ситуацію, чого зараз поки немає, але це може статися через кілька місяців, тоді іранці можуть пристати на ідею переговорів. Не думаю, що зараз іранці підуть на це, відчуваючи себе приниженими. З їхньої точки зору, проводити переговори зараз виглядатиме як капітуляція чи поразка. Крім цього, вони побоюються, що така поразка викличе невдоволення в іранського народу.

— Які можуть бути наслідки для іранських збройних сил, його військового командування визнання збиття українського авіалайнера?

— Не думаю, що внутрішні наслідки є важливими. Я не знаю, чи будуть значні зміни у військовому керівництві. У командуванні ВПС дуже досвідчені офіцери. І їхнє визнання, що вони зробили помилку, може виглядати добрим для світу.

«НА ПЕРСПЕКТИВУ В ІРАНІ ЗАЛИШАТЬСЯ НЕВИРІШЕНИМИ СЕРЙОЗНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ»

— На вашу думку, чи можуть останні заворушення в Ірані, викликані підвищенням ціни на бензин, похитнути іранський режим?

— На найближчу перспективу іранський народ буде підтримувати уряд. Це пояснюється тим, що генерал Сулеймані був національним героєм. А на довгу перспективу залишаються невирішеними дуже серйозні економічні проблеми, від яких страждає Іран. І тому я думаю, що скоро знову виникне невдоволення.

З іншого боку, іранський режим використав дуже жорстку силу, щоб придушити останні заворушення і протести. Декілька сотен людей загинуло. Тому я не бачу виникнення в найближчій перспективі соціально-економічного невдоволення через те, що країна має зовнішнього ворога. Інше питання, як довго цей чинник спрацьовуватиме.

— А який вплив, на вашу думку, можуть мати нові санкції, які днями запровадили США проти Ірану?

— Треба подивитись, чи будуть вони ефективними. Ухвалення санкцій це одне, інше питання, як це буде імплементовано. Я не певен, якщо бути чесним, щодо їхнього ефекту. Якщо економічна ситуація погіршиться, то ми знову можемо побачити нові протести в Ірані. Це цілком може трапитись.

«ПРЕЗИДЕНТ РУХАНІ ХОТІВ ПОЛІПШЕННЯ ВІДНОСИН ІЗ ЗАХОДОМ, АЛЕ ЙОГО ВПЛИВ ОБМЕЖИВ ХАМЕНЕЇ»

— Чи бачите ви серед іранських політиків лідера, який буде більш поміркованим у відносинах зі США та Заходом?

— Президент Рухані хотів поліпшення відносин із Заходом, але його вплив обмежив Хаменеї. Тому зараз я не бачу такого політика.

Що стосується міністра закордонних справ Джавада Заріфа, то він справді є дуже розумним, але не є впливовим політиком. Він реалізує політику уряду, а не формує, тому не може проводити незалежну лінію. І він повністю залежить від верховного лідера.

— На завершення, чи бачите ви світлу перспективу цього регіону?

— Цілком упевнено можуть сказати, що на коротку перспективу — ні. На жаль, ні. Сирія знаходиться у складній ситуації упродовж багатьох років. Іран у даний момент є зростаючою загрозою в регіоні для багатьох країн.

Саудівська Аравія зіткнулась з багатьма проблемами, її керівництво не є достатньо компетентним. У нас також існують домашні політичні проблеми. Тому я не бачу у даний момент яскраве майбутнє для цього регіону на коротку перспективу. А що стосується далекої перспективи, хто знає...

Володимир ВАСИЛЕНКО: «Важливо з’ясувати, чи дійсно сталася трагічна помилка, чи український літак було знищено навмисно»

Після визнання Іраном збиття літака української авіакомпанії МАУ, виникає питання, якими мають бути подальші кроки нашої країни, зокрема в міжнародно-правовій площині. Коментує «Дню» юрист-міжнародник, доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол Володимир ВАСИЛЕНКО.

«НЕОБХІДНО НАПОЛЯГАТИ НА ПОВНОЦІННІЙ УЧАСТІ У ВСІХ СТАДІЯХ РОБОТИ КОМІСІЇ УКРАЇНСЬКИХ ФАХІВЦІВ»

— Оскільки командувач повітряно-космічними силами Ірану визнав, що український літак було помилково знищено іранською ракетою, а президент Хасан Рухані у спеціальній заяві вибачився і висловив жаль і співчуття за трагічний інцидент, тепер треба зачекати завершення роботи спеціальної слідчої комісії, дочекатися її остаточного висновку.

Необхідно наполягати на повноцінній участі у всіх стадіях роботи комісії українських фахівців.

Важливо з’ясувати чи дійсно трапилась трагічна помилка, чи український літак було знищено навмисно.

Якщо збиття літака є результатом помилкових, а не навмисних дій, то Іран має виплатити компенсацію родичам загиблих та відшкодувати втрати авіакомпанії МАУ, який належав знищений літак.

Для врегулювання ситуації можна використати положення Варшавської Конвенції 1929 року або Монреальської конвенції 1999 року про уніфікацію правил міжнародних повітряних перевезень, а також відповідні норми міжнародного звичаєвого права.

У разі, якщо державні органи Ірану відмовляться здійснити компенсаційні виплати і така відмова буде підтримана іранськими судовими інстанціями, претензії до Ірану як держави матимуть право пред’явити в порядку дипломатичного захисту Україна, Канада, Швеція, Велика Британія та інші держави, громадяни яких стали жертвою трагедії.

У такому випадку спір переходить на міждержавний рівень і виникне питання про міжнародну-правову відповідальність Ірану за ухилення від виплати справедливої компенсації постраждалим.

— Як ви прокоментуєте заяву президента Зеленського, що «Україна наполягає на повному визнанні провини»?

— Президент Ірану зробив заяву з цього приводу, висловив жаль і співчуття. Наступним кроком має стати покарання відповідно до іранського законодавства всіх посадових осіб, винних у діях, які призвели до трагічної помилки, та виплата Іраном справедливої компенсації всім постраждалим.

На Іран мають бути покладені всі витрати, пов’язані з ідентифікацією загиблих, перевезення їхній тіл до відповідних країн та їх захоронення і т.д. Лише тоді питання в моральній і правовій площині буде закрито і залагоджено. 

«КОМПЕНСАЦІЯ МАЄ БУТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНА НЕ ДЕРЖАВІ УКРАЇНА, А РІДНИМ ЗАГИБЛИХ ПАСАЖИРІВ ТА АВІАКОМПАНІЇ МАУ»

— Екс-заступник міністра закордонних справ Лана Зеркаль написала у Facebook, що у зв’язку з порушенням Іраном кількох зобов’язань, передбачених міжнародним правом ця країна несе відповідальність, «яка породжує правові наслідки для Ірану, який має:

а) повністю прийняти на себе відповідальність за міжнародні протиправні дії;

б) припинити ці дії негайно;

в) надати Україні відповідні гарантії та гарантії неповторності цих міжнародних протиправних дій;

г) забезпечити Україні повну компенсацію за шкоду, заподіяну цими міжнародно-протиправними діями». Як прокоментуєте?

— Як завжди, пані Зеркаль демонструє арогантність і правове невігластво. Перелічені нею правові наслідки для Ірану можуть виникнути лише в тому випадку, якщо міжнародна слідча комісія встановить, що командування іранських повітряно-космічних сил мало намір знищити саме український літак і що його знищення принесло шкоду Україні як державі.

Натомість на сьогодні докази навмисного знищення саме українського літака відсутні, а отже відсутні підстави «для відповідальності за міжнародні протиправні дії».

Трагічна подія є наслідком разової завершеної дії. Отже абсурдною є вимога «припинити ці дії негайно» і надати гарантії «неповторності цих  дій». 

Нарешті, цілком очевидно, що шкоду було завдано приватним особам і приватній авіакомпанії. Отже повна компенсація має бути забезпечена не державі Україна, а рідним загиблих пасажирів та авіакомпанії МАУ.

Такі дописи вводять українських громадян в оману і шкодять національним інтересам України.

«ВИЩОМУ КЕРІВНИЦТВУ УКРАЇНИ ТРЕБА БУЛО ДІЯТИ ОПЕРАТИВНІШЕ І ПРОФЕСІЙНІШЕ» 

— Як би ви оцінили міжнародно-правові дії української влади після виникнення цього інциденту, особливо після повідомлень з посиланням на розвідслужби США про те, що літак збила іранська ракета?

— На мою думку, одразу як тільки стало відомо про авіакатастрофу, треба було діяти на якомога вищому рівні. Принаймні, на рівні секретаря  РНБО зробити заяву про те, що Україна терміново вимагає розслідування, допуску її представників до місця катастрофи, надання «чорних ящиків». Іншими словами дії української влади мали бути більш своєчасними і рішучими.

Адже знищили літак української авіакомпанії, на борту якого були громадяни України в числі громадян інших країн. Виникли спекуляції, які фактично перекладали вину на українську авіакомпанію шляхом висловлення припущень щодо збою у системах літака, некомпетентної поведінки екіпажу тощо. На жаль, такі спекуляції були породжені заявою посольства України в Тегерані.

І це кидало негативну тінь на Україну. Тому для попередження таких спекуляцій вищому керівництву України треба було діяти оперативніше і професійніше.

У суботу Президент України зробив заяву. Вона добра, але запізніла.

І така заява, скоріше, схожа на піар-акцію.