Творити та діяти

Нещодавно виповнилося 100 днів роботи теперішньої каденції Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України. Якими є основні напрями її діяльності, як отримати найактуальнішу інформацію про можливості для молодих вчених та де можна довідатися, як заснувати подібну раду у своїй установі? Про це й не тільки розповіла голова Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України Олеся ВАЩУК під час онлайн-лекції, що була організована Школою молодого українського дипломата і Science and Education Diplomacy Platform.

«ГОЛОВНА УМОВА — ІНІЦІАТИВНІСТЬ»

Як розповіла Олеся Ващук, Рада молодих учених є консультативно-дорадчим органом, який інформує про можливості й інновації в освітній та науковій сферах, підтримує ініціативи талановитої молоді, «віднаходить «перлини» в українській науці та є тим містком, що дає змогу заявляти про себе у національному та світовому просторі». «Це можливість для молодих вчених бути засновниками, учасниками робочих груп з освітніх та наукових питань, рухати ініціативи, обмінюватися досвідом, напрацюваннями, об’єднуватися, шукати однодумців та свторювати потужний, молодий національний науковий потенціал», — зауважує науковиця.

Це реалізується, зокрема, завдяки діяльності понад тридцяти робочих груп, організаторами чи співорганізаторами яких є члени Ради. Долучитися до них можуть усі зацікавлені. Для цього потрібно написати на електронну пошту, лист буде скеровано до керівників Робочих груп. «Головною умовою є проявляти ініціативу й діяти. Просто рахуватися у складі групи — це не до нас. Якщо хочете щось змінювати, координувати, впливати, оптимізувати — тоді чекаємо на вас», — стверджує Олеся Ващук.

Адже члени Ради виконують також і функцію мотиваторів до активної наукової та громадської діяльності, показуючи це на власному прикладі. «Кожен напрям, питання, кожна ініціатива чи робоча група — це діяльність окремої групи людей, які цією діяльністю внутрішньо горять, які працюють над нею, які заради неї готові приїхати з Дніпра, Одеси, Харкова, Львова в Київ на засідання робочої групи в державному органі й готові захищати цю ініціативу», — додає Олеся.

ІНФОРМУВАННЯ ПРО МОЖЛИВОСТІ

Нещодавно одна з робочих груп презентувала сайт Ради молодих учених при МОН України. Це буде майданчик для оприлюднення інформації та обміну даними між молодими вченими. Водночас сайт стане й інструментом для інформування, що є однією з вагомих складових діяльності Ради. А повідомляти є про що.

Зокрема, з 2014 року Рада молодих вчених є членом EURODOC (Європейської ради аспірантів та молодих учених) та MILSET (міжнародний рух для організації дозвілля в науці і техніці). А одним з аспектів діяльності EURODOC є поширення інформації, яка стосується молодих дослідників, звідти, як розповіла Олеся Ващук, Рада молодих учених отримує найсвіжіші та найактуальніші новини. «Дайджести, усі новини, ініціативи, нові головні ключові позиції звідти ми одразу передаємо й транслюємо в Україні», — зауважила голова Ради молодих учених.

Нещодавно також відбулася конференція EURODOC, результати якої нині аналізуються. Утім, уже відбувся один з прямих ефірів, де обговорювалися soft skills, transferable skills та інші ключові особливості, які були найважливішими під час засідання конференції в цьому році.

РОЗВИТОК НАУКОВОЇ СТРУКТУРНОЇ МЕРЕЖІ

Ще одним напрямом є розвиток структурної мережі Рад учених у містах, університетах, навчальних закладах, наукових установах. Важливою подією для цього є Форум рад молодих учених, який відбудеться 29 вересня 2020 (для того щоб взяти участь, науковцю необов’язково бути в складі певної організації). Форум відбуватиметься за двома основними напрямами: нормативне підґрунтя створення нових Рад молодих учених або переформатування вже існуючих. «Буде можливість отримати й обмінятися тими комплектами даних, документів (ми їх теж усі розповсюдимо), щоб Ради молодих учених могли сформуватися у тих установах, де їх немає, й отримати новий виток розвитку в тих, де вони є», — коментує Олеся Ващук.

Другий великий напрям — це успішні кейси. Буде оголошено прийом заявок, де Ради будуть вказувати власні досягнення. З них будуть відібрані ті, хто презентуватиме ці результати на форумі, аби продемонструвати іншим учасникам нові можливості та ініціативи, які можуть бути впроваджені в їхніх радах.

Водночас, як зазначає Олеся Ващук, Рада молодих вчених співпрацює з різними науковими спільнотами, які проявляють ініціативу. Наразі Рада веде перемовини з більше, ніж 20 науковими установами, громадськими та міжнародними організаціями щодо підписання меморандумів. Добра новина для науковців у тому, що нещодавно було підписано меморандум з видавничою групою «Гельветика». Скоро буде оголошено конкурс, за результатами якого за кошти видавничої групи будуть видані 10 монографій. Процес відбору відбуватиметься прозоро, незабаром умови конкурсу будуть оприлюднені.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАКОНОДАВСТВА

Крім того, важливим аспектом Ради молодих учених при МОН є підготовка низки пропозицій до законів України та інших нормативно-правових актів у сфері науки й освіти. «Працюємо за всіма планами, починаючи з МОН, комітетів, Кабінету Міністрів, Верховної Ради. Ми надаємо свої рекомендації, бачення та коментарі. Намагаємося їх не тільки надіслати, а зробити так, щоб вони були враховані у більшості державних органів», — пояснює Олеся Ващук.

Також у Раді молодих учених нині тривають соціологічні та соціально-психологічні дослідження. Вони проводяться для того, щоб мати емпіричні дані щодо того, що сприяє, а що заважає роботі вчених, які методи успішні, а які не працюють, які з проблем/питань спільнота вважає найбільш нагальними. У такий спосіб можна буде чітко розставити пріоритети у діяльності. Насамкінець не можна забувати, що вагомою і, як наголошує Олеся Ващук, основною діяльністю членів Ради молодих учених лишаються дослідження: «На першому плані у всіх наших вчених — їхня наукова активність, дослідження та впровадження цих досліджень в Україні й у світовому просторі».