За креативне наближення століть

«Вишивка в одязі видатних українців» — проєкт київського Музею видатних діячів української культури та «ZETA atelier» з шляхетною метою. По-перше, через світ одягу та аксесуарів показати, як українська аристократія ХІХ ст. не лише намагалася жити в ритмі тогочасного європейського життя, але й ознайомлювати світову спільноту зі своєю національною культурою. А по-друге, привернути увагу до суспільної значущості осіб, яким цей одяг належав. Причому в сучасному форматі — адже наприклад сорочку Тараса Шевченка (уже дизайнерську версію буденної «чумачки» з вишитим лиштвою комірцем) приміряв на себе відомий музикант, один із лідерів фольк-рок-гурту «Kozak System» Іван Леньо. Понад те, планується, що Ахтем Сеітаблаєв приміряє сорочку Михайла Старицького, Анжеліка Гирич — Марії Заньковецької, а Ада Роговцева — комірець Олени Пчілки.

ДО ПРОЄКТУ «ВИШИВКА В ОДЯЗІ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ» ДОЛУЧИВСЯ Й МУЗЕЙ ГЕТЬМАНСТВА. У НЬОМУ ВІДБУЛОСЯ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДИТЯЧОЇ СОРОЧКИ ОЛЕНИ СКОРОПАДСЬКОЇ. «ZETA ATELIER» ДОЛУЧИЛО ДО РОБОТИ МАЙСТРИНЮ ЯНУ АНДРІЄЦЬ, КОТРА ВИШИЛА КОПІЮ УЗОРУ ДИТЯЧОЇ СОРОЧКИ, ЩО ЕКСПОНУЄТЬСЯ В МУЗЕЇ ГЕТЬМАНСТВА. РОЛЬ МАЛЕНЬКОЇ ГЕТЬМАНІВНИ ВИКОНАЛА НІЖНА ТА ТЕНДІТНА ДІВЧИНКА СОФІЙКА
 

«Вишита сорочка ставала мостом, що з’єднав українську аристократію, інтелігенцію та народні маси, — аналізують проєкт на сайті theatre.love. Підтвердженням цього слугують численні світлини з родин Драгоманових, Старицьких, Косачів, Лисенків, Франків, Рильських, Скоропадських та інших... У другій половині ХІХ ст. для представників української інтелігенції носити елементи народного одягу було своєрідним маніфестом національної приналежності. З допомогою майстринь «ZETA atelier» вишиваються та відшиваються предмети гардеробу, які належали видатним українцям минулого, а представляють ці речі сучасні відомі особистості».

До проєкту вже долучилися чимало музеїв, зокрема і Музей Гетьманства. У ньому відбулося представлення дитячої сорочки Олени Скоропадської. «Саме цю сорочку, для найменшої донечки, вишила Олександра Петрівна — дружина гетьмана Павла Скоропадського, в 1920— х роках. Таким чином, родина вказувала на національну приналежність маленької дівчинки, що народилася на еміграції в Німеччині. Про що Павло Скоропадський у розмові з донькою пізніше скаже: «Скоропадські завжди були українцями», — зазначають у музеї. У закладі сподіваються таким чином привернути увагу до подій 1917 — 1921 років, до діяльності Павла Скоропадського як Гетьмана, до гетьманського руху в еміграції. «ZETA atelier» долучило до роботи майстриню Яну Андрієць, котра вишила копію узору дитячої сорочки, що експонується в Музеї гетьманства. Роль маленької Гетьманівни виконала ніжна та тендітна дівчинка Софійка. На презентації музейники розповіли про дитячу сорочку Гетьманівни, про спілкування з Оленою Отт-Скоропадською, її долю.

Бажаємо успіху!