Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Україна – Угорщина: час перейти до діалогу

Любов НЕПОП: «На хвилі емоційної реакції виникло багато міфів про освітній закон»
18 жовтня, 2017 - 17:14
ФОТО З САЙТА HUNGARY.MFA.GOV.UA

Серед сусідів України чомусь саме в Угорщини найбільше обурення викликав ухвалений Верховною Радою закон про освіту, який передбачає у школах національних меншин у нашій країні збільшення частки викладання предметів державною, тобто українською, мовою. І цікаво, що саме випускники угорських шкіл в Україні не можуть скласти ЗНО з української мови і, відповідно, не мають шансів здобути якісну вищу освіту в Україні, громадянами якої вони є.

І замість того, щоб розібратися по суті з цим законом, особливо його реалізацією на практиці, угорська сторона почала фактично висувати Україні ультиматуми.    

Голова угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Будапешт звертатиметься до Євросоюзу з пропозицією переглянути Угоду про асоціацію з Україною через ухвалення Києвом спірного закону. «Освітній закон порушує Угоду про асоціацію, яку уклали ЄС та Україна, тому наступного понеділка на зустрічі міністрів закордонних справ (Ради ЄС із закордонних справ. — Ред.) я запропоную перегляд Угоди про асоціацію», — наголосив угорський політик.

Офіційний Київ висловив здивування позицією Сіярто, адже до цього усі питання між двома столицями вирішували шляхом діалогу, йдеться в заяві українського зовнішньополітичного відомства. «Угорщина має право порушувати будь-яке питання в рамках ЄС. Але рішення стосовно України не можуть приймати без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі», — не приховували свого незадоволення в українському МЗС.

Слід зауважити, що в німецькому МЗС позитивно сприймають ці кроки української влади. В Берліні зазначають, що будуть уважно стежити за імплементацією нового закону, яку Київ має узгодити із представниками національних меншин. «Ми вітаємо той факт, що переговори в Раді Європи розпочалися, а український уряд офіційно надав закон на розгляд Венеціанської комісії», — цитує «Дейтче Велле» слова співрозмовника у зовнішньополітичному відомстві ФРН.

І не можна не звернути увагу, що на тлі дискусій щодо закону про мови в Україні певні політичні сили в Угорщині намагаються використати цей конфлікт для висловлення територіальних претензій до нашої країни. Днями у Будапешті під посольством України правою націоналістичною партією було організовано акцію «Самовизначення для Закарпаття», протест проти якої висловило МЗС України.

«ПЕРЕВЕДЕННЯ ОБГОВОРЕННЯ У ПРЕДМЕТНЕ ЕКСПЕРТНЕ РУСЛО — ШЛЯХ ДО ПОРОЗУМІННЯ»

— Чому в Угорщині так гостро реагують на наш закон про освіту, не хочуть розібратись по суті, і чи вдалось під час візиту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Будапешта хоч трохи зняти напругу та порозумітися з угорською стороною? З такими запитаннями ми звернулися за поясненнями до посла України в Угорщині Любові НЕПОП.

— Новий Закон «Про освіту» викликав надзвичайно гостру реакцію в Угорщині, яка за своєю емоційністю і градусом напруженості значно відрізнялася від реакції інших країн. Цю реакцію треба розглядати в загальному контексті чутливості для Будапешта питання зв’язків із закордонними угорцями та збереження їхньої ідентичності, що пов’язано з вкоріненим у суспільній свідомості сприйняттям як історичної травми Тріанонського договору.

Водночас на хвилі емоційної реакції виникло багато міфів про освітній закон і його суть. Саме тому нашою ключовою метою було донести до угорських партнерів та суспільства правдиву інформацію про закон і дати можливість перейти від критичних заяв до діалогу.

Якщо подивитися з цієї точки зору, то мета візиту міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Угорщини 12 жовтня досягнута. Напередодні і в межах візиту міністр дав кілька інтерв’ю, спільна прес-конференція тривала більше запланованого часу, тому була можливість дати відповіді на запитання,  що хвилюють партнерів. Міністр мав зустрічі в угорському парламенті з українською громадою. Чи змінило це позицію Угорщини? Мабуть, очікувати цього від одного візиту було б занадто оптимістично.  Але мету, яку перед собою ставили, ми досягли — наша готовність до діалогу продемонстрована, позиція роз’яснена. Тепер очікуємо, що наші партнери також зроблять крок назустріч. Сподіваюся, що 19 жовтня Київ відвідає міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог, який обговорить питання закону з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич. Переведення обговорення у предметне експертне русло — шлях до порозуміння. А паралельно ми пропонуємо нашим партнерам зачекати висновків Венеціанської комісії щодо закону. До речі, Високий представник ЄС Фредеріка Могеріні  учора за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу на прес-конференції, відповідаючи на запитання щодо ініційованого Будапештом обговорення питання закону, також зазначила, що Євросоюз чекатиме на рішення Венеціанської комісії. Тож шлях для зняття напруженосі є, як і наша готовність для цього .

«ІНТЕРЕС МОСКВИ У ТОМУ, ЩОБ РОЗСВАРИТИ УКРАЇНУ Й УГОРЩИНУ БУДЬ-ЯКОЮ ЦІНОЮ, ОЧЕВИДНИЙ»

— Чому, на вашу думку, виникає ситуація, коли біля нашого посольства проводиться акція  «Самовизначення для Закарпаття», ба  більше, там лунають заяви ніби взяті з російських каналів... про переворот в Україні тощо; і чи може невдоволення бути пояснено тим, що в цій країні наступного року будуть парламентські вибори?

— Щодо акції під посольством. Українська сторона висловила свій протест саме з огляду на зміст заходу. Як ви самі розумієте, ми не можемо бути проти проведення будь-яких акцій, адже це — прояв демократії. Але слоган щодо самовизначення Закарпаття і підбурювання під час заходу до використання Косова як прикладу, визнання анексії Криму — це вже не питання свободи слова та свободи думок, це питання неповаги до територіальної цілісності нашої країни. Саме тому ми так гостро відреагували на цей захід і вважаємо,  що акція має бути засуджена. Приводом для проведення зібрання було використано саме освітній закон — це яскравий приклад того,  як гра на емоціях використовується для провокацій. 

Водночас хочу зауважити, що організаторами заходу були маргінальні діячі, які вже відомі своїми заявами і яким заборонено в’їзд в Україну. Діяч, який одягнув на себе футболку з написами «Крим по закону належить Росії. Закарпаття по закону належить Угорщині. Самовизначення народам, що примушені жити в Україні» і  який так жваво закликав до дотримання європейських цінностей, ще 2014 року став відомим після того, як викинув прапор Євросоюзу з вікна угорського парламенту. Тож цю акцію однозначно можна зарахувати до маргінальних проявів. Водночас і на такі речі треба реагувати і засуджувати їх. Крім того, ця акція показує і нашим угорським колегам, наскільки важливо перейти від емоцій до спокійної розмови в питанні освітнього закону, щоб запобігти подальшим таким спекуляціям з використанням закону як приводу. До речі, ще одна цікава деталь. Відео про захід поширив угорськомовний ресурс з російською реєстрацією.  Інтерес Москви у тому, щоб розсварити Україну й Угорщину будь-якою ціною, очевидний. Маємо цьому протидіяти, але, щоб досягти успіху, ми повинні робити це разом.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments