Вінничани співчувають переселенцям і... засуджують їх

Після встановлення російською окупаційною владою контролю над Кримом ситуація з дотриманням прав людини там значно погіршилася. Особливих утисків і переслідувань почали зазнавати кримські татари, які не визнали так званий референдум і не брали в ньому участі. Значна частинf з них змушена була покинути власні домівки й вирушити в пошуках притулку на материк. Прихисток вони знайшли, зокрема й на Вінниччині, але, як показують соціологічні дослідження, до повного порозуміння між місцевою та кримськотатарською громадами ще далеко. Чому кримські татари досі не можуть адаптуватися на Вінниччині, досліджували спостерігачі громадської ініціативи «Крим SOS».

«На Вінниччині нині перебуває понад 11 тисяч вимушених переселенців, зокрема 316 сімей (681 особа) із Криму та 6459 сімей (10837 осіб) зі сходу України. Всі вони розселені в приватних будинках 27 районів та шести міст області. Кримські татари проживають компактно в селі Нова Гребля Калинівського району, — розповідає громадський активіст Олександр Марківський. — Коли ми в рамках проекту, який реалізує громадська ініціатива «Крим SOS» у нас в області, почали моніторинг, виявилося, що вінничани по-різному ставляться до переселенців: одні їх підтримують, інші — засуджують».

Упродовж дослідження, яке тривало три місяці, активісти опитали 160 респондентів різного віку і статусу. Більшість опитаних жителів Вінниці з розумінням ставляться до ситуації, в якій опинилися вимушені переселенці. Вони підтримують їх і прагнуть допомогти. 30 % респондентів вважають, що місцева громада ставитиметься до переселенців позитивно, якщо вони не провокуватимуть конфліктів і поводитимуться адекватно. Тим часом майже 20 % опитаних невдоволені тим, що переселенці (чоловіки) шукають притулок в інших регіонах України, а не борються за звільнення свого рідного краю.

Щодо кримських татар, то ставлення до них жителів Вінниці та села, де вони мешкають, різне. В обласному центрі приязно і з розумінням до переселенців із Криму поставилися 60 % респондентів, у Новій Греблі — лише 7 %. Натомість майже 40 % жителів села висловили негативну позицію, нарікаючи на «незрозумілий спосіб життя» кримських татар. 15 % опитаних вінничан взагалі не переймаються проблемами переселенців, а 13 % селян не хочуть нічого чути про кримських татар та їхні проблеми.

Такі соціологічні дослідження наштовхують на думку, що місцеві жителі й вимушені переселенці не контактують між собою. Вони не знають або не хочуть знати, чим займаються кримські татари, а це сприяє поширенню чуток і пліток у селі. Тому громадські активісти вирішили активізувати вимушених переселенців і об’єднати їх у так звані ініціативні групи. Створення громадських об’єднань має допомогти переселенцям не лише адаптуватися до нинішніх умов проживання, а й підтримати тих, хто прагне покинути окуповану територію й оселитися на Вінниччині.