Науковці виявили сліди стародавнього тропічного лісу в Антарктиді

Вчені з’ясували, що 90 мільйонів років тому в районі Антарктиди існував тропічний ліс і не було ніяких крижаних покривів. Дізналися вони це завдяки зразкам ґрунту, які добули недалеко від Антарктиди в експедиції 2017 року.

У 2017 році під час експедиції на борту RV Polarstern в морі Амундсена дослідники пробурили землю під морським дном Західної Антарктиди, за 900 кілометрів від Південного полюсу. На глибині 30 метрів вони виявили незвичайні зразки ґрунту.

«Під час початкової оцінки на судні незвичайне забарвлення шару осаду швидко привернуло нашу увагу, — говорить геолог з Інституту Альфреда Вегенера, Центру полярних і морських досліджень ім. Гельмгольца в Німеччині, Йоганн Клагес. — Перші аналізи показали, що на глибині від 27 до 30 метрів нижче дна океану ми виявили шар, спочатку сформований на суші, а не в океані».

Після повернення на сушу численні скани і мікроскопічний аналіз показали, що раніше на цій ділянці існував тропічний ліс, приблизно 90 мільйонів років тому.

Ніхто до цього не здобував зразок крейдяного періоду з землі в такій південній точці земної кулі.

«Численні залишки рослин вказують на те, що в той час узбережжя Західної Антарктиди було густим, помірно-болотистим лісом, схожим на ліси, знайдені сьогодні в Новій Зеландії», — каже палеоеколог Ульріх Зальцманн з Університету Нортумбрія в Великій Британії.

За оцінками команди, завдяки повзучому дрейфу континентальних плит, раніше територія, яку вони досліджували, була ближче до Південного полюса. Примітно, що ці ліси були розташовані на південній широті 82°, що означає, що вони були б занурені в повну темряву протягом приблизно чотирьох місяців кожного року. Сучасні тропічні джунглі живляться від сонячного світла, але ця екосистема минулих епох повинна була перейти на інше джерело енергії, щоб пережити довгу, чорну зиму.

Щоб зрозуміти, як на території, яка настільки тривалий час була позбавлена сонця, міг процвітати тропічний ліс, дослідники використали моделювання для реконструкції того давнього клімату, на основі біологічних і геохімічних даних, що містяться в зразку ґрунту.

Згідно з результатами моделювання, рівень СО2 в атмосфері, в середині крейдяного періоду, був значно вищим, ніж припускали вчені раніше.

«До нашого дослідження загальне припущення полягало в тому, що глобальна концентрація вуглекислого газу в крейдяному періоді становила приблизно 1000 ppm», — пояснює вчений-геолог Торстен Бікерт з Бременського університету в Німеччині.

«Але в наших експериментах на основі моделювання потрібен рівень концентрації від 1120 до 1680 ppm, щоб досягти середніх температур того часу в Антарктиці».

До речі, в сучасному світі концентрація CO2 трохи вища за 400 ppm, хоча його рівень швидко зростає через людську діяльність.

Такі високі рівні CO2 означають, що температура в період крейдяного періоду на Землі була набагато вищою, а на Південному полюсі не було крижаного покриву. Вчені підрахували, що середньорічна температура в тропічних лісах становила близько 12°C, а літні температури в середньому досягали близько 19°C.

Нові знахідки дають дослідникам глибше розуміння зв’язку між концентрацією СО2 і полярним кліматом в доісторичні часи, коли по Землі ще бродили динозаври.

Крім того, Йоганн Клагес і його колеги змоделювали, що станеться, якщо б сьогодні на Землі були б такі ж рівні CO2, що тоді і виявили, що полярний крижаний покрив нашої планети відбиває занадто багато сонячного світла, щоб привести до таких же високих і глобальних температур.

«Наявність крижаного покриву має величезне значення, навіть якщо у вас дуже висока концентрація CO2, — сказав Клагес в коментарі для видання Vice. — Це дійсно важливо для нас, щоб знати і думати про те, як ми можемо зберегти крижаний покрив».