Атака на озера

Жити біля води доволі комфортно. Це розуміють як компанії-забудовники, так і інвестори, які купують житло у новобудах. Тому перші стараються таку пропозицію сформувати, а другі — не проґавити шанс. Роки чотири тому мої знайомі купували квартиру в новобудові на столичних Осокорках. На мапі за їхнім будинком значився ліс, але у відділі продажів їм сказали — лісу не буде. Там продовжиться будівництво спального району.

Чимало озер Києва чекає така сама доля. Нині це стосується озера Небреж на Осокорках, озера Качиного на Позняках, Совських озер біля проспекту Лобановського та озера Трипільського у мікрорайоні Теремки-2. Звісно, забудовники переконують, що водойми збережуться. Та чи варто їм вірити?

ПТАШИНИЙ МОР НА ТРИПІЛЬСЬКОМУ

Найтривожніша ситуація наразі на озері Трипільському, яке входить до річки Нивка (водойма охоплює близько 20 ставків). Тут загинуло з півсотні качок, імовірно, через зумисне отруєння. Це небезпечно для Нивки і здоров’я людей, бо у водоймах купаються дорослі та діти. Уже навіть зафіксовано отруєння дитини. Точну причину з’ясовують. Місцеві розповідають, що радіус ураження сягнув двох кілометрів, гинуть не лише качки, а й ворони та щури.

При цьому жоден державний орган не реагує на мор птахів і не проводить відповідних досліджень. Лише за кілька тижнів тривоги на ситуацію відреагували депутати Київради, вислухавши активістів. Щоб уберегти качок від загибелі, громада самотужки провела операцію з їхнього відлову, птахів передали до притулку «Місячна долина». Також місцеві активісти за власні кошти ініціювали дослідження води та трупів качок, щоб зрозуміти істинну причину їхньої загибелі. Отримані результати засвідчили, що хоч вода у водоймі не відповідає нормативним вимогам за деякими показниками, це не може бути причиною смерті птахів.

Місцева жителька Аліна Семенова одна з перших забила на сполах. «Усі владні органи, крім колишньої СЕС та комунального підприємства «Плесо», висловили глибоку стурбованість і занепокоєння, подякувавши мешканцям за проведену роботу, — розповіла активістка порталу «Громада Київщини». — Нині вже відомо, що віруси та пташиний грип виключені результатами експертизи, шукають інші причини».

У КП «Плесо» зазначили, що звернулися до Держпродспоживслужби та поліції, щоб ті притягнули винних до відповідальності. Але провести токсикологічні дослідження, які б допомогли у розслідуванні, підприємство не вповноважене. Тим часом громада підозрює, що до мору качок причетне ТОВ «ТМО Ліко-Холдинг». Товариство орендує ділянку біля озера. Раніше місцеві бачили проект з будівлею просто на водоймі, а за проектами ще не затвердженого Генплану Києва до 2025 року замість зеленої зони та озера тут з’являться будинки.

ЖИВИЙ ЩИТ НА КАЧИНОМУ

Подібна «отруйна» схема апробувалася два роки тому на озері Качиному. Місцеві вчасно помітили розсипане на березі водойми отруєне зерно. Тоді лиха не сталося. Але боротьба із КП «Житлоінвестбуд-УКБ» триває. Компанія планує засипати озеро піском і звести на його місці шестисекційний будинок на 1276 квартир із дворівневим підземним паркінгом. На думку забудовника, Качине — штучна водойма, тому засипати її не є проблемою. Але озеро історичне та має природне походження. Це підтверджують давні мапи міста Києва та висновок Національної академії аграрних наук України.

Через суди активісти домоглися накладення арешту на ділянку на розі вулиць Здолбунівської та Тепловозної. Окрім того, суд заборонив будь-які дії щодо знищення або перетворення цього водного об’єкта. Але «Житлоінвестбуд-УКБ» скасував це рішення в апеляційному суді. Тож наразі його ніщо не зупиняє, крім опору громади, що стає живим щитом щоразу, як до Качиного їде будівельна техніка. У травні цього року, після тривалої паузи, біля озера знову з’явився екскаватор.

Місцеві викликали поліцію та представників КП «Київблагоустрій», котрі порадили їм... стежити за ситуацією. А вона щодалі загострюється. Так, 19 липня Київрада підтримала будівництво житлового комплексу на вулиці Івана Кочерги, 17-А державним підприємством «Укрінвестбуд». А це по сусідству з Качиним озером.

«ДІАМАНТ» ОСОКОРКІВ

До оборони готуються й активісти Осокорків. За проспектом Петра Григоренка розташоване озеро Небреж. Зі світлин, виставлених активістами у «Фейсбуці», видно, що місцина доволі красива, для щільно забудованого мікрорайону — свого роду діамант. У 2015 році місцеві жителі підготували петицію про створення тут екопарку «Осокорки». Вона набрала 11 тисяч голосів при необхідних десяти тисячах. Але парк досі не з’явився. Натомість сюди завозять генератори, риють котлован, а дорогу засипають будівельним сміттям. Це перші кроки до появи житлового комплексу «Патріотика на озерах» від акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Аркада». А це 43 (!) висотні будинки на 100 тисяч жителів.

Активісти наголошують, що наразі «Київблагоустрій» тимчасово зупинив роботи на цій ділянці на Осокорках. А саме будівництво незаконне з кількох причин: за чинним Генпланом-2020 між озерами Небреж, Тягле та Мартишів має бути паркова зона. Рік тому забудовник почав зводити підстанцію для майбутніх будинків на відстані 40 метрів від Небрежа, а це порушує містобудівні умови та норми Водного кодексу. Та й сама процедура виділення землі відбувалася з порушеннями.

Але забудовник потихеньку працює. Ось як «Аркада» офіційно пояснює свої дії: «На перешкоді будівництву стоять різні люди, дуже зацікавлені фізичні особи. Потім процес підхоплюють політики. Але найпопулярніше житло — у впорядкованих зонах (це підтвердить будь-який рієлтер). А найкомфортніше — поряд із облаштованими водоймами».

СОВСЬКА ОДІССЕЯ

Що ж робити із Совськими ставками у Голосіївському районі столиці, наразі визначається Київрада. Її профільні комісії мають вирішити — чи підтримати дві місцеві ініціативи щодо збереження ставків без забудови, чи погодити альтернативну пропозицію від забудовника, нібито про створення тут парку з висотками. З п’ятої спроби постійна комісія Київради з питань екологічної політики змогла провести голосування, бо то заважали «тітушки» від забудовника, то бракувало кворуму. У підсумку депутати підтримали збереження водойм без будівництва на їх території. Але це ще не кінець. Після погодження комісій питання винесуть на сесію Київради.

Нагадаємо, на каскаді нижніх озер планується будівництво мережі житлових будинків буцімто з облаштуванням паркової території. Але місцеві активісти у це не вірять, побоюючись, що озера просто засиплють — як бачимо, це поширений у забудовників прийом.

Наразі земельна ділянка, що включає нижній каскад ставків, перебуває в оренді ТОВ «Господарник». За умовами договору оренди компанія мала впорядкувати територію та збудувати тут торгово-розважальний центр. Оскільки ні того, ні іншого не зроблено, прокуратура подала позов до суду в інтересах міста про розірвання договору. Судова тяганина ще триває.

«МІСТО НАПАДАЄ НА ЗАЛИШКИ ПРИРОДИ»

Щоб порятувати озера, що опинилися у небезпеці, активісти застосовують різні методи. Так, в останній день роботи парламенту, 13 липня, громада провела біля нього акцію «Зберегти воду!». Голова Громадської ради природоохоронних організацій Києва Михайло Михалко пояснив  напередодні, що три роки лежать без руху програми відродження річок України, запропоновані ученими. Парламент вважає їх непотрібними, зауважив пан Михалко, а тим часом малі річки Києва, які живлять Дніпро, знищуються: річка Нивка засипається будівельним сміттям, як і річка Совка, річка Горіхуватка перетворена на збірник вуличного бруду.

Інший спосіб захисту — суди. Та як зазначає громадський діяч і голова правління ГО «Озеро Качине» Сергій Куценко, це не завжди дієво. Приміром, у випадку з Качиним півтора року пішло на те, щоб змусити правоохоронців відкрити кримінальне провадження за фактом засипання водойми. У підсумку суд все одно став на бік забудовника. Ще один метод захисту на перспективу — добре зважувати, кого обираємо депутатами. Поки ж вихід один — об’єднувати зусилля та захищати місто разом.

«У міста немає бажання зберегти Київ, основне бажання — кожен квадратний сантиметр комунальної власності має приносити максимальний прибуток. На будь-якій забудові влада чи її представники роблять усе можливе, щоб поділити людей на дві частини. От ситуація з озером, де гинуть качки: на прес-конференції з цього приводу були захисники озера і представник забудовника. Його позиція — що це політичне замовлення, — коментує Сергій Куценко. — Те саме з екопарком «Осокорки». За останні дні туди завезли стільки бетонних плит і піску — попри те що громада хоче створити екопарк з автентичною природою, на території якого можна проводити заходи на зразок фестивалю «КаZантип». Це ж величезні прибутки для міста, а природа тамтешня — просто клондайк для кожної нормальної людини та мера».

«Якось я вивчав досвід Сінгапуру, те, яким його хочуть бачити місцеві. Їхня мета — лісовий хаб у поєднанні з інтелектуальною власністю, для цього вони залучили транснаціональні корпорації, добивалися, щоб там були їхні штаб-квартири, — продовжує активіст. — Важливо, щоб кияни все це зрозуміли, бо екологія ще не стала для нас настільки подразнюючим та об’єднуючим фактором. А місто зі свого боку агресивно нападає на усі залишки природи».