Коротко / СУСПІЛЬСТВО

У Києві посилять контроль за чистотою

За недотримання чистоти та порушення правил благоустрою київських вулиць жителів столиці та юридичних осіб штрафуватимуть. Про це заявив перший заступник голови Київської міської адміністрації Олександр Мазурчак, повідомляє «Інтерфакс-Україна». Так, для фізичних осіб штраф становитиме близько 300 гривень, для юридичних — близько 1700 гривень. «Кинув папірець — заплати 340 гривень, немає урни біля кіоску або не укладена угода на вивіз сміття — штраф від 850 до 1700 гривень», — сказав Олександр Мазурчак. Нагадаємо, для посилення контролю за чистотою в столиці влада планує реорганізувати головне управління контролю за благоустроєм в інспекцію з благоустрою столиці.

Табачник хоче повернути російську в дитсадки?

Кабінет Міністрів вніс на розгляд Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту». Цей законопроект розроблено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, повідомляє УНІАН. Чинний закон пропонується доповнити нормою про те, що батьки можуть вибирати мову виховання їхньої дитини у дошкільному закладі. Законопроектом передбачено, що мова (мови) у дошкільній освіті визначається відповідно до Конституції України і законів про мови. «Для задоволення національних, культурно-освітніх і мовних потреб громадян можуть створюватися дошкільні навчальні заклади, у яких виховання дітей здійснюється їхньою національною або іншою мовами. Право вибору мови виховання надається батькам», передбачено документом. Крім того, планується, що в разі потреби — у дошкільних навчальних закладах можуть створюватися окремі групи, в яких виховання здійснюватиметься іншою мовою, ніж у закладі в цілому. Також передбачено, що для задоволення освітніх, соціальних потреб громадян у дошкільних навчальних закладах для організації ранньої корекційної роботи можуть створюватися інклюзивні групи. Законопроектом, крім того, передбачається вікова періодизація: немовляти (до 1 року); ранній вік (від 1 до 3 років); дошкільний вік (від 3 до 6 (7) років); молодший дошкільний (від 3 до 4 років); середній дошкільний (від 4 до 5 років); старший дошкільний (від 5 до 6 (7) років).

Попов обіцяє зберегти фундамент Десятинної церкви

Голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов пообіцяв, що міська влада збереже фундамент Десятинної церкви у його первісному вигляді, повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу КМДА. «Для Києва та киян — це святе місце. Тому єдино допустиме, єдино правильне рішення — збереження фундаменту Десятинної церкви», — сказав О.Попов. Голова КМДА підкреслив, що повністю поділяє думку директора Інституту археології АН України Петра Толочка щодо неприпустимості будь-якого будівництва на фундаменті Десятинної церкви. «Київ — місто з надзвичайно багатою історією та традиціями. Наше спільне завдання, обов’язок перед нащадками — зберегти історичну, архітектурну унікальність столиці», — сказав О.Попов.

Українці витрачають на ліки менше, ніж росіяни й американці

Згідно з дослідженням, проведеним GFK Ukraine за замовленням холдингу STADA CIS, чим старший українець, тим більшу суму він готовий витрачати на лікування. Так, 35% опитаних віком 50—59 років купують медпрепаратів на суму від 120 гривень і більше. Попри те, що український фармацевтичний ринок зростає, вживання ліків на душу населення залишається досить низьким. За підсумками восьми місяців поточного року, загальний об’єм аптечних продажів усіх категорій товарів склав 17,3 млрд. грн. у грошах і 1,2 млрд. — в упаковках, збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 17,8% в грошовому й на 1,4% — в натуральному вираженні (за даними компанії Proxima Research), повідомляє «Лігабізнесінформ». Але вживання ліків залишається на рівні 37 дол. на душу населення щорічно. Для порівняння, у Росії цей показник, за підсумками 2010 року, був на рівні 72 дол., в Латвії — 200 дол., в Америці — 900 дол. Через невисокий рівень доходів у більшості українських громадян немає можливості отримувати відповідну терапію за допомогою якісних лікарських препаратів. Дослідження встановило, скільки в середньому українська сім’я витрачає грошових коштів щомісяця на ліки. Так, 24% опитаних готові поповнити домашню аптечку на суму всього до 30 грн., 26% — від 30 до 60 грн. і ще 23% — від 60 до 120 грн. Лише 13% можуть витратити на ліки від 120 до 200 грн., і стільки ж — від 200 грн. і більше. Підтвердилася гіпотеза, що чим старший респондент, тим більшу суму на лікування він готовий витрачати: так, 35% опитаних віком 50—59 років купують препаратів на суму від 120 грн. і більше.