…коли у теперішню глупу ніч українство не буде себе нічим заявляти ясним і голосним, то ніхто не піде за ним, коли настане ранок. А він таки настане неодмінно.
Михайло Драгоманов, український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, громадський діяч

Навіщо підігравати «побєдобєсію»?

Щодо спільної заяви Трампа і Путіна на відзначення 75-ї річниці зустрічі на Ельбі
27 квітня, 2020 - 20:04

Сподіваємося, наші громадяни ще не забули, як 10 років тому президент РФ Путін заявив, що Росія здобула б перемогу над нацизмом о Другій світовій війні й без України та інших республік колишнього СРСР. Тоді ця декларація шовіністичного «побєдобєсія», що стрімко набирала силу, залишилась без належної відповіді української влади (читай Януковича), що є цілком зрозумілим.

Минуло майже 10 років. Імперський реваншизм Росії не утримавши належної відсічі збоку цивілізованих країн Заходу, за цей час набув справді небезпечних форм. І ось — на відзначення 75-ї річниці зустрічі на Ельбі радянських (наголосимо: саме радянських, не російських), американських та, між іншим, британських солдатів з’являється спільна заява Путіна та президента США Трампа, яка викликає обурення.

Путін і Трамп багато слів присвятили «духові Ельби», котрий «є прикладом того, як наші країни можуть відкласти в сторону суперечності, збудувати довіру і співпрацювати». Але при цьому президенти не сказали ні слова про:

А) Лише українці,не враховуючи інші не російські нації СРСР, складали в Радянській армії, за мінімальними підрахунками, від третини до чверті солдатів. Тобто, по суті, заява ігнорує внесок народів СРСР у перемогу, натомість ідеться лише про Росію, яка привласнила собі цю перемогу.

Б) Жертви України у війні — жахливі, щонайменше 8 мільйонів людей. Слова заяви: «ми віддаємо данину поваги, доблесті і мужності всіх тих, хто разом бився для розгрому фашизму» — м’яко кажучи, не переконливі. Адже фактично в полі уваги — лише жертви Росії.

В) В заяві немає ні слова про агресивність та імперіалістичну суть путінського режиму, натомість — жанр «ювілейних спогадів».

І останнє  — це саме той випадок, коли київська влада обов’язкова має відреагувати. Якщо вона цього не зробить, то, інакше, як підіграванням путінському «побєдобєсію», це важко буде назвати.

 

Ігор СЮНДЮКОВ, «День»
Газета: 
Рубрика: