«Початком перевірок могла стати позиція щодо України»

Російський правозахисний центр «Мемориал» обвинуватили в підриванні засад конституційного устрою Росії і закликах «до повалення чинної влади, зміни політичного режиму в країні». Про це сказано в «Акті планової перевірки», яку з 5 жовтня здійснювало Міністерство юстиції РФ.

У відповідь на таке звинувачення, голова ради правозахисного центру «Мемориала» Олександр Черкасов у своєму блозі на «Эхо Москвы» зазначив, що він і його колеги не вважають «доречним мовчати», якщо бачать, «що представники влади,  — у тому числі і  вищої російської влади, — порушують права людини і норми міжнародного права». «Це, з погляду Мін’юсту, і є «формування негативної думки» і «підривання засад», — додав Черкасов.

♦ Як приклад «підривної діяльності», продовжує Олександр Черкасов, в «Акті» наведено, «по-перше, нашу оцінку дій Росії щодо України». «Ми, дійсно, вважаємо, що ці дії підпадають під визначення агресії, —  відповідно до  ООНівських визначень», — додав голова «Мемориала».

♦ Другий пункт, який ставлять в провину правозахисникам, — опублікована «думка керівників організації» про те, що російські військовослужбовці брали участь у бойових діях на Сході України. «Але і ця «думка» заснована на  численних і  неспростовних фактах», — пише Черкасов.

♦ І третє, додає правозахисник, в чому звинувачують «Мемориал» — Мін’юст обурило «нашу незгоду з неправосудним вироком, винесеним у «Болотній справі». «Дійсно, і в наших матеріалах, і в матеріалах інших правозахисних організацій, у повідомленнях засобів масової інформації наведено безліч доказів того, що звинувачення у цій справі було сфабриковане і сфальсифіковане», — підсумував Олександр Черкасов.

«День» попросив прокоментувати ситуацію з «Мемориалом» незалежного журналіста Семена НОВОПРУДСЬКОГО (Москва):

— Правозахисникам у Росії не звикати до репресій. Вони стали одним з перших об’єктів нової репресивної хвилі, яка почалася в Росії. «Мемориал» має чітку політичну позицію, але він не займається політичним активізмом у чистому вигляді. Це — не «Комитет против пыток», який закрився через постійні перевірки і закон про НКО (некомерційні організації. — Ред.). Ця організація найретельнішим чином намагалася розслідувати діяльність армії Рамзана Кадирова в Чечні.

Для мене дивно, що «Мемориалу» намагаються приписати дії щодо «повалення устрою». Проте владі не подобається те, що «Мемориал» не приховує своєї громадянської позиції на рахунок політики Росії щодо України. Черкасов був одним з небагатьох російських правозахисників, який вступив у публічний конфлікт з Рамзаном Кадировим. У цьому сенсі Черкасов є безстрашною людиною. І навіть позиція «Мемориала» щодо України могла стати початком перевірок.

Інша справа — що це означатиме для російського суспільства? На жаль, воно вже звикло до того, що організації, які далекі від політики, закриваються, як наприклад, знаменитий Фонд «Династия» Дмитра Зиміна, який припинив свою діяльність через закон про НКО. Суспільство все це проковтує. Це — якраз один з показників того, що справжнього громадянського суспільства в Росії не існує — є лише «справжні» громадяни.

Втім, якщо «Мемориал» закриють, то правозахисна діяльність в якомусь вигляді залишиться. Є люди, які і в Радянському Союзі цим займалися. Тоді це був самвидав — все заборонене передавалося в рукописах, а потім друкувалося на машинках. А зараз використовуватиметься інтернет, зокрема сайти, зареєстровані не в Росії.

Люди, які хочуть отримувати об’єктивну, різноманітну і чесну інформацію зараз мають таку можливість. Проблема в іншому: скільки цих людей і чи буде їх більше?

Керівник МІА «Россия Сегодня» Дмитро Кисельов заявив, що цензура в сучасному світі неможлива — все одно люди дістануть доступ до інформації. У цьому з ним можна погодитися. Питання лише в тому — який запит суспільства на це? Потрібно, щоб зростала кількість людей, які не лише хочуть дізнаватися про політичну інформацію, але і просто, — про «людську» — про те, що відбувається в Росії і у світі. Запит на інформацію в російському суспільстві зараз не дуже великий. Коли у людей виникне така потреба, то способи її отримати і передавати, люди вже знайдуть. У сучасному світі цілковито знищити інформацію нікому не вдасться.