Медицина – не в пріоритеті

Знову гроші із медичних програм уряд віддав на дороги. Суспільство обурене, адже 62 млн грн, які мали піти на створення сучасної лабораторії для діагностики онкозахворювань, отримує Державне агентство автомобільних доріг. Представники благодійних фондів доповнюють, хіба вже всі онкохворі забезпечені на 100% ліками, що можна робити перерозподіл коштів з акцентом на будівництво доріг, а не на інші медичні програми? На додачу, історія із антиковідним фондом, більша частина якого теж пішла на рахунки «Укравтодору», лише додала жару до обурення громадськості.

Бо виходить, що вирішення медичних проблем для влади лишається не в пріоритеті, навіть в час, коли поширення коронавірусу довело усім, що виділяти мінімум із держбюджету на медичний сектор, блокувати медичні закупівлі чи обділяти зарплатами лікарів, м’яко кажучи, неграмотно.

Натомість у Національному інституті раку, де мала з’явитися сучасна лабораторія, нас запевнили, що не варто шукати зради в історії із онкопроєктом. Він лишається в пріоритеті уряду, а кошти будуть виділені у повному обсязі наступного року. Та про все по порядку.

ВІДДАЛИ КОШТИ «НА БІЛЬШ УСПІШНІ ДЕРЖАВНІ ПРОЄКТИ»

21 жовтня уряд прийняв розпорядження, котре й викликало хвилю дискусій, «Про передачу частини бюджетних призначень та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених для реалізації державних інвестиційних проєктів у 2020 році».

Відповідно до цього розпорядження, кошти, котрі передбачалися на реалізацію проєкту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні», а це понад 100 млн грн, розпорошуються між кількома іншими державними програмами.

Так, Міносвіти отримає 20 млн грн на реставрацію головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, ще 7,2 млн грн іде на створення міжнародного центру підготовки пілотів на базі Національного авіаційного університету, 6 млн грн отримає Києво-Могилянська академія на реставрацію староакадемічного корпусу ансамблю Братського монастиря. Крім цього, 10 млн грн передбачено Міністерству енергетики на державний інвестиційний проєкт «Новокостянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей». І найбільше, 61,5 млн грн, перепало справді Держагентству автомобільних доріг на проєкт з покращення автошляхів загального користування у Львівській області.

Уряд підтримав такий перерозподіл коштів, спираючись на рішення міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проєктів. Комісія збиралась 29 вересня, щоб розглянути звіти про стан реалізації проєктів за вісім місяців цього року. У порядку денному був і проєкт щодо молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань. Його загальна вартість — 106 млн 152 тис. грн. На 2020 рік передбачено суму у повному обсязі.

Що ж відбувається із проєктом, комісії розповідали заступник міністра охорони здоров’я Ігор Іващенко та т.в.о. начальника ДП «Укрмедпроєктбуд» Андрій Якушин. Вони  повідомили, що 22 вересня втретє оголошено процедуру закупівлі на будівельні роботи, аукціон був запланований на 8 жовтня (не відбувся). У жовтні також планувалося завершення розроблення технічного завдання на обладнання, після чого можна оголошувати процедуру закупівлі.

«Оскільки на сьогодні не завершені процедури закупівель на будівельні роботи та не оголошено тендер на придбання обладнання, існують ризики невикористання запланованих для реалізації проєкту коштів до кінця року в повному обсязі, — ідеться у протоколі засідання міжвідомчої комісії. — У зв’язку з цим у 2020 році запропоновано для фінансування проєкту залишити кошти у сумі 1, 400 млн грн та перерозподілити 104 млн 752 тис. грн на реалізацію більш успішних державних інвестиційних проєктів, фінансування яких передбачено державним бюджетом 2020 року, та на проєкти, за якими видатки були передбачені на поточний рік, однак відсутні сьогодні у зв’язку зі змінами, внесеними на виконання закону України від 13.04. 2020 №553-ІХ».

Стан реалізації проєкту комісія визнала частково незадовільним. Заступник міністра чомусь не відстояв позицію, що лабораторія в Інституті раку потрібна вже, питання лишаються і до «Укрмедпроєктбуду» — чому досі не змогли провести необхідні тендери?

«ВІД ПРОГРАМИ ЗАЛЕЖИТЬ БАГАТО ЖИТТІВ»

Про перерозподіл коштів в.о. директора Національного інституту раку Олександр ЯЦИНА дізнався із публікацій у ЗМІ. Він сподівається, що кошти будуть виділені у наступному році, у чому запевняв міністр Максим Степанов. До речі, після провокативних публікацій у мас-медіа на «Урядовому порталі» з’явилося пояснення, мовляв, «рішення щодо перерозподілу коштів для проєкту дозволяє забезпечити його повну реалізацію у наступному році». Як відомо, якщо кошти на певні державні програми не використовуються у поточному році, вони повертаються назад у бюджет, отримати їх знову проблематично. У Кабміні додали, щоб проєкт був повністю профінансований у 2021 році, Мінекономіки вже підготувало відповідну постанову.

«Від цього проєкту залежить багато життів, — коментує Олександр Яцина. — Це принципово важлива програма, яка підтримується урядом, на яку вже три роки поспіль виділяються кошти. Але у зв’язку з тим, що замовник — не Інститут раку, а інші установи, все це гальмується. Три роки тому це був ДП «Державний будівельний центр» МОЗ, який мав низку проблем, у тому числі й кримінальних, кошти в них забрали і передали на іншу функцію замовникам. Тобто два роки вони не могли освоїти кошти чомусь. У минулому році гроші передали «Укрмедпроєктбуду», це компанія, що будує «Охматдит». До нас приїздив міністр Степанов і впевнив, що будемо відкривати лабораторію, це одне з принципових рішень, що буде здійснене за підтримки уряду та МОЗ».

«Раніше ми презентували міністерству наш проєкт, усю медичну документацію, усе віддали «Укрмедпроєкбуду», щоб вони чим скоріше розіграли тендер та розпочали будівництво, — продовжує керівник НІР. — Мало того, ми вперше відчули реальну підтримку МОЗ. Буквально у вересні в інституті був міністр, ми показали, на якому етапі в нас проєкт, і цього року ми мали об’явитись у тендерах. «Укрмедпроєктбуд» двічі оголошував тендер, але на них не виходила інша компанія, щоб можна було укласти договір на конкурентних умовах. У МОЗ нам пояснили, якщо оголосимо тендер утретє, ми не встигнемо все провести до кінця року».

Назагал в Кабміні запевняють, що програма все одно буде втілена в життя, тільки із затримкою на рік. Як пояснив Олександр Яцина, на базі НІР має з’явитися лабораторія, у котрій можна визначати чутливість до хіміотерапії у пацієнтів: «Завдяки  спеціальному високоточному обладнанню ми зможемо визначати, яку саме хіміотерапію треба застосувати, яке має бути дозування і чи буде це діяти на пацієнта».

Також наявність цієї лабораторії дасть можливість проводити не лише аутогенні трансплантації (пересадка власного кісткового мозку), а й алогенні, тобто донорські. «Країна витрачає мільярди кожен рік на закордонне лікування. Поява цієї лабораторії зекономить державні кошти», — додає Яцина. І врятує життя онкохворих.

«ПРАВИЛЬНА ДІАГНОСТИКА — ЦЕ 70% УСПІХУ В ЛІКУВАННІ»

Наразі лабораторія молекулярно-генетичної діагностики в НІР таки працює, щоправда, зі слабкими ресурсами. Ще у лютому цього року завідувачка науково-дослідної лабораторії НІР Наталія ХРАНОВСЬКА описувала у «Фейсбуці» усі перипетії проєкту, сподіваючись, що інститут отримає новий лабораторно-діагностичний центр (на жаль, зв’язатися із лікаркою «Дню» не вдалося).

«Лабораторія молекулярно-генетичної діагностики та експериментальної онкології Національного інституту раку до сих пір функціонує лише завдяки ентузіазму її співробітників — науковців. За 30 років у лабораторії не було капітального ремонту, її технопарк потребує оновлення. Більшість сучасних приладів, якими оснащена лабораторія, то не є заслугою держави, а є доброю волею благодійників, які розуміють вагомість її роботи, — пояснювала Наталія Миколаївна. — Ця лабораторія — єдина на теренах держави, яка здійснює молекулярно-генетичну діагностику для онкологічнохворих дітей (солідні новоутворення) для всієї України... Окремий напрямок роботи лабораторії — це розробка інноваційних методів імунотерапії, які вже визнані на міжнародному рівні. Це — протипухлинні вакцини на основі дендритних клітин та наночастинок. У 2016 році за ці розробки була одержана Державна премія України у галузі науки і техніки».

 «Разом з тим реалізація проєкту наблизила би послуги для онкологічно хворих українців до світового рівня; дозволила б не тільки забезпечити сучасною діагностикою онкологічних хворих (як відомо, правильна діагностика забезпечує 70% успіху в лікуванні), але і сприяла вирішенню такої наболілої для держави проблеми, як трансплантація алогенного кісткового мозку. Крім цього, оновлення технопарку та сертифікація за міжнародними стандартами дозволило б лабораторії зі своїми науковими розробками увійти до Європейського дослідницького простору (ERA) та стати науковим та освітнім центром у галузі своєї діяльності», — підсумовує пані Наталя.

НЕСПРАВЕДЛИВИЙ РОЗПОДІЛ

Пацієнтські організації теж обурені таким дивним перерозподілом коштів і вимагають від МОЗ пояснень,  чому проєкт за три роки не зрушив з місця?  Адже був відібраний міжвідомчою комісією з питань державних інвестпроєктів ще у 2017 році.

Торік на нього передбачалося 50 млн грн. За ці кошти планувалося розробити сам проєкт, провести будівельні роботи та закупити обладнання. Та наприкінці року усі 50 мільйонів із програми знову пішли на інші сфери. Як ідеться у звіті про виконання паспорта бюджетної програми, кошти передано... Державному агентству автомобільних доріг, головному управлінню розвідки МОУ та Мінкультури.

Тоді ж гроші забрали ще з кількох медичних програм: із реконструкції та розширення Національного інституту раку (79 млн грн), із програми покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань в НІР (28 млн грн) та з будівництва у Полтаві клініко-симуляційного центру при «Українській медичній стоматологічній академії» (21 млн грн).

Їхня реалізація тепер залежить від видатків на медичну сферу у бюджеті-2021. Наразі відомо, що із передбачених законом про державні фінансові гарантії медичного обслуговування 225 млрд грн у проєкті бюджету закладено удвічі менше, усього 123 млрд грн. Ще один фактор, від яких залежить успіх медичних проєктів, — позиція Мінздоров’я. Відомство мало б відстоювати належне фінансування галузі, а не мовчки спостерігати за перерозподілом грошей.