Тренування перед парламентськими перегонами?

Червень і початок липня 2018 року стали особливо гарячими в політичному і громадському житті Республіки Молдова (РМ). Скасування судом і надалі Центральною виборчою комісією РМ результатів виборів примара (мера) Кишинева спричинили хвилю обурення молдавської громадськості, яка вилилася в масові протести біля адміністративних будівель столиці і різку критику міжнародних партнерів.

ПЕРЕДУМОВИ ДО ЗАГОСТРЕННЯ

У кінці травня - початку червня 2018 року в два тури в Кишиневі пройшли вибори мера столиці. На подив багатьох політологів, експертів та аналітиків, перемогу на них здобув опозиційний політик, представник проєвропейських сил, лідер партії «Платформа «Гідність і правда» Андрій Нестасе, обігнавши свого опонента - представника Партії соціалістів РМ Іона Чебана на понад 5% (52, 58% проти 47,42%). Фактично, населення столиці показало свою роль і значимість у виборчому процесі, всупереч існуючому інформаційному тиску.

Однак, незважаючи на те, що Іон Чебан визнав результати виборів, Партія соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) вирішила подати позов до Кишинівського суду на визнання фактів порушення Андрієм Нестасе молдавського виборчого законодавства в контексті агітації в день виборів і залучення представників іноземних держав для підтримки своєї кандидатури. В результаті 19 червня 2018 року суд Кишинева не тільки визнав ці порушення, а й вирішив, що вибори мера, в такому випадку, є недійсними. Надалі - 21 червня судді Апеляційної палати залишили в силі це рішення і відхилили скаргу Андрія Нестасе, а 25 червня Вища судова палата залишила в силі рішення нижчих інстанцій. Пізніше 29 червня Центральна виборча комісія (ЦВК) на своєму засіданні взагалі анулювала результати виборів у Кишиневі на підставі рішення суду. ЦВК прийняла рішення завершити виборчий процес і перенести вибори на наступний рік. Зрештою, керувати столицею залишилося попереднє керівництво.

РЕАКЦІЯ І ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Всі ці події в Кишиневі викликали бурхливу реакцію і супроводжувалися багатотисячними протестами кишинівців і опозиційних сил біля адміністративних будівель столиці, які визнали дії державних інституцій неправомірними і незаконними, такими, що порушують їх права на волевиявлення і можливість обирати свого кандидата.

Лідери опозиційних сил - партії «Платформа «Гідність і правда» Андрій Нестасе і «Дія і солідарність» Майя Санду - досить жорстко висловилися про події навколо виборів мера Кишинева

Так, Андрій Нестасе заявив в інтерв'ю Europa Libera, що політичну вигоду від скасування результатів виборів отримав лідер Демократичної партії (ДПМ) Влад Плахотнюк. На думку Нестасе, «це вигідно особисто Плахотнюку і цьому кримінальному гібридному режиму Плахотнюка-Додона, вигідно, зокрема, з точки зору майбутніх парламентських виборів». «Плахотнюк у своїх найжахливіших кошмарах не в змозі змиритися з тим, що Андрій Нестасе може зайняти якусь посаду в цій державі».

Майя Санду також заявила, що у скасуванні виборів винен лідер ДПМ: «Сьогодні він віддав наказ скасувати вибори, результат яких йому не сподобався, завтра він може віддати наказ знищити тих, хто йому чинить опір» ... «... ухвала судів про визнання виборів мера Кишинева недійсними свідчить про остаточну катастрофу демократії і встановлення диктатури в Молдові».

З метою організації політичної боротьби опозиційні сили, зокрема «Дія і солідарність», «Платформа «Гідність і правда» і Ліберально-демократична партія, прийняли рішення створити Рух національного опору й ініціювали масові акції протесту. Політики оголосили три вимоги опозиції до влади республіки: визнати вибори у Кишиневі дійсними; скасувати перехід на змішану виборчу систему; відправити у відставку і притягнути до кримінальної відповідальності всіх суддів, причетних до злочинної ухвали про невизнання виборів, в тому числі голову Вищої судової палати (ВСП) Іона Друце.

Висловилися щодо цих подій також і представники влади РМ, міжнародних інституцій та основні партнери.

Так, Президент РМ Ігор Додон вирішив заступитися за свого колегу по партії і заявив, що рішення суду з приводу виборів у Кишиневі викликає багато запитань: «Ми знаємо, яких порушень припустився Андрій Нестасе, але в чому порушення Іона Чебана? Якщо були прийняті такі кардинальні рішення, чому Іона Чебана не було визнано переможцем, раз його контркандидат був виключений за порушення законодавства? Складається враження, що ми знову маємо справу з подвійними стандартами і вибірковим правосуддям», - заявив І. Додон на своїй сторінці в соціальній мережі. У той же час, він зауважив, що «А.Нестасе виставили жертвою і позбавили від тягаря керівництва Кишиневом, з яким він би не впорався» ... Також він нагадав, що норма  закону, яка передбачала заборону на використання іноземців під час виборчого процесу, спочатку була прийнята проти соціалістів - у квітні 2015 року, а тепер жертвою цього рішення став проєвропейський кандидат.

Прем'єр-міністр Павло Філіп, у свою чергу, під час зустрічі з представниками Інституту миру у Вашингтоні висловив своє розчарування рішенням суду про скасування результатів виборів мера в Кишиневі, але не став втручатися в ситуацію. У нього «багато питань з приводу того, що сталося в Кишиневі», і він «не бачить логіки в рішеннях судових інстанцій».

Голова парламенту РМ Адріан Канду спробував відгородити від цих подій ДМП, яку звинуватили в причетності до них. «Наведіть мені хоч один аргумент на користь того, що від цієї ситуації виграє ДПМ. Як би ми з колегами не намагалися, з ситуації, що склалася, уряд нічого не виграє. Нам дорікають у тому, що ми «не втрутилися в судовий процес на користь Нестасе», на користь Усатого, на користь Шора і багатьох інших. Але ми ніколи не будемо втручатися в судові справи». Також у інтерв'ю Europa Libera він підкреслив: «Закону потрібно дотримуватися. Так, дійсно, є питання щодо всього того, що стосується «дня тиші» або електоральної агітації в день виборів. Щоб подібні ситуації не повторювалися надалі, необхідно подивитися, де саме криються помилки або проблеми з тлумаченням закону....».

Лідер ДПМ і молдавський олігарх Влад Плахотнюк, у свою чергу, заявив: «ДПМ відразу визнала результати виборів у Кишиневі. Ми і зараз вважаємо, що вибори пройшли вільно і демократично. Дійсно, в другому турі були порушення з боку обох кандидатів, вони самі частково визнали їх, але такого результату ніхто не міг передбачити. Суди кількох інстанцій визнали вибори недійсними. Це рішення проаналізують, як і законодавство, на якому воно засноване. Можливо, наслідком цього стане внесення поправок до законодавства. Це рішення стає небезпечним прецедентом для всіх партій, зокрема і для ДПМ. Ми не виключаємо того факту, що на парламентських виборах можемо опинитися в аналогічній ситуації, після того як деякі люди оскаржать результати в певних виборчих округах і знайдуть різні лазівки в законі, які дозволять анулювати мандати».

У той же час суд столичного сектора Центр визнав рішення про скасування результатів виборів мера Кишинева законним і відкинув усі звинувачення на адресу судді першої інстанції, яка винесла це рішення.

На внутрішні перипетії в РМ відреагували і на Заході. Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні і єврокомісар з питань розширення і політики добросусідства Йоханнес Хан висловили заклопотаність з приводу скасування результатів виборів у Кишиневі. Вони підкреслили, що ЄС очікує від Молдови  гарантій незалежності системи правосуддя «у відповідності до міжнародних зобов'язань» і сподівається, що молдовська влада вживе заходів для того, щоб дотриматися результатів виборів 3 червня, які були визнані міжнародними спостерігачами «і відображають волю виборців».

Висловився з цього питання і Держдеп США, де вважають необґрунтованим скасування виборів у Кишиневі. У Вашингтоні визнають, що рішення Вищої судової палати залишити в силі скасування результатів виборів у Кишиневі «перешкоджає волевиявленню народу Молдови» і завдає шкоди демократичним принципам.

ОЦІНКИ І НАСЛІДКИ

Частина молдавських експертів і аналітиків все ж вважають, що і суд, і члени ЦВК перевищили свої повноваження через наявність певних недоліків у виборчому законодавстві РМ. Зокрема, судді трактували заклики кандидатів у мери Кишинева в день другого туру виборів просто прийти на виборчі дільниці і зробити свій вибір (не кажучи за кого), як «передвиборну агітацію», що є порушенням ст.47 Кодексу законів про вибори РМ. Однак цей же нормативно-правовий документ визначає термін «передвиборна агітація», як схиляння виборця проголосувати за конкретного кандидата. Крім того, викликають сумніви рішення суддів про визнання фактів використання румунських і європейських політиків Андрієм Нестасе під час виборчої агітації. Адже він їх не закликав цього робити. Також ЦВК, враховуючи рішення суду, могла анулювати результати лише другого туру і призначити його повторно, однак скасувала результати обох виборчих перегонів. Крім того, виникає питання, чому ні суд, ні ЦВК, розуміючи, що є певні складності в трактуванні норм закону,  не звернулися до парламентаріїв з проханням усунути виявлені в процесі виборчої кампанії недоліки в майбутньому....

Всі ці моменти викликають у багатьох у Молдові переконання, що за цим хтось стоїть. Адже ні для кого не секрет, що ситуацію в країні де-факто контролює Влад Плахотнюк і його політична сила - ДПМ. Тому їх публічне відсторонення від подій навколо виборів мера Кишинева серед молдавських громадян, представників експертного середовища та політиків не сприймається всерйоз. Навіть якщо Влад Плахотнюк і його політична сила - ДПМ до всього цього не причетні, все одно їх будуть звинувачувати в цьому. Такий, так би мовити, на сьогодні їх «імідж у народі». Зважаючи на це, існує думка, що Влад Плахотнюк і пов'язані з ним сили, як мінімум, скористалися ситуацією, а як максимум - штучно створили її. За рахунок наявного впливу, використовуючи особливості та недоліки поточного молдавського виборчого законодавства, за фактом, вони відпрацювали в країні окремі аспекти сценарію майбутніх парламентських виборів, які, попередньо, повинні відбутися в листопаді 2018 р, зокрема, використання судової системи для визнання недійсними майбутніх переможців виборів на окремих виборчих округах, які не влаштовують владу. Це повинно забезпечити прихід у парламент лояльних для себе політичних діячів. Чи так це насправді - стане зрозуміло вже восени цього року ...

Проте, виборами Кишинева було виміряно готовність населення, істотно здеморалізованого і розчарованого за останні кілька років, до відстоювання своїх прав і інтересів. Якщо громадськість не відреагувала б на подібні події, то значить, вона остаточно розчарувалася у своїх можливостях щось поміняти в країні і вплинути на рішення влади. Однак реакція була, що, власне, показало, що народ ще готовий до боротьби за демократію. Але, незважаючи на це, влада поки не зробила необхідних кроків. Тому, зважаючи на події, може вийти так, що розчаровані виборці можуть не прийти на вибори, а значить, явка буде нижчою за встановлений законодавством граничний рівень. Це призведе до того, що вибори будуть визнані недійсними і перенесені на більш пізній термін.

Таким чином, існує велика ймовірність, що вибори до парламенту РМ у разі негативного результату або такого, який не влаштовує владу, через судову тяганину або низьку явку будуть затягнуті і / або перенесені на більш пізній час.

Разом з тим слід зазначити, що дії Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ) проти дій Андрія Нестасе, побічно, зіграли на користь партії «Платформа ДА» і Демократичної партії. Рейтинг опозиційного політика на тлі неправомірних дій влади зростає. Зате ПСРМ - знижується, з огляду на те, що громадяни Молдови вже без сумнівів починають пов'язувати цю політичну силу з провладною Демпартією і Владом Плахотнюком. За фактом, ці події поступово приводять електоральні уподобання населення до того балансу, про який уже багато разів говорили політологи і аналітики. На чергових парламентських виборах основну масу голосів виборців буде розподілено приблизно порівну між ключовими гравцями: ПСРМ, опозиційними партіями «Платформа ДА» і «Партія «Дія і солідарність», а також Демпартією, яка, швидше за все, постарається «виїхати» за рахунок використання своїх поточних адмінможливостей. В результаті, потрібно буде шукати консенсус між політичними силами і об'єднуватися, що в сьогоднішніх реаліях є вельми сумнівним явищем.

Важливим наслідком поточних подій у Кишиневі є те, що з великою ймовірністю РМ втратить можливість отримати транш макроекономічної допомоги в розмірі € 100 млн, переговори про який відбуваються останні кілька років. А це, в свою чергу, накладе свій негативний відбиток на економічну ситуацію в країні і добробут простих громадян Молдови.

Однак, незважаючи на високий градус напруги і складності поточної ситуації, жодна політична сила, ні правляча, ні опозиційна, не готові йти на радикалізацію ситуації. Швидше за все, це пов'язано з несприйняттям подібних дій з боку Заходу, страхом у РМ повторення українських подій, локальним рівнем поточних виборів, а також складністю зібрати електорат у період літніх відпусток. Розуміючи це, опозиційні політичні партії, а також представники громадських неурядових організацій концентруються на роботі з міжнародними європейськими інститутами і США з метою надання через них тиску на владу для зміни поточної політичної ситуації в країні. Так, голова партії «Платформа ДА» Андрій Нестасе вже заявив, що має намір звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у зв'язку з порушеннями при прийнятті рішення про скасування результатів виборів у столиці.

У свою чергу влада, в особі парламенту та уряду, в публічній площині все ж спробує знайти компромісне рішення виходу з ситуації, що склалася, через обговорення в парламенті та уряді, організацію громадських слухань, проведення розслідувань та оцінку дій ЦВК і суддів, отримання тлумачень позицій суддів тощо. Що, по суті, не вплине на подальший розвиток подій, але дещо знизить градус напруги в суспільстві.

Однак хотілося б відзначити, що такі «політичні ігри» або «оціночні / підготовчі заходи», що здійснюються на сьогодні в РМ, вельми небезпечні і в будь-який момент можуть завершитися сумнівно для країни, особливо якщо їх результатами скористається хтось ззовні, зацікавлений у домінуванні в регіоні. Чи розуміють такі ризики в Кишиневі - не ясно, можливо, наявність під боком України дещо зменшує загрози ... Втім, слід розуміти, що Київ, який зацікавлений мати прогнозовану, стабільну і, найголовніше, проєвпропейську Молдову, не втручатиметься в суверенні справи свого сусіда. Тому українська влада, швидше за все, обмежиться лише спостереженням за подіями в Кишиневі, а експертне середовище - на акцентах про необхідність недопущення дестабілізації ситуації в Молдові і переорієнтації на проросійський вектор.

Залишається сподіватися, що компроміс у РМ все-таки буде знайдено і ситуація в Кишиневі нормалізується. Адже в іншому випадку поглиблення кризи не уникнути ...