Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Яке майбутнє у «чорнобильських» зон?

Експерти ООН: Україні потрібно перейти від політики дотації постраждалого населення до розвитку територій
21 квітня, 2011 - 00:00
МІСТО ПРИП’ЯТЬ — ЗОНА ЗУПИНЕНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ / ФОТО МИКОЛИ ХРІЄНКА

У ці дні Україна підбиває підсумки зробленого і не зробленого за 25 років у подоланні катастрофічних наслідків після аварії на ЧАЕС. На думку експертів ООН, у нас багато залишилося такого, що можна було б зробити, але країна так і не створила державних програм на подолання наслідків. Про це йшлося на семінарі «Життя на постраждалих територіях: погляд у майбутнє», який організував проект ООН «Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобиля» (ICRIN), у якому взяли участь експерти з чотирьох агентств ООН: ВООЗ, МАГАТЕ, ПРООН, ЮНІСЕФ та з Наукового комітету ООН з дії атомної радіації.

На думку фахівців, однією з основних проблем, які має на сьогодні Україна (і Росія), бо не створили державної програми, є йододефіцит. Проблема актуальна для всієї нашої держави, адже від нестачі йоду страждають практично всі українці. В Білорусі, до речі, вже забули про йододефіцит, тому що там давно прийняли державу програму подолання нестачі йоду в громадян. Особливо це стосується постраждалих від аварії на ЧАЕС осіб, а їх нині в Україні нараховується майже два мільйони (450 тисяч — діти). Велика частина з них живе на територіях, які досі вважаються забрудненими. Тепер же йде мова про перегляд цього статусу. Це стосується населених пунктів Київської, Житомирської, Чернігівської областей та Волині. В громадян такі реформи викликають спротив, проте чиновники з Міністерства надзвичайних справ України — іншої думки.

— Зараз рано говорити про певну кількість населених пунктів, але вже пройшло 15 років із моменту останнього перегляду меж забруднених зон. Це необхідно робити, бо є багато територій, де вже немає радіаційного забруднення. Є населення, яке не хоче мати статус постраждалих від аварії на ЧАЕС, бо ці території не можуть розвиватися. Нагадаю, що згідно з українським законодавством, на забруднених територіях не дозволяється будівництво, не дозволяється в повній мірі використовувати земельні угіддя, — каже директор Департаменту у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи МНС України Світлана Линник.

За даними фахівців, нині 1/12 частина України офіційно вважається такою, що має значний рівень забруднення, а це — майже 2 тисячі 300 населених пунктів. Уряд нині працює над новою програмою до 2016 року, акцент у якій ставитиметься на економічне відродження територій, на соціальну адаптацію громадян.

Звичайно, знімати статус забрудненої території треба обережно, тому що якщо радіоактивний йод, який був випущений у повітря внаслідок вибуху на ЧАЕС, розпався через 1—2 місці, то період напіврозпаду радіоактивного цезію-137 становить 30 років. Експерти МАГАТЕ нагадують, що ми ще довго матимемо справу із радіоактивним цезієм, плутонієм (період напіврозпаду — 24 тисячі років).

Не секрет, що радіонукліди накопичуються в землі, рослинах, м’ясі та кістках тварин, які харчуються забрудненими продуктами. Виявляється, в Україні проблеми з цим є. Особливо — на Рівненщині.

— В Україні присутнє нині внутрішнє опромінення — через брудну їжу (на 70—95%). В Білорусі — чиста їжа, там внутрішнього опромінення немає, а в Росії теж є внутрішнє опромінення через їжу, — вважає спеціаліст із радіаційної безпеки МАГАТЕ Валерій Кашпаров. — Хочу наголосити, що саме — через їжу, тому що вода й повітря — без радіонуклідів. Найперше це стосується грибів — вони на першому місці (особливо — сушені), за ними йде м’ясо диких тварин, потім — ягоди (чорниці) та молоко. Наприклад, ми дослідили, що в Рокитнянському районі, що на Рівненщині, вміст радіонуклідів перевищує норму в 10 разів. Особливо це стосується територій Західної України, де є торф’яно-болотні угіддя (там є специфіка переходу радіонуклідних речовин у рослини, якими харчуються корови, оскільки торфи накопичують радіацію).

За словами фахівців, якщо загалом вміст радіонуклідів у продуктах харчування (особливо — в молоці) за 25 років знизився в тисячі разів (у порівнянні з тим, який був у 1986 році), то в грибах — тільки у 1,5 разу, а не в десятки. Тобто гриби продовжують бути небезпечними для здоров’я з точки зору опромінення.

— Деякі уроки Чорнобиля світ для себе, звичайно, взяв. Наприклад, як убезпечувати працівників АЕС та ліквідаторів від можливого опромінення і променевої хвороби. Так, якщо у 1986 році внаслідок ліквідації аварії гострою променевою хворобою занедужало 134 особи, то після аварії на «Фукусімі» не захворів на неї жоден. Але, повертаючись до наслідків катастрофи на ЧАЕС, хочу сказати, що цезій-137 — довго живе. І наші дослідження показують, що всі наслідки, які ми маємо, пов’язані з його впливом на людей і природу, — вважає консультант Наукового комітету ООН з дії атомної радіації Михайло Балонов. — Ця проблема — на десятиліття, і не тільки в Україні, Росії, Білорусі, а й, наприклад, в Арктиці, де, за нашими спостереженнями, в м’ясі північного оленя рівень радіації не знижується.

Проте, на думку експертів МАГАТЕ, набагато чистішою стала 30-кілометрова зона навколо Чорнобиля. Що ж до чорнобильських лісів, то, за словами Валерія Кашпарова, вони теж стали безпечнішими. «Набагато страшніший фактор — не радіація, а людина», — вважає він.

— Ми спеціально спалювали гілки з лісу навколо Чорнобиля і Прип’яті й вимірювали радіаційний фон. Все було в межах норми. Хочу наголосити, що більш небезпечним у цьому випадку є сам дим, ніж радіація, — сказав експерт.

За словами дослідників, нормальна доза опромінення людини — один мілізіверт на рік. У середньому українці в межах цієї дози й отримують. Причому опромінення, спричинені природними факторами (ультрафіолет, космічне опромінювання тощо) може бути в п’ять разів вищим за чорнобильське.

— Якщо , наприклад, ви поїдете з Рівненської області, частина якої вважається забрудненою, в Запоріжжя, де чорнобильської радіації не було, то там рівень вашого опромінення збільшиться — за рахунок природних зон, які там знаходяться, — пояснює Валерій Кашпаров.

Висновки експертів такі: у більшості населення України, Білорусі, Росії рівень внутрішнього опромінення — в нормі, й не потрібно жити в страху перед наслідками радіації (а він у громадян України є, кажуть фахівці ВООЗ). Треба лише знати застереження щодо грибів, молока м’яса та лісових ягід. Ці висновки підписали 18 учених із 10 країн світу. Ніхто не відміняв такі необхідні помірні фізичні навантаження, раціональне харчування й здоровий спосіб життя.

— Основним питанням залишається питання відчуження, в тому числі й виїзд молоді з місць, звідки вони родом. Тому що зараз нове покоління масово залишає свої землі, оскільки там немає ніякого розвитку. Треба зробити ці місця територіями розвитку, потрібно їх фінансувати, створювати державні програми відродження. Люди мають зрозуміти, що вони — господарі ситуації, що життя — це те, що ви робите, — підсумував міжнародний експерт ПРООН Єжи Осятинський.

Оксана МИКОЛЮК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments