Найстрашніші в житті ті люди, які прочитали одну книжку. З людиною ж, яка багато читає, завжди матимеш про що поговорити, і тобі поруч з нею нічого не загрожуватиме.
Іван Малкович, український поет і видавець, власник і директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Румунія переправляється через Прут

у напрямку Дністра
1 квітня, 2016 - 10:05

Політична криза, яка вже досить довго триває у Молдові, створила умови для активізації уніоністів — прибічників об’єднання з Румунією.

На обох берегах річки Прут проводяться гучні заходи з однією вимогою — unirea (об’єднання). Ще зовсім недавно уніоністи становили маргінальну частину політичного спектру. Проте повний провал проєвропейської коаліції в парламенті Молдови, постійні корупційні скандали істотно збільшили кількість прибічників об’єднання. Нині їх близько 23%.

Як бачимо, деякі румунські політики намагаються скористатися ситуацією і, напружуючи обстановку в суспільстві, проштовхнути unirea (унірі). Цій меті посприяв мітинг і хода, які пройшли в Кишиневі. Організатором акції виступила громадянська платформа Actiunea-2012 (Дія-2012), у яку входять неурядові організації обох країн, що прагнуть створення єдиної держави — Великої Румунії. За словами організаторів, учасників налічувалось понад 50 тисяч осіб. Поліція називає цифри набагато менші — близько 4,5—5 тисяч. Точно порахувати учасників досить складно. Як повідомляє преса Молдови, багато хто не діждався кінця мітингу і пішов із місця події. У ході після мітингу брали участь не більше двох тисяч осіб.

Власне мітинг і хода були завершальними етапами з’їзду Sfatul Tarii-2 (Рада країни-2), на якому організатори спробували повторити події березня 1918 року.

У листопаді 1917 року за обставин Першої світової війни, більшовицького перевороту та фактичного розвалу Росії у Кишиневі був створений крайовий національний парламент — Sfatul Tarii. У грудні — проголошена Молдавська демократична республіка (МДР). Практично відразу до Молдавії ввійшли румунські війська.  До весни 1918 року їм удалося витіснити більшовицькі частини за Дністер і взяти всю Бессарабію під свій контроль. Далі після цього, 27 березня 1918 року, Sfatul Tarii проголосував за входження МДР до складу Румунського королівства.

І ось тепер, у річницю подій майже сторічної давності, у Кишиневі 1725 делегатів із усіх населених пунктів Молдови створили організацію, завданням якої є об’єднання з Румунією до 2018 року.

Сам конгрес проходив під скандування гасел «Бессарабія хоче до Румунії», «Румунія — не забувай, Бессарабія — твоя земля!». Особливу увагу звернемо на «кричалки» «Велика Румунія — зі старими кордонами» та «Хай живе Велика Румунія — від Дністра до Тиси».

Цікава певна трансформація правлячого кола Молдови. Зовсім нещодавно практично всі політичні партії відкидали ідеї уніонізму. Нині обставини дещо змінилися. Молдавські власті офіційно не висловлюються на підтримку ідеї об’єднання з Румунією. Але не перешкоджають, а деколи допомагають ідеологам уніонізму.

Політолог Микола Цвятков вважає, що в підігріванні об’єднувальних настроїв є інтерес як румунських, так і молдавських політиків. «Для останніх це ще одна можливість розбурхати громадську думку. Ідея унірі підноситься, щоб відволікти населення від реальних проблем у молдавській державі»

Політичний аналітик Діоніс Ченуша передбачає, що обговорення можливості приєднання Молдови до Румунії вигідне як уніоністським політичним силам, так і їхнім опонентам. «Соціалістам і комуністам це дає можливість в котрий раз виголосити про те, що вони державники. А уніоністські позапарламентські партії отримують шанс попіаритися на тлі кризи».

До речі, супротивники унірі також провели мітинг у Кишиневі, але він зібрав значно менше учасників. У ньому брало участь близько однієї тисячі осіб.

Загалом великий шум довкола унірі можна розглядати як початок підготовки до можливих дострокових парламентських виборів і наступної президентської кампанії. Після внесення змін до конституції президента обиратимуть, імовірніше, восени на загальних виборах.

А втім, об’єднуватися і з ким — це внутрішня справа Молдови та її громадян. Якщо цей процес відбувається вільно, за європейськими правилами. Проте всі чудово розуміють, що одна справа — мітингувати і закликати до унірі, а зовсім інша — зробити таке об’єднання. Адже дійсне чи уявне поглинання Молдови Румунією викликало збройний конфлікт і появу сепаратистського Придністров’я. Навряд чи в Тирасполі кардинально змінилося ставлення до унірі. Так само проти об’єднання з Румунією виступають  у Гагаузії. Проте уніоністи вважають дані проблеми не суттєвими. Більш того, на їх думку, вони можуть вирішуватися шляхом територіального обміну. І це безпосередньо зачіпає нашу країну.

Розуміючи, що Придністров’я уніоністам не під силу, вони пропонують повернути його Україні. Так голова ініціативної групи «Sfatul Tarii-2», письменник і академік  Ніколає Дабіжа прямо і сказав. «Ми можемо поступитися [Україні] Придністров’ям в обмін на південь і північ Бессарабії, які протягом століть були нашими». Іншими словами, візьміть собі те, що ми взяти не можемо, але віддайте українські території, а саме Чернівці та Білгород-Дністровський в Одеській області. Це те, що письменник-академік називає півднем і північчю Бессарабії.

Питання об’єднання Молдови з Румунією Дабіжа та йому подібні мають намір обговорювати з Брюсселем та Москвою. Про Київ у цьому контексті навіть не згадують. І так згодиться.

Ось тут і проблема. Зараз уся наша увага прикута до Донбасу та певною мірою до Криму. Проте на нашому південно-західному кордоні відбуваються процеси, які вимагають пильної уваги.

КОМЕНТАР

«ЦЕ ОДИН ІЗ ПРОЖЕКТІВ, ЯКИЙ СЬОГОДНІ НЕ МАЄ РЕАЛЬНОГО ЗМІСТУ»

Сергій ПИРОЖКОВ, екс-посол України в Молдові

— Ця ідея не нова, вона час від часу вкидається в інформаційний простір України та Молдови. Причому зараз у Молдові активізувались уніоністи, які дуже хочуть, щоб Молдова об’єдналася з Румунією, до того ж, без Придністров’я. І вони готові куди завгодно прилаштувати Придністров’я заради об’єднання двох країн. Я думаю, це один із прожектів, який сьогодні не має реального змісту і який тільки на руку певним політичним силам.  Що ж до майбутнього, все може бути, коли вони об’єднаються більш глобально. Але цей проект щодо об’єднання з Румунією в Молдові підтримується дуже незначною частиною населення.  Румунія, безумовно, позитивно дивиться на ініціативу з об’єднання. І колишній президент Румунії Басеску публічно заявляв, що треба об’єднувати Молдову з Румунією. Але ця позиція не має підтримки в Євросоюзі. Конкретно Басеску не озвучував деталей щодо долі Придністров’я, але якби дійшло до реального обговорення, то він теж підтримав би цю ідею. Тепер — про отримання Басеску молдовського громадянства. У нього в Румунії не дуже комфортна ситуація, тому він вирішив отримати молдавський паспорт.   

Юрій РАЙХЕЛЬ
Газета: 
Рубрика: