Мінський «туман»

Лідери провідних країн Заходу, засуджуючи анексію Росією Криму, жодного разу не відвідували Москву. Таку «м’яку» ізоляцію Путіна перервала суботня зустріч Франсуа Олланда та Володимира Путіна в московському аеропорту «Внуково». І для України важливим є не лише сам факт цієї зустрічі, а й, безумовно, те, про що говорили лідери двох країн упродовж двох годин. Тим більше, що Путін залишився задоволений перемовинами. Він на короткій прес-конференції заявив, що «і Франція, і Росія виступають за негайне припинення кровопролиття, за те, щоб були знайдені шляхи до зближення, у тому числі і з відновлення єдиного політичного простору в Україні». Але всім відомо, що саме Москва і російські війська доклали і докладають рук до кровопролиття на сході України.

Тим часом прес-служба французького президента повідомила, що Франсуа Олланд у телефонній розмові з Ангелою Меркель розповів про нову «перспективу у врегулюванні кризи», яка з’явилася після його короткого візиту в Москву.

Виникає запитання, що це за нова перспектива, і чи справді Росія щось робитиме, аби виконати домовленості, під якими стоїть її підпис. Чи знову очікувати якихось нових підступних планів з боку Москви, чи вона справді готова йти на поступки? Чи справді «9 грудня відбудеться день артилерійської тиші, і протягом 30 днів сторони вийдуть на лінію зіткнення, яка зазначена в Мінському протоколі», як про це заявив Президент України, оголошуючи проведення сьогодні чергового засідання Тристоронньої контактної групи за участі представників України, Росії та ОБСЄ з врегулювання ситуації на Донбасі.

Український дипломат, коментуючи зустріч Олланда і Путіна у Внуково на умовах «без запису» сказав «Дню»,  що Києвом вітаються всі контакти, які можуть нормалізувати ситуацію. «Але я думаю, для того щоб робити якісь висновки, треба більше знати про зміст цих розмов. А це незрозуміло. Виникає питання, як ця зустріч виглядає з боку. Нібито відбувся експромт, але за деякою інформацією виходить, що до цієї зустрічі готувались довгий час. Позитиву цієї зустрічі я не бачу, з боку Росії не було жодних заяв, окрім того, що вони «поважають територіальну цілісність України», і це звучить як знущання. Але, на мій погляд, по-перше, існує небезпека, що це може сприяти певній ілюзії, що ідуть якісь переговори, Росія щось намагається зробити. По-друге, до цього часу ніхто в Москву не їздив і з Путіним там не розмовляв», — сказав співрозмовник. 

На його думку, росіяни будуть тлумачити, що вони не в ізоляції, а розмовляють з європейськими політиками тощо. «Мені не видно і не зрозуміло, які можуть бути плюси цієї зустрічі. Зате ризики очевидні. Тим більше, що ця зустріч відбулася після заяв Олланда у Казахстані про те, що він виступає за «певну автономію» для Донбасу. Це дуже небезпечно і в принципі відповідає тому, що хочуть росіяни. І якщо це підходи на основі саме цього, то навряд чи вони є для нас прийнятними», — наголосив дипломат.

Інший співрозмовник на Михайлівській, відповідаючи на запитання «Дня», чи готові росіяни йти на постуки у врегулюванні кризи на Донбасі, зазначив наступне: «Головний сигнал послання Путіна Федеральним зборам такий: «У нас усе дуже погано». Коли оголошують такі радикальні заходи щодо лібералізації економіки, амністію, податкові канікули, це означає, що, дійсно, ситуація катастрофічна, але здаватися не будемо. Санкції реально діють, і вони дуже тиснуть на Росію, яка буде робити все, що може, імітувати і йти на поступки в якихось питаннях з однією метою — послабити режим санкцій. Тому поступки можливі через те, що санкції реально потроху їх там придушують. Але з Росією ніколи не буде «безоговорочных побед». Росіяни все одно будуть щось викручувати, щось кудись тягнути, доводити. Так що це буде дуже складний процес. Але вирулювати їм з цього зараз треба».

 Дмитро КУЛЕБА, посол з особливих доручень МЗС України:

— Після кожного контакту з Володимиром Путіним, звісно, з’являється хоча б якась маленька, але надія на зрушення врегулювання ситуації на сході України. Водночас, на жаль, неодноразово зустрічалися випадки, коли, скажімо, сподівання виявлялися марними. І ми зараз знову почули про те, що є надія на зміни, надія на рух уперед, але лише конкретні дії терористів на сході України і дії Російської Федерації продемонструють, чи справді надії наші справджуються, а не будуть змарновані. Доки це не відбудеться, детально це коментувати немає сенсу. Власне, завтрашній день, 9 грудня, який ми всі сподіваємося побачити як день тиші, продемонструє, чи дійсно прогрес можливий. Якщо завтра все станеться за планами і день тиші відбудеться, значить, є шанс на те, щоб день став тижнем, а тиждень — місяцем, а місяць уже перетворився на постійне перемир’я.

— Німецький канцлер Ангела Меркель, з якою також спілкувався французький президент після переговорів з Володимиром Путіним, висловила переконання в інтерв’ю газеті Welt am Sonntag, що спільна європейська відповідь на дії Росії — правильна, і порушення суверенітету України «не може залишитися без наслідків». Чи досить цього, щоб вплинути на політику Путіна?

— Я хочу відзначити, що неодноразово висловлювалось припущення про те, що Володимир Путін не бачить у Європі сильного лідера, який здатний, скажімо, бути рівноцінним йому партнером у тих глобальних процесах, які запустила Російська Федерація. Так ось ці люди помилялися, такий партнер є, і Ангела Меркель своєю принциповою позицією демонструє, що Європа достатньо сильна для того, щоб захищати принципи, на яких вона побудована. Немає жодних сумнівів у тому, що завдяки саме принциповій позиції Меркель Європа з російських питань залишається незламною.

— Я теж чув від німецького посла в Україні Вайля, що Меркель справжній друг України...

— Вона просто розуміє, куди ведуть усі ці ігрища, як лідер країни, яка вже пережила власну спробу перекроїти карту Європи силовими засобами. Вона прекрасно усвідомлює політичні наслідки цього і тому зайняла таку принципову позицію.

— Багато експертів заявляють, що Україні варто відмовитися від Мінських домовленостей, які не виконує Росія, і шукати інші формати. То чого варто очікувати від сьогоднішньої зустрічі контактної групи у Мінську?

— Мінські домовленості — soft target — вразлива мішень. Дуже легко критикувати їх, але не будемо забувати про те, як їх було укладено — на тлі регулярних військ Російської Федерації на території України і, на жаль, поразок української армії. Ці домовленості дозволили зупинити наступ, дозволили сформувати хоча б якусь рамку для ведення переговорів. Якщо Мінські домовленості дозволили зберегти хоча б одне життя, тобто зменшити інтенсивність бойових дій, обміняти близько тисячі людей, значить, вони не були марними. І кожен діалог, який відбувається у мінському форматі, тобто трьохсторонній консультативній групі, якби він важко не йшов, але він на даному моменті є безальтернативним шляхом врегулювання ситуації на сході України.