У Маневичах на Волині відкрили музей човна-моноксила
Цей човен знайшли 27 серпня 2015 року у річці Стир між селами Старосілля та Копилля. Посушливе літо відкрило ніколи не бачене дно Стиру і місцеві рибалки побачили у воді щось велике, але не схоже на звичайну колоду… Це виявився човен довжиною 12 метрів! Такі човни називають довбанками, бо вони видовбані вручну (!) з цілого стовбура дерева. Наразі це дуб, якому може бути і тисяча років. Бо до такого розміру дерево мало рости не одне століття. Та ще його перед роботою мали літ зо сто морити у воді, аби човен був міцніший. Щоб дістати знахідку зі Стиру, довелося прокопати канал завглибшки 3,5 метра.
У воді човен зберігався добре, бо ґрунти в цьому місці торф’яні, що сприяє консервації дерева. А на суші виникло багато проблем із збереженням знахідки. Опікувався нею директор Маневицького краєзнавчого музею Петро Хомич, і якби не його ентузіазм, човен давно б був втрачений. Його досліджували і литовські, і польські фахівці, але оскільки, на їхню думку, знахідка не належала до періодів, які б відносилися до литовського чи польського перебування на Волині, то участі у фінансуванні музеєфікації човна брати не захотіли. Бо Петро Хомич, оцінивши значення човна, загорівся створити у містечку музей одного експоната – маневицького човна-моноксила. Реконструкцію човна і облаштування окремого приміщення для нього (раніше його зберігали на приватній пилорамі) вдалося зробити завдяки підтримці народного депутата України Ірини Констанкевич, за рахунок коштів соцеконому. Вдалося залучити майже 500 тисяч гривень. Ірина Констанкевич вважає, що зі створенням музею човна-моноксила Маневиччина отримала великий потенціал для розвитку туризму. «Маневицький човен має стати туристичним магнітом громади. Також потрібно залучати усі можливі фінансові ресурси для зберігання та популяризації цієї пам’ятки», - каже вона.
На Волині уже траплялися подібні знахідки, бо човни-довбанки були одним із видів транспорту для наших предків. Знаходять такі довбанки і в Європі. У Волинському краєзнавчому музеї є дві довбанки (17 і 18 століття), на 5 і 7 метрів, знаходили довбанку і в Любешівському районі, А один із човнів, віднайдений біля Чарторийська, доки приїхали його забрати, просто щез із берега, і помандрував, певно, у зарубіжний музей. Довбанки цікаві не лише через технологію свого виготовлення, а й тим, що такими човнами наші предки ходили із варяг у греки.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
