Всяка диктатура вільного слова не терпить.
Сергій Єфремов, український громадський, політичний і державний діяч

«I лікар завжди буде поруч...»

Це обіцяє Президент у своєму проекті реформи сільської медицини. «День» з’ясовував, що можемо побачити в реальності
20 вересня, 2017 - 10:14
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Уявіть, що ви живете у селі за 50 кілометрів від районного центру. Раптом загострилося хронічне захворювання чи просто необхідна консультація лікаря. В онлайн-режимі ви можете звернутися до місцевого сімейного лікаря, записатися до нього на прийом, прийти до сучасного фельдшерсько-акушерського пункту, отримати там необхідну допомогу, ліки від серйозних хвороб. У разі потреби можете отримати онлайн-консультацію від спеціаліста обласної чи районної лікарні — завдяки телемосту з ФАПу чи медпункту. А раптом що, лікар може повезти вас до найближчої лікарні на робочій автівці...

ФАНТАСТИЧНА ПЕРСПЕКТИВА

У ці зміни ще не вірять самі лікарі, але таку перспективу для українського села на найближчі три роки описує Президент України Петро Порошенко.  Детальний план розвитку сільської системи охорони здоров’я він нещодавно представив разом зі своєю радницею Марією Гайдар. Проект реформи «Сільська медицина-2018» має стати частиною загальної реформи системи охорони здоров’я. Голосувати за відповідні законопроекти парламент повинен комплексно.

Тож 18 вересня у Верховній Раді зареєстрували проект Закону «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» (№7117), Президентом він визначений як невідкладний. Документ передали на розгляд парламентському комітету з питань охорони здоров’я.

Проектом «Сільська медицина-2018» передбачено модернізацію системи діючих ФАПів та створення абсолютно нових, також переоснащення сільських амбулаторій сімейної медицини та медпунктів. На це Президент обіцяє надати майже 11 мільярдів гривень. Загалом сума інвестицій у сільську систему охорони здоров’я становить 14,2 мільярда гривень.

Головний принцип президентського проекту: медична допомога максимально наближена до пацієнта. Незалежно від відстані, якості доріг, наявності необхідної інфраструктури, лікар завжди має бути поруч. Для цього в селі впроваджуватиметься телемедицина, що надає можливість місцевому лікарю в будь-який момент отримати необхідну консультацію від фахівців райлікарні, обласного закладу охорони здоров’я, медичного університету й експерта з телекомунікацій. А районні лікарні перетворяться на медичні хаби, які допомагають працювати сільським лікарям, консультують їх, підвищують кваліфікацію, проводять просвітницьку роботу з населенням.

За даними Міністерства охорони здоров’я, у сільській місцевості проживають 13 мільйонів осіб. Щоб кожен мав доступ до медичної допомоги, Президент пропонує «заманити» лікарів у село. Передусім високою зарплатнею та житлом. Хоча проект медичної реформи від команди в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун пропонує визначати рівень зарплати залежно від кількості пацієнтів.

Другий «пряник» від Президента — обіцянка нової інфраструктури, сучасного обладнання, автомобіля для робочих потреб лікаря, можливості консультуватися з колегами з регіонів через інтернет. При цьому лікар має контролювати загальний стан населення та займатися профілактикою.

РИЗИК НА ЧОТИРИ МІЛЬЯРДИ

Щоб реформа запрацювала, парламент має проголосувати за всі медичні законопроекти. Далі уряд до 1 грудня 2017 року підготує цільову програму. Протягом 2017—2018 років відбудеться запуск пілотних проектів у Харківській, Житомирській, Чернігівській та Івано-Франківській областях. А впродовж 2018—2020 років має відбутися розширення бюджетування президентської програми.

Втілювати президентський план буде не тільки МОЗ, а й Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Обидва відомства повинні створити мережу сучасних медичних амбулаторій у сільській місцевості. На перший етап реформи заплановано надати вже цього року чотири мільярди гривень. Як цю суму розподілятимуть і як контролюватимуть використання, у проекті не прописано. Практикуючі лікарі в соціальних мережах коментують, що одразу витрачати таку суму є великим ризиком. Краще запровадити програму державного безвідсоткового кредитування сільських рад для закупівлі машин, обладнання, комп’ютерної техніки, ремонтів, побудови житла лікарю, вважають медики. Так сільські ради матимуть реальніші інструменти для втілення президентської ініціативи, а влада зможе тримати весь процес під контролем.

Ігор ЗАСТАВНИЙ, сімейний лікар із міста Краковець (Львівська область), пропонує одразу розподілити ці кошти між об’єднаними територіальними громадами. «Причому треба конкретно визначитись, скільки коштів і на яку програму витрачати, — пише лікар у Facebook. — У громади основне завдання зараз — сформувати мережу закладів, де пацієнти отримуватимуть медичні послуги, зокрема, йдеться і про пункти тимчасового базування «швидкої допомоги». Територіальні громади з чисельністю 20 тисяч населення і більше можуть створювати не тільки центри первинної медико-санітарної допомоги, а й консультативно-діагностичні центри, наближаючи таким чином медичну допомогу до людей. Щодо автомобілів, то краще їх надати на п’ять років з правом викупу, так само як і житло».

ПРИВІЛЕЇ НЕ СПРАЦЮЮТЬ

Спробу заманювати лікарів у село різними благами практикуючі медики сприймають скептично. «Лікар високої кваліфікації не піде в село навіть за обіцяні йому хату, машину і хорошу зарплату, — переконаний лікар-анестезіолог Рівненської обласної дитячої лікарні Павло СІЛЬКОВСЬКИЙ. — Якщо це спеціаліст, він хоче робити те, що відповідає його рівню. Наприклад, мені як анестезіологу, який працює в обласній лікарні, їхати в район і, грубо кажучи, обрізати пацієнтам нігті — не цікаво. Мені цікаво робити складні операції — тоді відчуваєш себе професіоналом. А якщо прийдуть початківці, люди їм не довіряться. Вони шукатимуть шлях, як дістатися туди, де краще. У нас багато випадків, коли батьки з села привозять дітей до нашої лікарні, бо нашим працівникам більше довіряють. Або інша ситуація. Людина в селі мусить укладати угоду зі своїм лікарем, і цьому лікарю за пацієнта платить держава, незалежно від того, звертається вона до нього чи ні. Уявімо, що лікар пішов у відпустку, пацієнт приїде до мене, але договір зі мною ніхто не укладав, за це мені не платять. Що робити?»

На думку Павла Сільковського, краще було б розвивати систему логістики, щоб без перешкод доправляти пацієнтів до найближчих клінік чи амбулаторій. І ще — прислухатися до думки самих лікарів. Як нарікає медик, їх не чули ні в МОЗ, готуючи свій проект реформи, ні в Адміністрації Президента.

Інна ЛИХОВИД, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments