«Якірець, який прив’язує до села»

За 5 років з бюджетів усіх рівнів на фінансування регіональної програми кредитування індивідуального житлового будівництва «Власний дім» було спрямовано майже 50 мільйонів гривень. Пільгові кредити (до 20 років під 3% річних) надавалися для спорудження нового житла чи його добудову, а також на проведення і підключення інженерних мереж. Упродовж 2018-2021 років кредитом скористалися більше пів тисячі сільських мешканців. Віктор СМОЛЯРЧУК, голова Волинського обласного фонду підтримки житлового будівництва на селі, каже, що сьогодні «Власний дім» фактично єдина програма, яка дає можливість громадянам, які живуть та працюють у сільській місцевості, отримати пільгові кредити (під 3% річних та багатодітним сім’ям безвідсотково) на будівництво, реконструкцію житла та його благоустрій. А якщо людина збудувала дім, то вже є те, що триматиме її у селі, свій вибір вона робить усвідомлено, і збирається саме тут жити та працювати, народжувати і ростити дітей. А отже, розвивати державу.

Віктор Смолярчук нещодавно прозвітував про роботу фонду на засіданні постійної депутатської комісії з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин Волинської обласної ради. Депутати схвалили Комплексну програму надання позик окремим категоріям громадян «Власний дім» на 2022-2026 роки. Віктор розказує, що програма «Власний дім» користується величезним попитом: «Особливо зараз, після утворення громад. Фішка полягає в тому, що перелік претендентів на позики визначають органи місцевого самоврядування. Якщо раніше це були районні ради і райдержадміністрації, то тепер це сільські, селищні і міські ради. Людина звертається туди з заявою, там її розглядають, при позитивному рішенні передбачають співфінансування з місцевого бюджету і місцева рада надсилає клопотання до Фонду про надання позики конкретним людям. За три останні роки Фонд надав позики 320-ти забудовникам. Найбільше позикозаймачів серед працівників освіти — 78, 31 медичний працівник, 48 учасників АТО (ООС), а також працівники сільського господарства та одноосібного сільського господарства. Багато позичальників серед персоналу органів місцевого самоврядування, соціальної та обслуговуючої сфери».

На сьогодні фонд працює з 35-ма громадами. Звісно, і на Волині є села, які фактично помирають. Але немало й сіл та селищ, які бурхливо розвиваються, у яких активно розбирають землю під житлове будівництво. «Дубечне, Сереховичі, Заброди, Любешів, Маневичі, Прилісне, Локачі, Затурці, Зимне, Шацьк, Ратно — це найбільш активні цьогоріч громади, з якими співпрацюємо. Ковель теж цього року включився в співфінансування жителів тих сіл, що ввійшли в громаду», — ділиться Віктор Смолярчук.

Цікаво, що у комплексній програмі на наступний п’ятирічний період, крім власне кредитування житла, фонд має намір додати ще один напрямок фінансової допомоги — на облаштування агросадиб для пожвавлення в області зеленого туризму. «Поки що це, звісно, лише наміри, але потреба в такому фінансуванні велика, — розповідає Віктор Смолярчук. — Садиби «зеленого туризму» це перспективний напрямок для Полісся Волині. У нас сьогодні туризм сконцентровано на озерах Світязь та Пісочне, а є ж ще десятки інших, менших за розміром, але мальовничих озер. Старовижівщина, Ратнівщина, Любешівщина — сюди залюбки їхали б люди для тихого сімейного відпочинку. Місцеві мешканці готові прийняти туристів, але для цього необхідно створити певні умови. Це, насамперед, невеличкі будиночки, оснащені внутрішніми санвузлами, душовими та кімнатками для відпочинку і приготування їжі. Якщо ми допоможемо офіційно зареєстрованим власникам садиб зеленого туризму позиками, це в перспективі принесе і популяризацію області і доходи в місцеві бюджети».

Охочі займатись зеленим туризмом, звичайно, є. До Смолярчука звертались люди зі Старовижівщини та Любешівщини. Зокрема з сіл Кримне, Глухи та Чевель, які мають земельні ділянки біля озер і мають бажання надавати офіційно послуги з проживання. Звертався також чоловік з Любешова, якому в спадок лишилась бабусина хата у Сваловичах. Казав: якби можна було позичити гроші, то відремонтував би її, зробив внутрішній санвузол, зручності і було б людям де зупинитись. Бо ж поки що там природа благодатна, а умови «дикі».

«Тому ми й хочемо започаткувати цей напрямок позик за програмою «Власний дім», -підсумовує Віктор Смолярчук. — Впевнений, що справа пішла б, і тоді можна було б просити гроші і в державному бюджеті. Справа за малим: передбачити кошти в обласному бюджеті».