Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Виступ на конференції ХІІ "Розумовські зустрічі" Івшиної Лариси Олексіївни

Івшина Лариса Олексіївна - головний редактор щоденної всеукраїнської газети “День” у своєму виступі на конференції – ХІІ Розумовські зустрічі презентувала книгу «Україна incognita» і прослідкувала еволюцію історичної науки від Радянського Союзу і до сьогодення, закцентувавши на помилках, які робила радянська влада і які робимо ми зараз. І що можна змінити або покращити аби ніколи не забути минуле своєї країни та народу і особлива увага була приділена саме поняттю громадянське суспільство. Конференція ХІІ «Розумовські зустрічі» організована Чернігівським центром підвищення кваліфікації та Сіверським інститутом регіональних досліджень у партнерстві з Києво-Могилянською школою врядування ім. Андрія Мелешевича НаУКМА, за сприяння Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівської обласної ради та за підтримки Фонду Ганнса Зайделя.

Чернігів як очільник Русі?

В Чернігові відбулися ХІІ «Розумовські зустрічі». Йдеться про традиційну щорічну міжнародну конференцію, що проводиться напередодні Дня місцевого самоврядування України, та об`єднує тих, хто генерує управлінські ідеї, конструює їх та реалізує на практиці. Тобто – експертів та працівників владних інституцій, звичайно – разом із громадськістю, медіа. Своєрідний майданчик для їхнього спілкування. Всього – близько 70 учасників приїхали до міста над Десною із Польщі (Варшава), Києва, Харкова, Львова, Івано-Франківська, Коломиї, Тернополя, Кропивницького, Вінниці, Херсону, громад Чернігівської області. Та близько 50 – дистанційно.

Серед спікерів – відомі в Україні та різноманітні за напрямами професійних інтересів фахівці національного рівня: Пьотр Кульпа (публічне управління, фінанси), Ігор Романенко (армія), Лариса Івшина (медіа), Юрій Ганущак (місцеве самоврядування, фінанси), Андрій Новак (економіка), Валерій Тертичка (стратегування), Євген Магда, Наталія Зубар, Сергій Чаплигін (суспільство), Сергій Джердж, Ігор Тодоров, Михайло Жирохов (НАТО), Сергій Лепявко, Ігор Кондрат`єв (історія)… Разом із чернігівськими колегами. Привітали конференцію перша заступниця голови Чернігівської обласної ради Ніна Лемеш, співголова українсько-польської комісії істориків професор Владислав Верстюк, представники Нацдержслужби України, фонду Ганна Зайделя (Баварія, Німеччина).

Цьогорічна особливість Зустрічей – вони присвячувалися 1000-літтю Великого князівства Чернігівського. Дата відзначатиметься наступного року. Тож, хоча конференція міждисциплінарна й науково-практична, але оминути таку важливу для регіону та всієї України подію вона не могла. Саме на початку конференції й прозвучала твердження одного з доповідачів – після перемоги у Лиственській битві перший відомий із літопису чернігівський князь Мстислав Хоробрий або ж Великий (1024–1036 рр.) очолив тріумвірат князів Русі, до якого тоді належали Ярославович Володимирович (Київ) та Судислав Володимирович (Полоцьк та Псков). 

Інша відмінність обумовлена воєнним часом та міркуваннями безпеки – всі події відбувалися постфактум – тобто жодних анонсів та широкого розголосу напередодні. Чим непомітніше – тим краще, реалії сьогодення. А компенсацією стала можливість вільного обміну думками. Місто-герой Чернігів цього вартий, чи не так?

На початку учасники хвилиною мовчання вшанували загиблих захисників України.

Конференція працювала в форматі п`яти панельних дискусій: «Смоленсько-Чернігівська брама Русі – виклики для майбутнього. Сіверщина скрізь віки», «Проєктна діяльність для відновлення та розвитку територіальних громад», «Інституція держава Україна – що має змінитися», «Інформаційні війни в сучасному світі та Україна», «Україна на шляху до ЄС та НАТО: новий порядок денний світового устрою, породжений російсько-українською війною».

Серед думок, що прозвучали під час виступів та обговорень такі. Чернігівщина є самоцінністю. Велике князівство Чернігівське (явище Чернігово-Сіверщини в цілому) займало ключове геополітичне становище на сході Європи, є одним із творців Русі, а його мешканці (згодом відомі як севрюки) захищали європейську цивілізацію на межі зі східною. Така постановка питання не залишає місця російським наративам про Велику Русь. Це вірно для тисячолітнього князівського минулого, Литовсько-Польської доби та козацької держави. І нині теж – тому підтвердження реакція на появу російської орди на теренах сучасної Чернігівщини 24.02.2022. Її вигнання спільними зусиллями армії та місцевих мешканців яскраво засвідчила тяглість традицій Сіверщини. Крім суто воєнних наслідків таким чином окупанти позбулись можливості використовувати давній український регіон у рашистській ідеології. Мовилося й про широкі міжнародні відносини Чернігово-Сіверщини, зокрема, вирогідний зв`язок із Краковом (біля нього існувало Сіверське князівство, є гміна Чернігов – Czernichów).

На конференції чи не вперше було представлено проєкт Плану відновлення та розвитку Чернігівської області. Це комплексний документ, напрацьований обласною військовою адміністрацією, що має на меті не лише подолати воєнні руйнації, але й створити основу для розвитку території за умов довготривалої та близької загрози. Між іншим він передбачає нову якість управління в територіальних громадах, зокрема, стратегічного планування у прив`язці до програмно-цільового методу, отже – з фінансовою основою (а не за принципом аби було), формування вміння презентувати свою громаду, ідентифікувати ключові проблеми, працювати з іноземними партнерами, в тому числі – донорами, та багато інших аспектів, оволодівати якими доводиться на ходу. Під час російського вторгнення громади вже продемонстрували свою стійкість, здатність діяти автономно, забезпечувати мінімально необхідні умови для мешканців та працювати разом із армією для перемоги. Водночас тепер мовиться про організаційно-кадрову спроможність працювати за умов що змінилися.

А тут є питання. Юрій Ганущак як один із авторів реформи місцевого самоврядування критично зауважив – зробили лише пазлики за територіями. Та представив Концепцію розмежування й розподілу повноважень місцевого самоврядування та виконавчої влади, що напрацьована робочою групою з розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та оцінки спроможності територіальних громад. Серед іншого йшлося про необхідність нарешті впорядкувати таке законодавче явище, як делеговані повноваження – хто, кому, для чого, яким чином делегував та за які гроші досі залишається загадкою в державі України.

Інша порушена проблема інформаційна – на півночі Чернігівщини досі домінує сигнал російських та білоруських медіа, які власне не медіа, а інформаційна зброя. Дивовижна ситуація для безпеки території, що триває навіть за умов російсько-української війни. Втім вона все ж таки технічна. Є суто внутрішні аспекти – журналісти відповідальні за зміщення системи координат у суспільстві, коли у гонитві за рейтингами нехтується елементарні морально-етичні норми, а розуміння наслідків кудись зникає. І це за умов інформаційної війни зі сторони росії. Пролунало цікаве спостереження – російська пропаганда так само гібридна, як і війна, що розпочалася у 2014 р.: якщо Україна для неї – failed state, то українці – братній народ. Тобто українці можуть бути дружніми, але без власної держави. Як протидіяти – розвивати у співгромадян критичне мислення, насамперед, серед підлітків. А також сформувати план дефрагментації росії.

Згадали на конференції час, коли в Донецьку готувалися та поширювалися серед шкіл навчальні посібники з євроатлантичної інтеграції – всі автори тепер за межами регіону, більшість – у «розстрільних» списках рашистів. До питання про фундаментальне значення навчання та наслідки недостатньої протидії злу. Втім переважно мовилося про ситуацію на фронті та зміни, що відбуваються в обороні України. Наголошувалися: питання запрошення України до НАТО знаходиться виключно в політичній площині й залежить від стратегічного бачення розвитку ситуації в Європі та світі. За будуть яких обставин Україні, що має статус кандидату до ЄС, спочатку стане частиною Північноатлантичного альянсу.   

Організували конференцію Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації, Сіверський інститут регіональних досліджень у співпраці з Києво-Могилянською школою врядування ім. Андрія Мелешевича НаУКМА та за підтримки фонду Ганнса Зайделя.

Володимир Бойко, Чернігів

300x250 ad place
300x250 ad place
Delimiter 468x90 ad place

Останні відео

Всі відео

Останні новини

27 лютого, 2024 вівторок

Бібліотека дня

Всі книги

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати