Обеззброєні лікарні

Лілія Уклеїна шукає через соцмережі родичів хворих, котрі потрапили в КНП «Миронівська центральна районна лікарня». Хоче підготувати колективне звернення до Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України, щоби з’ясувати, чому ліки на лікування коронавірусу доводиться купувати за власний рахунок, тоді як держава запевняє, що в лікарнях є все необхідне.

«Минулого понеділка батько потрапив у Миронівську лікарню, хоча ми живемо в Богуславі. Але зараз із пневмоніями та підозрами на COVID-19 кладуть хворих у лікарні Миронівки, Кагарлика та Білої Церкви (як опорні заклади у лікуванні коронавірусу. — Ред.), — розповідає «Дню» пані Лілія. — Оскільки у батька двостороння пневмонія та підозра на «ковід», його повезли в Миронівку, позаяк Кагарлик та Біла Церква уже були переповнені на той час. У перший день перебування в лікарні нам винесли список, ми купили ліки. Вийшло на понад тисячу гривень. Я була впевнена, що наступного дня щось нам дадуть уже з антиковідного пакету. Але далі — те саме. Попросила головного лікаря пояснити ситуацію. Він каже, що були в Київській ОДА, в департаменті охорони здоров’я, там пояснили, що кошти дадуть пізніше».

Та людей лікувати треба просто зараз, а не через місяць чи два. Лілія Уклеїна зателефонувала сама в обласний департамент охорони здоров’я, і її попросили... зачекати. На запит до народної депутатки від регіону Анни Скороход жінка отримала відповідь, що в лікарнях є все необхідне для лікування хворих на коронавірус.

«Коли я написала свій допис у Facebook, до мене почали телефонувати родичі хворих, розповідали, як практично щодня по тисячі-півтори гривень витрачають на ліки. Головний лікар сказав, що навіть нема в лікарні димедролу, взагалі немає нічого, — додає пані Лілія. — Якби не казали, що все є, то не так би було образливо».

АНТИКОВІДНИЙ ПАКЕТ ПОСЛУГ — НЕДОСТАТНІЙ

Миронівська лікарня уклала договір з Нацслужбою здоров’я на лікування коронавірусу ще у квітні. Ідеться про пакет «Екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на COVID-19», за якими лікарня отримала 326 тисяч гривень. Де поділися кошти — чи вони просто закінчились, чи ще не дійшли усі,       — незрозуміло.

Але судячи з того, що відбувається в регіонах, навіть отримавши так званий антиковідний пакет, лікарням все одно бракує коштів на лікування всіх хворих із підтвердженим діагнозом коронавірусу. За даними НСЗУ, тариф за цим пакетом становить 12 163,64 грн на одного пацієнта — у нього входить також оплата роботи бригади, яка виїздить на виклик. Але тариф розраховувався ще на квітень, коли в країні була значно інша ситуація з поширенням вірусу. Як пояснювали в НСЗУ, розрахунок тарифу на оплату послуг екстреної медичної допомоги розрахований на статистику, яку мала на той час держава.

Також тарифи для всіх пакетів медичних послуг, пов’язаних з діагностикою та лікуванням COVID-19, формувалися з урахуванням обіцяної медикам 300-відсоткової доплати. «У ці розрахунки не входили медикаменти і засоби індивідуального захисту, які заклади отримують за централізованими закупівлями. Гроші, які платить НСЗУ за договором, переважно мають іти на оплату праці медичного персоналу», — пояснював раніше ZAXID.NET нині голова Національної служби здоров’я Андрій ВІЛЕНСЬКИЙ. За його словами, основна відповідальність за розподіл коштів лягає на плечі керівника медичного закладу.

В.о. керівника управління охорони здоров’я Львівської міської ради Наталія ЛІТВІНСЬКА теж коментувала виданню, що хоч лікарні й отримують гроші від держави, все одно доводиться їх дофінансовувати із міського бюджету. Коштів із «ковідного» пакету не вистачає, щоб «ідеально виплатити зарплати медикам і повністю покрити лікування пацієнтів. «Він розрахований на стандарт лікування, проте його вистачає в середньому на лікування пацієнта впродовж десяти днів. А ми розуміємо, що є випадки важкого перебігу пневмоній, коли лікування пацієнтів триває понад місяць. Також потрібно розуміти, що в лікарнях ще мають місце витрати на кисень, який також компенсує місто. Крім того, не завжди ми вкладаємося в стандарт антибіотиків, які прописані протоколом»,   — додавала Наталія Літвінська.

БРАКУЄ КИСНЮ

Зараз, коли кількість нових випадків інфікування зросла до чотирьох тисяч за добу, а за прогнозами ВООЗ до кінця року в Україні можуть фіксувати по дев’ять тисяч випадків щодня, медичні заклади очікувано переживатимуть небачений наплив пацієнтів. Власне, це вже переживають деякі регіони. У Києві кількість заповнених місць у лікарнях, які приймають хворих на COVID-19, сягає позначки понад 70—80%. Тобто ще трохи — і хворих просто не прийматимуть до відділень, чи відправлятимуть додому тяжких пацієнтів на самолікування?

Багато країн запровадили якісні системи відстеження контактів на рівні районів, ба навіть на національному рівні за це літо. Це дуже важливий напрямок роботи для України, на якому необхідно сконцентруватися восени, — зазначає Ярно Хабіхт. — Потрібно захищати уразливі групи населення, оскільки є люди з супутніми хронічними захворюваннями. Це серцеві захворювання, діабет, деякі легеневі захворювання. І продовжувати надавати основні медичні послуги для лікування не лише COVID-19

Одеська волонтерка, керівниця благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина НОЖЕВНІКОВА розповідає у Facebook, що місцеві лікарні не просто переповнені хворими, а відчувають брак ліків, які мають бути у медиків під руками за протоколом лікування «ковіду», бракує також кисню. За її словами, київський кисневий завод, який возив кисень у лікарні трьох областей, вимушений припинити це життєво необхідне постачання через збільшення попиту на кисень по всій країні — не вистачає автівок для розвезення. Наразі волонтери ведуть перемовини з дніпровським кисневим заводом. Але що робить МОЗ?

«Минуло півроку з моменту старту «підготовки» до сезону, — зауважує Катерина в соцмережі, — кисневих станцій, встановлених за цей час в області, досі аж одна — наша в Ізмаїлі. Через місяць буде ще одна в Любашівці. Кисневих концентраторів за цей час більше не стало. Одеському заводу, який був готовий підвищувати свій технічний кисень до медичного, держава не лише не допомогла (отримання ліцензії тощо), але.., не допомогла, скажімо так. Використовувати технічний кисень за відповідного грамотного підходу — теж не дозволили».

«ЯКЩО ВСІ ЛІЖКА ЗАЙНЯТІ, НА ДОДАТКОВИХ ХВОРИХ ГРОШЕЙ НЕ БУДЕ»

Постачання кисню у лікарні — це теж вимога «ковідного» протоколу лікування. Та оскільки тарифи для лікування одного пацієнта з коронавірусом однакові для всіх областей, незалежно від епідеміологічної ситуації, закладених коштів просто не вистачає на всі потреби медичного закладу. Збільшити його в Нацслужбі не можуть, принаймні доки не будуть схвалені відповідні рішення та постанови на рівні Кабміну.

«Хто несе відповідальність за те, що частина пацієнтів з COVID-19 не отримує безоплатних аналізів ПЛР і ліків у стаціонарах, а частина медиків не отримує обіцяних 300%? Хоч як дивно — не МОЗ. А місцева влада, до власності якої належать сімейні амбулаторії та лікарні, які реорганізувалися в автономні комунальні підприємства. Ну, і головні лікарі. Саме ці «підприємства» добровільно підписали договори з посередником МОЗ — НСЗУ і погодились на забезпечення всього лікування і зарплат співробітників за тарифами, які в односторонньому порядку визначила НСЗУ, — вважає професорка, лікар-кардіолог Катерина АМОСОВА. — Проте саме «ковідний» тариф є ноу-хау нинішнього уряду. На відміну від тарифів на інші захворювання, для яких «гроші йдуть за кожним пацієнтом», «ковідний тариф» — це щомісячна оплата від НСЗУ на так звану команду з анестезіолога, двох лікарів інфекціоністів або інших спеціальностей і певної кількості медсестер.

Ця сума до 500 тисяч гривень якимось чином враховує і зарплати медиків з підвищенням до 300% (зверніть увагу на слово «до»!), і зарплати немедичних працівників лікарні, і засоби індивідуального захисту, і тести ПЛР, ІФА, інші аналізи, КТ легень, і ліки пацієнтам, і кисень, і антисептики. Щоб «закрити» цілодобовими чергуваннями місяць, у лікарні мають працювати мінімум чотири бригади, які передбачені для лікування до 20 пацієнтів. Тобто і за двох, і за 20 пацієнтів — однакова сума. Якщо всі ліжка зайняті, то на додаткових хворих більше грошей на буде».

Як додає експертка, теоретично держава може додатково до фінансування від НСЗУ надавати лікарням препарати високої вартості, наприклад «Актемра» (цей препарат якраз шукають волонтери для тяжких хворих, бо в лікарнях запаси вичерпані, чому так сталося — на запит «Дня» МОЗ досі не надало відповіді). Також уряд може профінансувати закупівлю антибіотиків резерву для пацієнтів на ШВЛ, а також кисневі концентратори і засоби індивідуального захисту безпосередньо із «ковідного» фонду. «Але чи багато лікарень це отримали? Імовірно, ні, бо інакше сім’ї пацієнтів і волонтери не купляли би прописану в МОЗівському протоколі «Актемру» за спекулятивними цінами 13 — 25 тисяч гривень за флакон, замість трьох-чотирьох. А одеська «Корпорація монстрів» вже викупила всі концентратори на три місяці вперед. Чому їх не закупили з центрального бюджету влітку?» — акцентує Катерина Амосова.

ЩО РАДИТЬ УРЯД?

Фактично зараз пацієнти у глухому куті — невідомо, чи буде вільне місце в лікарні, якщо раптом хтось підхопить вірус, невідомо — чи буде заклад забезпечений на 100% ліками.

Прем’єрміністр Денис ШМИГАЛЬ у такій безвихідній ситуації робить дивні заяви: «Очікую від Держпродспоживслужби, від Міністерства охорони здоров’я, від місцевої влади більше спільної роботи, роботи з людьми. Роз’яснювальної, комунікаційної. Закликаю суспільство до свідомого ставлення. Ви бачите статистику. Понад 50% ліжок уже заповнено», — наголосив він під час урядового засідання.

Втім, закликати людей до відповідальності — дещо запізно. Звісно, ігнорувати маски та дистанцію, уникати людних місць — порада на найближчі місяці актуальна. Багато науковців та експертів якраз радять повертатися до жорсткого карантину, як це робить Чехія, Британія, де для громадян запроваджується дедалі більше обмежень. Або ж — абсолютно всім дотримуватися діючих карантинних заходів.

Керівник офісу ВООЗ в Україні Ярно ХАБІХТ заявив в інтерв’ю «Суспільному», що це допоможе уникнути жорсткого локдауну і сприяє росту економіки України. Також офіс ВООЗ в Україні акцентує увагу на кількох речах, які допоможуть стримати поширення коронавірусу: уникати заходів з масовим скупченням людей, а коли потрапляєте до місць скупчення — вдягати маски. Друге — інформувати людей про можливості захисту і небезпеку COVID-19. За даними ВООЗ, лише кожна четверта особа регулярно миє руки або використовує антисептик в Україні, а кожна третя — не дотримується фізичної дистанції, навіть коли знає про ризики. Крім того, понад 40% осіб досі відвідують масові заходи.

А ще ВООЗ радить збільшити показник тестування серед випадків підозри в Україні. «Багато країн запровадили якісні системи відстеження контактів на рівні районів, ба навіть на національному рівні за це літо. Це дуже важливий напрямок роботи для України, на якому необхідно сконцентруватися восени,        — зазначає Ярно Хабіхт. — Потрібно захищати уразливі групи населення, оскільки є люди з супутніми хронічними захворюваннями. Це серцеві захворювання, діабет, деякі легеневі захворювання. І продовжувати надавати основні медичні послуги для лікування не лише COVID-19».