Про загрозу «темноти»

25 січня одна з «жовтих» газет Тернополя вийшла із шокуючою першою шпальтою. Фотоколаж, на якому дві мавпи обіймають білявку, а на задньому плані за столиком сидять кілька чорношкірих студентів, був ілюстрацією до матеріалу про бійку за дівчину в місцевому барі між африканським та арабським студентами. Вінцем став заголовок статті — «Араби з неграми билися за наших курвів». «Нова тернопільська газета», яка опублікувала фото колаж, — приватне видання. Декларований тираж — 27 тисяч. Згідно з інформацією на сайті Тернопільської облдержадміністрації, в газетному рейтнгу міста вона посідає четверте місце.

Після того як перша шпальта газети випливла на всеукраїнську поверхню, головний редактор газети Микола Мартинчук в коментарях українським медіа заявив, що не вважає статтю образливою та не вбачає в ній порушення журналістських стандартів, і загалом, головний редактор вважає стиль статті та фотоколажу абсолютно нормальним. «Ми не говорили, що африканці та араби — люди нижчої раси. Але якщо вони тут вчаться, то повинні поважати наші закони й традиції, а вони часто порушують їх». Стиль статті головред вважає нормальним, а непристойне слово «курва» — нормативним: «Його навіть Іван Франко вживав».

Тим часом невдовзі після виходу публікації на громадських платформах двох іноземних онлайн-видань з’явились однакові повідомлення із заголовком «Українські газети зображають африканців та арабів, як мавп, які мацають жінку». Матеріал було опубліковано як «особисту думку» одного зі студентів з Конго — Бекхса Лави, який навчається в Тернополі. У перших двох абзацах матеріалу Лав розповідає про фотоколаж та статтю, а потім переходить до узагальнення. «Скоро в Україні відбудеться ЄВРО-2012, на який приїде чимала кількість іноземців. Ви не можете поводитися, ніби ви й досі живете в Радянському Союзі», — пише Лав. Він наголошує, як складно йому зі співвітчизниками жити в Україні через упереджене ставлення українців і проблему мовного бар’єра.

Тут важливо наголосити, що iReport та Observer, на яких з’явилися повідомлення, — це блоги громадської журналістики СNN та французького France 24, і аж ніяк не робота професійних журналістів, які несуть відповідальність за матеріали, які там з’являються. Це суттєво, бо українські журналісти, які підхопили повідомлення, не розібравшись у джерелі, посилалися безпосередньо на CNN та France 24. Через незвичку журналістів до перевірки джерела інформації та прагнення сенсаційності протягом одного дня виник скандал. Самі лише заголовки чого варті: «Расистська стаття в тернопільській газеті викликала міжнародний скандал» або «Набирає обертів міжнародний скандал: газета зобразила темношкірих мавпами, а українок назвала «курвами». На жаль, навіть Укрінформ написав: «Про скандальну статтю, зокрема, повідомили CNN і France24.»

Хто першим мав би відреагувати на цей кричущий випадок? Звісно, Національна спілка журналістів. Але коли «День» зателефонував до цієї організації, то виявилося, що там про тернопільську ситуацію нічого не знають. Уже після того, як «День» надав НСЖУ матеріали для ознайомлення, голова спілки Ігор ЛУБЧЕНКО прокоментував публікацію так: «Ми вважаємо, що порушено стандарти журналістики. Тут очевидно, що порушено права студентів, чиї фото були використані без їхнього дозволу. А місцеве представництво Спілки повинне зібратися й обговорити це питання». Утім, коли зберуться члени правління Тернопільської спілки журналістів і чи зберуться, стане відомо не раніше наступного тижня, коли очільниця регіонального відділу повернеться з відпустки. Про це «Дню» також повідомили у Спілці. Не надто жива реакція як на сучасний темп. Поки наші журналісти збираються збиратися, вже сьогодні о 10.00 в Укрінформі відбудеться прес-конференція «Фотожаба»: в одній із тернопільських газет: жарт чи приниження іноземців в Україні», ініціатором якої виступає громадська організація «Африканська рада в Україні».

Промоніторивши висвітлення теми в наших медіа, в очі впадає відсутність коментарів самих тернополян. Проте на тих самих англомовних блогерських платформах можна знайти чимало відгуків читачів, багато хто з них і є тернополянами та українцями, думкою яких забули поцікавитися національні медіа. «Я — з Тернополя, і мені соромно. Це огидна стаття та газета! У нас чудові люди, це неймовірно, що хтось міг навіть подумати про таке!!! Глибоко та щиро перепрошую за це!».

Звісно, заперечувати, що в Україні такі конфлікти час від часу спалахують, було б неправильно. Але їх не більше, аніж у будь-якій мультинаціональній державі. Коментуючи для «Дня» цю ситуацію, Ігор РОЗКЛАДАЙ, юрист Інституту Медіа Права, прогнозує, що з цього випадку, швидше за все, роздують скандал, назвавши Україну ксенофобською та нетерпимою країною.

«Звісно, це неетично, але питання в тому, чи є це розпаленням міжрасової ворожнечі. — говорить Розкладай. — Якщо студенти, які на задньому плані на фото, не давали згоди на використання своїх фото, то вони можуть звертатися до суду та вимагати компенсації. Але тут є небезпека роздування скандалу, в якому Україну звинуватять у проявах ксенофобії та расової нетерпимості. Промоніторивши давніші повідомлення в Інтернеті, можна знайти й інші приклади сутичок, в яких брали участь африканські та арабські студенти, проте подібні конфлікти мають місце й в інших мультикультурних країнах. Це не є свідченням того, що всі українці нетерпимі. Утім, багато залежить від подачі інформації, адже так само, як і скандал з лялькою Гітлера, цей інцидент може негативно вплинути на імідж України за кордоном. Питання тільки в тому, хто в цьому найбільше зацікавлений», — каже Ігор Розкладай.

Трохи із запізненням, але публікація «Нової тернопільської газети» все ж викликала резонанс у Тернополі. З цього приводу вчора відбулося засідання прес-клубу, в якому взяли участь іноземні студенти, викладачі вишів, де вони навчаються, представники правоохоронних органів, міської та обласної влади, журналісти. Як повідомила головуюча засідання прес-клубу Тетяна Тарасенко, запрошували й головного редактора «Нової тернопільської газети» Миколу Мартинчука, проте ні він, ні уповноважена надати роз’яснення особа не з’явилися. «Ми хочемо, щоб ця газета попросила вибачення перед нами на головній сторінці й щоб відповідав за головний редактор цієї газети. Ми прийшли на це засідання, щоб ви нам допомогли. Адже ця публікація міняє життя наше в Тернополі. У нас є багато знайомих, друзів серед українців, але їхні батьки читали цю газету, й у них склалися різні думки. Вони забороняють спілкуватися з нами. А нам потрібно тут жити, бо ми приїхали сюди вчитися, вчитися вашій культурі», — зазначив Майене Мартін Ландрй з Камеруну, який ось уже четвертий рік вивчає в Тернопільському національному технічному університеті імені І. Пулюя менеджмент.

До речі, в Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Горбачевського, який згадується в скандальній публікації, навчається понад тисячу іноземних студентів із 60 країн світу. Декан факультету іноземних студентів Михайло Корда заперечує будь-яку причетність своїх студентів до описаних в публікації подій. «Оскільки в цій статті є брудні натяки і згадується наш університет, то я хочу одразу наголосити, що наші студенти не причетні. У нас навчаються студенти з багатьох країн світу. І майже двісті —із США, Канади, європейських країн. Тепер подумайте, яку шкоду завдала репутації університету оця брудна наклепницька стаття в цій бульварній газетці». До з’ясування обставин, описаних в газеті, а також щодо дій самого видання правоохоронні органи проводять розслідування. Як повідомила прес-секретар прокурора Тернопільської області Леся Долішна, за матеріалами публікації прокуратура Тернополя проводить перевірку в порядку статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України щодо наявності або відсутності в діях представників цього ЗМІ ознак злочину, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії).

Висловили своє ставлення до ситуації й представники влади. Щоправда, для багатьох учасників засідання додатковим шоком став коментар голови Тернопільської обласної ради Олексія Кайди: «Я вважаю, що це є думка газети. Як і кожен засіб масової інформації, вони мають право викладати по-своєму. І прекрасно вони знають, що вони мають діяти в правовому полі, як кожен представник ЗМІ. Вони прекрасно знали, на що вони йдуть. Гадаю, якщо є якісь претензії до газети в когось, то це питання має вирішуватися в судовому порядку, як це прийнято в європейській практиці». Більше того, на думку керівника облради, з’ясування ситуації навколо публікації з проявами расизму в «Новій тернопільській газеті» — не що інше, як привід закрити не підконтрольне владі видання перед виборами.

Міська ж влада бачить ситуацію інакше. Помічник Тернопільського міського голови Максим Черкашин: «Прикро, що публікація в «Новій Тернопільській газеті» несправедливо кидає тінь ксенофобії на всіх тернополян. Адже Тернопіль — місто відкрите і привітне до діалогу культур. Тут вже понад десять років навчаються студенти з Африки, Азії, й щороку їх приїжджає дедалі більше».

Звісно, про проблеми міжнаціональних відносин говорити треба. Але, ясна річ, на зовсім іншому рівні. Тим більше, що значно актуальнішою для України є інша проблема — «темноти». Спадають на думку чудові слова однієї з наших кримських читачок, до яких «День» вже не раз звертався: «Коли звільнимося вiд чужої неволі, то треба найбільше берегтися, щоб не знищила нас своя українська темнота». А, мабуть, найнебезпечніша з усіх — «темнота» журналістська, яка розповзається суспільством у шкурі «авторитетної точки зору».

У сюжеті про тернопільську ситуацію ТСН («1+1») в жахливих фарбах змалювала ставлення українців до представників інших національностей та культур, але не поцікавився думкою жодного українця, який мав би власну позицію з цього приводу, знав тонкощі національного питання в Україні та який міг би справді розставити крапки над «і».

Середовище, де «просідає» культура, де наростають соціальні проблеми та не виробляються смисли, де не відбуваються серйозні громадські дискусії на важливі для суспільства теми, таке середовище — найсприятливіше для розмноження небезпечних суспільних «бацил». Але тут і мав би спрацьовувати «антивірус» — реакція здорових сегментів суспільства. Саме так перевіряються на життєздатність громадські організації та лідери, владні кабінети, преса; стає очевидно, чи нові політики справді нові, а патріотичні — справді патріотичні. На жаль, наразі достатньої кількості «антитіл» українське суспільство не виробило.

КОМЕНТАРI

Микола ЛАЗАРОВИЧ, докторант Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, кандидат історичних наук, доцент кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету, заслужений працівник освіти України:

— Найболючіше те, що це кидає тінь на всіх тернополян, бо загалом вони — люди надзвичайно добрі самі по собі. Я можу це сказати виходячи з того, що я родом з Івано-Франківщини. Це найбільше ображає й мене, бо я теж вважаю себе тернополянином на сьогоднішній день, і, гадаю, — кожну нормальну людину, яка живе на Тернопільщині; та й бачу по відгуках в Інтернеті, що цей факт неприємний і для представників інших регіонів. На сьогодні ця проблема вийшла на світовий рівень через якогось нетямущого журналіста. І це дуже сумно. Десь сьогодні чуються заклики про те, щоб не їхали студенти до України, бо тут расисти і тому подібне. Наслідки будуть негативними. Можливо, наступного року наші виші тернопільські не дорахуються студентів-іноземців, наше реноме у світі та Європі постраждає, а воно, як кажуть, і так вже «нижче плінтуса». Подібні явища тільки накручують. Сумно, що репутацію міста, яке претендує на роль європейського, зіпсує така «пляма». Це та сама ложка дьогтю в діжці меду, бо тернополяни — гостинні, й саме місто притягує, має свою чарівність, родзинку. Як історик, загалом можу відзначити, що українці в усі часи толерантно ставилися до представників різних націй. До прикладу візьмемо запорізьких козаків, які нікого не боялася, ні смерті, як казали вони, ні чорта, нічого. Серед них були представники різних народів. І шотландці, як той самий Максим Кривоніс, і євреї... Завжди цінили людей за те, ким вони є внутрішньо, за суттю, а не за кольором шкіри, розрізом очей і тому подібне.

Євген СВЕРСТЮК, відомий громадський діяч, колишній дисидент та політв’язень:

Люди, які поставили цей матеріал, не піднялися до рівня мінімальної толерантності, вони не розуміють поняття людської рівності, тому роздувають провінційну допотопну ксенофобію.

Коли над українцями сміються або зображають з негативного боку — ми ображаємося, і це нормально. Але якщо інших людей зневажливо зображати, то вони теж будуть ображатися, вони також будуть реагувати. Нерозумні люди, які цього не розуміють, повинні відчути це на собі.

Ксенофобія є скрізь, у всіх країнах і на всіх рівнях, а ми повинні лікувати цю хворобу і не робити з цього проблеми, яка заступає все інше. Ми повинні наслідувати позитивний приклад солідарності, співпраці, пошани.