«Авантюра» задля степу

Надати охоронний статус двом тисячам гектарів степу, на перший погляд, план амбітний, та, як переконані в «Українській природоохоронній групі» (УПГ), цілком реальний. Активісти поставили собі за мету зібрати до кінця цього року 200 тисяч гривень від благодійників. Кошти підуть на оплату праці експертам із захисту степів. А вони, зі свого боку, візьмуться за всю процедуру присвоєння заповідного статусу окремій ділянці — від пошуку такої території до отримання всіх необхідних дозволів місцевих органів влади та уряду.

«Лише за останні два роки за участі експертів «Української природоохоронної групи» охоронний статус було надано понад 10 тисячам гектарів степів. Однак будь-яка волонтерська робота є малоефективною, адже потребує неоплачуваної праці 24/7, великих людських та матеріальних ресурсів. Щоби досягти результату на рівні всієї держави, ми маємо системно працювати в такому режимі протягом тривалого часу. З цією метою «Українська природоохоронна група» оголосила про старт інформаційної краудфандингової кампанії», — пояснюють в УПГ (детальніше про збір коштів можна дізнатися на сайті організації http://uncg.org.ua/step/).

АМБІТНИЙ ПЛАН ЕКОЛОГІВ

Які саме території потраплять у поле зору експертів — залежить від того, як швидко і скільки саме коштів вдасться назбирати від громадян, яким небайдужі проблеми охорони довкілля. Маючи фінанси, можна будувати конкретні плани. В «Українській природоохоронній групі» обіцяють звітувати щоквартально та в кінці року про зібрані й витрачені кошти. Якщо раптом не вдасться зібрати необхідну суму, робота все одно буде виконана, просто в тому масштабі, на скільки вистачило грошей, додають природоохоронці.

Наразі порятунок степів екологи називають авантюрою, проте з упевненістю розповідають про найближчі плани. Оскільки ведення сільського господарства вважається найбільшою загрозою для степів, адже 54% території України — це якраз поля, де раніше були степові системи, експерти ставлять за мету зменшити рівень розорювання таких територій.

Фахівці УПГ хочуть відновити до природного стану незаконно розорані в минулому території, провести масштабну інформаційну кампанію, адже більшість українців не розуміє, чому необхідно зберігати трав’янисті екосистеми. Також експерти планують стимулювати роботу прокурорів та екологічних інспекторів, які надалі самостійно зупинятимуть незаконні оранки, а ще створити інструменти, які допоможуть прокурорам, екоінспекторам, активістам, громадам та фермерам виявляти протиправні розорювання.

НОВІ РИЗИКИ

Так чи так, екологи знову беруть на себе ті зобов’язання, які мало б виконувати реформоване Мінприроди. «Якби держава виконувала свої функції, зокрема й зобов’язання перед природоохоронними конвенціями, то нам би не було чим займатися», — коментує голова «Української природоохоронної групи» Олексій ВАСИЛЮК.

У зв’язку з можливим відкриттям ринку землі експерти побоюються, що масштаби розорювання степових територій ще більше зростуть. «Відкриття ринку землі може перетворити незаконні оранки на стихійне явище, протистояти якому буде неможливо. А остаточна втрата цих трав’янистих екосистем назавжди змінить життя українців. Адже спричинені оранками втрата річок та вітрова ерозія прискорюють опустелювання. Такий сценарій цілком реальний для півдня та сходу України впродовж наступних 20 — 30 років. Лише уявіть, які економічні та соціальні наслідки спіткають усіх нас у такому разі», — додає Олексій Василюк.

Оскільки впливати на парламент фактично немає змоги, єдине, що можемо зробити, долучитися до кампанії зі збереження українських степів. Якщо присвоїти степовим ділянкам природоохоронний статус, це автоматично їх убереже від розорювання та знищення.

ПРАЦЮВАТИ НА... СТЕП

Одеський еколог Іван Русєв раніше коментував у ЗМІ, що наразі 99% степів України зникли. Залишилося лише два найбільші — Тарутинський та Асканія-Нова. Понад 40% тварин, що мешкають тут, занесені до Червоної книги України. Між тим, кілька років тому розгорівся скандал через розорювання Тарутинського степу на Одещині. Місцеві екологи забили тривогу, що унікальні ландшафтні ділянки степу розорюють фермери, готуючи землю для сівби. При цьому територія має статус заказника.

Згодом з’ясувалося, що землю в оренду передало приватному підприємству «Шанс» Міністерство оборони. Раніше там був військовий полігон, тож у відомстві продовжували розпоряджатися територіями, незважаючи на присвоєння їм нового статусу. Тоді цю проблему взяли під контроль експерти МБО «Екологія-Право-Людина», намагаючись через суди домогтися відновлення степової території. Судові спори розтяглися на багато років.

Щоб подібні історій не повторювалися, а степи були справді під пильним контролем та охороною держави, екологи вважають, що їхнім збереженням варто займатися систематично, а не час від часу. «Я впевнений, що до кінця року є всі шанси створити дві тисячі гектарів охоронних степів. Головне — планомірно працювати. Раніше я вважав, що охорона природи — це хобі, а не робота, щоб ніхто не дорікав, що ти робиш щось за гроші, — зазначає Олексій Василюк. — Але насправді є маса важкої технічної роботи, яку виконувати як хобі просто немає часу, наприклад, шукати на технічних знімках оранки, їздити туди з перевірками, писати скарги в прокуратуру, МВС, екоінспекцію, а потім контролювати, як всі ці органи відреагували на звернення, повторно просити про перевірку тощо. Ми хочемо знайти когось, хто зможе цим займатися повноцінно, тобто це робота на благо природи, але таки за гроші».

Навіщо нам степи, добре ілюструє картинка з майбутнього: там, де зараз росте ковила, може з’явитися пустеля. Як пояснюють екологи, збереження степів та луків уповільнює зміни клімату, оскільки розорювання степів вивільнює величезні об’єми парникових газів. Також збережені степи — це гарантія, що річки не висохнуть, а сади та городи дадуть добрий врожай. Саме в степу та на луках мешкають комахи-запилювачі та природні вороги тих тварин, що завдають шкоди сільському господарству.

Якщо аргументів експертів видається замало, автор радить зазирнути у підручник з природознавства для 3-го класу. Майже після кожного розділу школярам пропонують відповісти на питання: яка роль птахів, риб, комах, ссавців, водойм, лісів тощо в природі? Якщо уявити ланцюжок природних зв’язків, стає очевидним: через зникнення однієї складової руйнується вся система.