«Розфарбувати» простір

Кінець серпня в Рівному — це низка різноаспектних заходів, що об’єднують історико-політичний та розважально-просвітницький сегмент. Не став винятком і цей рік, особливістю якого є лише людський фактор, тобто група учасників, що «розфарбовувала» культурний простір.

Окреслю лише його напрями: гала-концерт фестивалю «Бурштинове намисто». презентація І тому історико-публіцистичної трилогії «ПДМ: Вчора. Сьогодні. Завжди» та його додатку «ПДМ — рух крізь роки Незалежності», фестиваль-ярмарок «Бульба-Фест». потужний блок заходів для поціновувачів старовини: Парк історичної реконструкції «Городище Оствиця», міжнародний турнір «Лучники усіх часів» і, чи не найголовніша подія, — традиційний міжнародний фестиваль джазового мистецтва Аrt jazz, втілений за допомогою VІІ Міжнародної резиденції джазових музикантів і виконавців фольклору ART-JAZZ-School 2021» (Інститут мистецтв гуманітарного університету та ПДМ), проведений за підтримки Українського культурного фонду. Захід передбачав і широку програму з неформальної музичної освіти, мета якої — розширити уяву про сутність цієї музичної практики.  

І хоча перегляд інтернет-афіш та виступів цих гуртів, широко представлених у мережі інтернет, свідчить, що сьогодні їм ще бракує елементарних речей як у оформленні власної презентації, так і тематичної складової виконання, втім, усе це, сподіваюся, буде швидко подолане в процесі вже наступних імпрез за допомогою відповідних майстер-класів із професійними менеджерами, спрямованими на низку фахових складових: культура вислову, аргументація позиції тощо. Однак ці виступи засвідчують головне: в Україні наявний оригінальний культурний продукт, який має яскравий зміст, форму і щире бажання учасників — його носіїв — це позиціонувати у вітчизняному (для зміни національних стереотипів у художній освіті, психології сприйняття) та зарубіжному (для самоствердження країни) культурному просторі. Тому саме за допомогою таких заходів відбувається еволюція ціннісного ряду як самих українців, так і у ставленні до України світового співтовариства, оскільки ця специфічна форма народної дипломатії здатна ефективно вирішити чимало питань, які майже не розв’язуються через певні ідеологічні догми, зашкарублість мислення політичного істеблішменту, брак у нього професійних компетенцій та харизматичності, вкрай потрібних у веденні міждержавного діалогу, знання, вміння і бажання позиціонувати власні культурні здобутки тощо.  

На сцені міжнародного джазового фестивалю ART JAZZ-2021 продемонстровано результат пошуку нових джазових форм звучання традиційного автентичного фольклору Полісся, втіленого в мистецькому продукті, створеному під час цієї освітньої резиденції.

Акцентуючи увагу на розгляді особливостей сприйняття цього виду мистецтва, наголошу, що ця музика, принаймні понад 10-річний факт проведення міжнародних фестивалів у Рівному та Луцьку, засвідчила широку імпровізаційну основу й у формі їх проведення: виступи найвідоміших джазових музикантів (Н.Катамадзе, К.Пурцаладзе, О.Баковський) завжди супроводжували або Квік Пік (імпровізаційний малюнок під час виступу музиканта) (Ю.Журавель), або гра на старовинних національних музичних інструментах (А.Ляшук), «Джазове кіно», мюзикл «Вестсайдська історія» (автором якого є американець рівненського походження Л.Бернстайн) у інтерпретації симфонічного оркестру Вrеvіs (Г.Фіськов) та українсько-ізраїльського піаніста-віртуоза Майка Кауфмана— Портнікова, «Бродвейський театр», що вносило відповідний просвітницький сегмент у сприйняття цієї музики та розширювало, так би мовити, історію цього виду виконавства. І це складає сьогодні потужну «галерею джазового інтелекту», адже комплекс впливу на суспільну свідомість там був настільки значним, а результати виступу музикантів, за їхніми же відгуками, висловленими по завершенні заходів у традиційно-популярному Джем-клубі в заключному jam-session, настільки непередбачуваними і яскравими, що провести будь-яку кореляцію щодо емоційного впливу на слухача в інших видах мистецтва фактично не можливо. Те ж можна стверджувати і стосовно сприйняття цієї музики в Замку Любарта (адже фестивалі проводяться одночасно в Рівному і Луцьку. При цьому антураж нічного середньовічного замку впливає на сприйняття твору ще глибше). В той же час у Рівному, до прикладу, демонстрували власне мистецтво імпровізації С.Кондратів, В.Попадюк (скрипка) та не менш талановиті виконавці «органного» напряму (Б.Котюк, О.Мацелюх) чи хорова Академічна капела «Орея», маючи благодатних шанувальників, але такого психологічного впливу їхні виступи не могли мати, виходячи з запропонованої музичної форми.

Тож 30-річний досвід розвитку країни засвідчив, поза низкою відомих проблем, й новий культурний феномен, а саме: пробудження художньої інтелігенції, яка й пропонує помітні зміни в країні, почавши з просвітницького аспекту. І її потрібно лише підтримати.