Смарагдовий стимул

Черемський природний заповідник, урочище Молодецький яр на Черкащині, гора Зміїна на Полтавщині, скелі Довбуша, екопарк «Осокорки», нацпарк «Зачарований край», скелі у Краматорську, Тилігульський лиман – та ще десятки відомих і не менш знаних природних об’єктів в Україні стали учасниками конкурсу «СмарагдоваInUA». Його ініціювала представниця екологічного парламентського комітету, народний депутат Юлія ОВЧИННИКОВА. Задум такий – треба зробити фото або селфі на фоні одного із об’єктів природно-заповідного фонду чи Смарагдової мережі. Звісно, не всі ще знають, чи увійшло певне урочище або ліс до об’єктів Смарагдової мережі, але сама ідея – більше дізнатися про природні об’єкти свого краю – чудово мотивує до їхнього збереження.

Наразі на фейсбук-сторінці Юлії Овчинникової до 8 серпня триватиме голосування за найкращу світлину (https://www.facebook.com/ovchynnykova/posts/660652571994964). Переможець отримає суперприз – велосипед (імена усіх переможців назвуть 12 серпня).

Андрусик Віта. В гармонії з природою, озеро Люб'язь, національний парк Прип'ять-Стохід

Надіслані на конкурс фотографії свідчать, що інтерес українців до збереження природного біорізноманіття викликаний кількома факторами. Так, є місця мальовничі, про які відомо широкому загалу, приміром, карпатські туристичні стежки, а є місцини не менш пейзажні, проте їм загрожує зникнення чи знищення якраз через необізнаність місцевої громади про важливість таких ділянок. Інна ТИМЧЕНКО, екологиня, викладачка Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова («Дню» відома як активістка, що захищає національний природний парк «Бузький гард» від затоплення через будівництво Ташлицької ГАЕС) надіслала на конкурс світлину з Аджигольської балки Дніпро-Бузького лиману. Це теж об’єкт Смарагдової мережі. «Вирішила взяти участь у конкурсі, тому що дуже чекаю на прийняття закону про Смарагдові території. По-друге, хотіла показати місце – Аджигольську балку. Ця локація не є відомим туристичним об'єктом, не є об'єктом природно-заповідного фонду, і там, по суті, дозволена будь-яка діяльність. Місце є дуже важливим, адже є прихистком для птахів, в тому числі червонокнижних, - додає Інна. Цього року тут навіть оселилися пелікани. – Якщо приймуть закон про Смарагдову мережу, будуть правові важелі зберегти балку від можливого втручання людини».

Балан Антон. В обіймах миті Станіславські кручі, село Станіслав, Херсонська область

  До речі, ухвалення закону про Смарагдову мережу – це зобов’язання України, зафіксоване в Угоді про асоціацію з ЄС. Затвердити законодавчі новації ми повинні цього року. Однак перше голосування за законопроєкт №4461 «Про територію Смарагдової мережі», що відбулося 15 липня цього року, виявилося невдалим. «За» проголосувало лише 199 народних депутатів.

Бережняк Євгеній. Рідне Голосієво у сонячних променях. Фото зроблене біля Горіхуватського ставка

«Багато народних депутатів проголосувало за створення механізму збереження природи, який довів свою ефективність в країнах Європейського Союзу. Разом з тим законопроєкт про території Смарагдової мережі певною мірою є реформаторським у питаннях захисту та збереження природи, а реформи завжди йдуть складно. Багато колег недостатньо розібралися у новому підході і сприйняли його як аналогічний до збереження територій природно-заповідного фонду, де діють суворі обмеження для господарської діяльності», - пояснює результати голосування Юлія Овчинникова.

Величко Ганна. Пустеля серед оази Кицівська пустеля, Харківська область. Об'єкт Смарагдової мережі UA0000316

Наразі законопроєкт відправлений на доопрацювання. Упродовж кількох місяців його розробники мають узгодити усі спірні питання, котрі викликали сумніви у нардепів. Хоча природоохоронці та автори законопроєкту, здається, розвінчали уже всі міфи та побоювання.

Домашич Валерій. Поліський край - лелечий рай. Національний парк Прип'ять-Стохід, озеро Люб'язь

«Смарагдова мережа в Україні вже існує, ще у 1996 році ми ратифікували Бернську конвенцію та взяли на себе зобов’язання щодо охорони рідкісних видів та оселищ, - нагадує передісторію проблеми Юлія Овчинникова. – Зараз в Україні 377 об’єктів Смарагдової мережі, багато видів яких оберігаються конвенцією, також занесені до Червоної книги України, тому законопроєкт про території Смарагдової мережі є необхідним інструментом для ефективного управління та збереження територій Смарагдової мережі. Наразі навколо теми Смарагдової мережі з’явилось багато міфів, зокрема, щодо заборони будівництва готелів і гірськолижних курортів та надмірного регулювання господарської діяльності. Проте це не відповідає дійсності. По-перше жодних заборон у законопроєкті немає, є лише оцінка впливу на території Смарагдової мережі, яка має показати, чи буде нанесено шкоду виду або оселищу, яке охороняється саме на цій території. Вже є випадки, коли просто переміщували будівництво на невелику відстань, це було у Львівській області, коли на території Смарагдової мережі хотіли побудувати вітряки, і для того щоб не нанести шкоду природі, їх змістили на 200 метрів. По-друге, будівництво готелів більших за 50 в межах міста чи 100 номерів поза ними або лижних трас, лижних витягів і канатних доріг та відповідних комплексів споруд на площі п’ять гектарів і більше згідно з законом України підлягають оцінці впливу на довкілля, в межах якої буде проходити і оцінка впливу на території Смарагдової мережі, тому додаткової процедури оцінки не потрібно».

Колмиков Роман. В очікуванні прекрасного Озеро Ялпуг

Поки що ж усі 377 смарагдових об’єктів не мають юридичного статусу – бо нема відповідного закону. Проте сама ідея створення Смарагдової мережі вже стимулювала створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. У громадській організації «Українська природоохоронна група» наводять приклад із указом Президента №679/2019 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення», за яким створювались нові заповідні об’єкти. Це ландшафтні заказники «Мурав’ївський», «Озеро Картал» та «Озеро Кагул». Ці об’єкти ПЗФ спершу стали територіями Смарагдової мережі, а вже пізніше президентським указом їм було присвоєно природоохоронний статус загальнодержавного значення.

Скоробагатько Олена. Татко й син. Озеро Сиваш, Генічеськ, Херсонська область

Фактично «смарагдовий» закон – це ще один важіль захисту територій, котрі важливі для збереження біорізноманіття і в Україні, в і Європі. За словами Овчинникової, території Смарагдової мережі – це обереги природи і людини, це установлення правил життя на цих територіях. І дотримання цих правил дасть нам шанс зберегти усі ті цікаві місцини, котрі зараз зафіксували українці на світлинах для конкурсу.

Щербакова Владілена. Любіть життя як схід і захід сонця. Карпати, по дорозі до гори Петрос