«Зелений Патріарх» і канони

Схоже, що Україні дуже пощастило, що на посаді глави Вселенського патріархату православної церкви уже 27 рік перебуває Святійший константинопольський патріарх Варфоломій I. Адже саме йому українські віряни мають і будуть віддячувати за те, що він розпочав процедуру з надання Українській православній церкві Томосу — автокефалії. І це, як всі можуть побачити, відбувається на тлі величезного тиску Російської православної церкви, яка уже оголосила Вселенського патріарха «роскольником» і заявила, що припиняє всі зв’язки з Константинополем. 

Днями Варфоломій І вкотре підтвердив, що, незважаючи на «чорну пропаганду» з Росії, не збирається відступати в українському церковному питанні. Зокрема, як повідомляє Orthodoxia.info, виступаючи на засіданні грецької діаспори в Константинополі, Патріарх пояснив, що привілеї Вселенського патріархату засновані на рішеннях і канонах Вселенських соборів і є обов’язковими для всіх у православ’ї. «Подобається чи ні нашим російським братам, рано чи пізно вони будуть наслідувати рішенням, які прийняв Вселенський патріарх, тому що в них немає іншого вибору», — наголосив Варфоломій.

«ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ВАРФОЛОМІЯ БУЛО КАНОНІЧНЕ ПРАВО ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ»

І тут особливу увагу треба звернути на ключове слово канони. Святійший Вселенський патріарх Варфоломій I, Архієпископ Константинополя — Нового Рима знає їх прекрасно. Адже він по-перше, вивчав теологію в богословській семінарії Халкі, яку закінчив з найвищою відзнакою 1961 року, одразу отримавши сан диякона та ім’я Варфоломій. Після цього два роки він прослужив у турецькій армії і починаючи з 1963 по 1968 рік продовжив навчання в Папському східному університеті в Римі, Екуменічному інституті Боссі в Швейцарії, Університеті Людвіга Максиміліана в Мюнхені. Темою дисертації Варфоломія було канонічне право Православної Церкви. Того ж року він став лектором у Папському григоріанському університеті в Римі.

Повернувшись із Західної Європи до Константинополя, Варфоломій був призначений на посаду помічника декана Теологічної школи на острові в Халки, де невдовзі був висвячений у сан священика (1969 рік). За шість місяців Вселенський патріарх Афінагор підвищив молодого священика до чину архімандрита Патріаршої каплиці св.Андрія. Наступник Афінагора Патріарх Димитріос зробив Варфоломія директором Патріаршої канцелярії.

Протягом 19 років митрополит Варфоломій був найближчим помічником і однодумцем патріарха Димитріоса, а по його смерті, 1991 року став архієпископом Константинополя, Нового Рима і Вселенським патріархом (повний титул Константинопольських патріархів).

Варфоломій розмовляє сучасною грецькою мовою, турецькою, італійською, німецькою, французькою та англійською мовами, а також вільно говорить класичною грецькою та латиною.

Обійнявши посаду Патріарха він почав активно діяти на міжнародній арені, зосередив зусилля на відбудові переслідуваних свого часу православних церквах у колишніх країнах Соціалістичного табору після падіння комуністичного правління 1990 року.

«ПЕРШОІЄРАРХ...» / ФОТО АНДРІЯ НЕСТЕРЕНКА

Зокрема Варфоломій працював над зміцненням зв’язків між різними церквами та Патріархатами православного спрямування. Він також продовжив діалог примирення з Католицькою церквою, який започаткували його попередники, а також ініціював діалог із іншими вірами, зокрема з католиками, мусульманами та іудеями.

ВАРФОЛОМІЙ СТАВ ПЕРШИМ СЕРЕД РЕЛІГІЙНИХ ЛІДЕРІВ ЗАХИСНИКОМ ДОВКІЛЛЯ

Найбільшого розголосу у світі отримала заява Вселенського патріарха, що «злочин проти природного світу є гріхом». І виголосив він її за чотири роки після вступу на цю посаду 1991 року. Тому не випадково, що саме Варфоломій став першим серед релігійних лідерів захисником довкілля. Через це його назвали «Зеленим Патріархом».

І досі він забезпечує підтримку Патріархатом різних міжнародних заходів, де обговорюються напрями мобілізації всіх можливих засобів для досягнення гармонії між людством і природою.

За ініціативою Патріарха на острові Халкі було засновано екологічний інститут. Тут проводяться семінари, в яких беруть участь представники молодого духовенства та журналісти. Він також популяризує Перше вересня як день молитви на захист довкілля в православному світі.

До речі, 2002 року Варфоломію вдалося переконати тодішнього Папу Римського Іоанна-Павла ІІ звернутись із закликом покласти край знищенню довкілля. Усі могли побачити по відео, як ослаблий Іоанн-Павло ІІ підписав документ тим часом як Патріарх Варфоломій у своєму виступі у Відні попередив про грізну «соціальну та екологічну кризу, яка постає перед світом».

За заслуги у сфері охорони довкілля його було нагороджено норвезькою премією Софії — 100 тис. доларів. Він заявив, що всі кошти підуть на безпритульних дітей Афін та Стамбула, а також на підготовку до очолюваного церквою семінару з охорони довкілля Чорного моря.

БОРОТЬБА ЗА СВОБОДУ ВІРОСПОВІДАННЯ В ТУРЕЧЧИНІ

Однак із не меншою твердістю Вселенський патріарх виступає і за свободу віросповідання навіть у Туреччині. Наприклад, його спроба запровадити літургію у віддалених куточках країни, іншими словами відновлення присутності православної церкви, яка була відсутня там із 1924 року, спричинила сильний тиск з боку націоналістичних сил Туреччини.

Внаслідок такого тиску 1971 року турецький уряд закрив патріаршу семінарію в Халкі на островах Принца.

Цікаво, що Варфоломій скористався візитом Папи Римського Бенедікта VII до Стамбула в листопаді 2006 року, щоб висловити занепокоєння станом свободи віросповідання. І в інтерв’ю газеті Sabah за 19 листопада 2006 року, напередодні візиту Папи Римського, Патріарх згадав закриття семінарії в Халкі, наголосивши наступне: «Як турецькі громадяни, ми платимо податки. Ми служимо в армії. Ми беремо участь у виборах. Як громадяни, ми робимо все, що вимагають наші обов’язки. Ми хочемо мати такі самі права. Але цього немає... Якщо мусульмани хочуть вивчати теологію, то тут існує 24 кафедри теології. А де ми маємо навчатись?»

Окрім того, він згадав про проблему Патріаршого титулу, який не визнається турецьким урядом і наголосив наступне: «У нас цей титул існує з VІ століття... Слово «патріарх» не має жодного політичного змісту. Цей титул є єдиною річчю, на якій я наполягаю. Я ніколи не відмовлюсь від нього».

Проти Варфоломія планували здійснити замах 29 травня 2013 року, одного з трьох підозрюваних було заарештовано, а решту розшукують досі.

У квітні 2008 року журнал Time включив Варфоломія у список 100 найбільш впливових людей світу. А 3 грудня 2013 року він отримав нагороду Форуму глобальних мислителів за успіхи в досягненні миру та співпраці. Варфоломій також отримав Золоту медаль Конгресу — найвищу нагороду, яку може вручати законодавчий орган США.

В ОЧІКУВАННІ ТРЕТЬОГО ВІЗИТУ ВАРФОЛОМІЯ В УКРАЇНУ... І ПРОГОЛОШЕННЯ ТОМОСУ

Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій I двічі відвідував Україну. У вересні 1997 року він прибув до Одеси на борту грецького судна «Елефтеріос Венізелос» разом із учасниками симпозіуму «Екологія, релігія та довкілля».

Другий його візит відбувся вже до Києва з нагоди святкування 1020-ї річниці Хрещення Київської Русі, 25 — 27 липня 2008 року.

З нагоди саме другого візиту Національний банк 20 жовтня 2008 року ввів у обіг пам’ятну монету «На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія I» номіналом 50 грн, що виготовлена зі срібла 999 проби, масою 500,0 г, діаметром 85 мм.

А ще 27 липня цього ж року президент Віктор Ющенко підписав Указ про нагородження Варфоломія I Орденом князя Ярослава Мудрого І ст. за визначну церковну діяльність, спрямовану на піднесення авторитету православ’я у світі.

Цілком ймовірно, що найближчим часом Варфоломій здійснить третій візит в Україну. Таке запрошення йому було надіслано і, крім того, українська влада вирішила передати Андріївську церкву в безоплатне постійне користування Вселенського Патріархату для звершення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій. Тож очікується, що під час цього візиту Вселенський Патріарх офіційно оголосить про надання Томосу, і це стане фінальним акордом із поновлення незалежності українській православній церкві.

«ГОЛОС РЕЛІГІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ»

Треба відзначити, нинішня адміністрація США підтримує зусилля Варфоломія з надання автокефалії Українській православній церкві. «Сполучені Штати поважають можливість православних релігійних лідерів і вірних України йти шляхом автокефалії відповідно до їхніх переконань. Ми поважаємо Вселенського патріарха як голос релігійної толерантності та міжконфесійного діалогу»,— заявила речниця Державного департаменту США Гізер Нойєрт.

І що характерно, що за винятком небагатьох країн, мало хто на Заході розуміє значення такого кроку. Підтвердженням цього служить те, що у світових ЗМІ фактично немає публікацій саме на цю тему. І ніхто не розуміє, як наголосив у інтерв’ю «Дню» президент Пан’європейського руху Австрії Карл Габсбург, що з отриманням статусу автокефалії Українська православна церква є значно більшою, ніж Російська православна церква, і остаточно позбавляється гноблення.

Добре, що це чудово усвідомлює Вселенський патріарх Варфоломій, який досконало знає канони православної церкви та не боїться погроз із боку Російської православної церкви, яка в порушення канонів узурпувала свого часу «в своє канонічне поле» українську церкву, як це робить сьогодні російська реваншистська влада, незаконно анексувавши Крим і продовжуючи агресію на сході України.

«МЕНЕ НАДЗВИЧАЙНО ВРАЗИЛА ВЕЛИЧ ОСОБИСТОСТІ ПАТРІАРХА, ДУХОВНА СИЛА, ЕНЦИКЛОПЕДИЧНІ ЗНАННЯ...»

Андрій СИБІГА, Посол України в Турецькій Республіці, Анкара:

Ще працюючи у Варшаві на посаді Радника-посланника Посольства України в Польщі мав незабутню нагоду зустрічі-знайомства з Патріархом у рамках Його пасторського візиту до Польщі. Незважаючи на значний проміжок часу, Патріарх пам’ятав цей момент, що підкреслює велич Його особистості. Надзвичайно вражає також те, що Його Всесвятість зовсім не змінився з плином часу: такий же енергійний, динамічний, повний сил та позитиву, навіть помолодшав.    

Вперше Його Всесвятість, Патріарха Константинопольського Варфоломія, мав честь зустріти тут, у Туреччині, вже в якості новопризначеного Посла України, рівно два роки тому.

Аудієнцію було призначено в Стамбулі, на Фанарі, в особистих апартаментах Його Всесвятості. Власне, це та зустріч, яка запам’ятовується  на все життя, яка є знаковою та віховою. На Фанарі діє дуже строгий протокол, але присутність моїх дітей та дружини зробили цю зустріч особливо теплою та абсолютно непротокольною.

Патріарх надзвичайно любить дітей, по-батьківськи завжди тепло їх зустрічає і як Святий Миколай завжди має для них сюрпризи, а головне — добре слово і благословіння.

Настільки невимушеною була атмосфера зустрічі, що мій  син наважився запитати Патріарха, чи справжня в нього борода. У відповідь отримав дозвіл випробувати, без наслідків. Його Всесвятість має виключно тонке почуття гумору, що відзначають всі, які мають честь спілкування з Ним.

Кожна зустріч з Його Всесвятістю завжди унікальна та неповторна, яка духовно збагачує та наповнює. Ще будучи в Україні, дізнавшись про моє нове призначення до Туреччини, ретельно готувався до зустрічі з Патріархом. Консультувався з церковними ієрархами, перечитав масу теологічної літератури, архівів, а також взяв із собою особливий подарунок для Його Всесвятості. Це було особливе фото: зображення веселки —  пам’ять  про справжнє диво, яке неочікувано з’явилося всупереч погодним умовам після богослужіння над Святою Софією Київською в межах історичного візиту Патріарха в Україну в липні 2008 року.

Повертаючись до першої зустрічі в Стамбулі, мене надзвичайно вразила велич особистості Патріарха, духовна сила, енциклопедичні знання, його харизматичність, бездоганне знання кількох мов (спілкування відбувалось англійською), зустріч тривала понад годину, але таке враження склалось що лише мить.

Нас пригощали запашною Патріаршою кавою, солодощами та особливим солодким напоєм з пастилою. До речі, Його Всесвятість дуже полюбляє шоколад та цукерки, в тому числі й українські. В розмові Патріарх був дуже добре обізнаний з релігійними справами в Україні, цікавився перебігом подій, ситуацією в нашій країні, в тому числі на окупованих територіях. Було обговорено все: від Майдану до Святих християнських місць на території Туреччини. Зокрема, Патріарх згадав Кападокію — регіон Туреччини, з якого походить понад 100 православних святих (Св.Василій, Св.Георгій, Св.Ніна). Також там же є місце, де вів праведне життя Іоан Руський, який особливо шанується Грецькою православною церквою. Для Патріарха було відкриттям, що Св.Іоан родом з Полтавщини, якого під час російсько-турецьких воєн було захоплено в полон. Його Всесвятість завжди наголошує, що дуже важливо дотримуватись історичної правди, особливо в таких чутливих темах.

Спілкуючись із Патріархом завжди відчувається його батьківська опіка, його вболівання за світове православ’я, духовний розвиток людства.

Не перестає дивувати його безмежна життєва сила: після довготривалих нічних богослужінь, які Він особисто проводить, Патріарх із легкістю обдаровує кожного парафіянина добрим словом та благословінням. Його дуже радує присутність на службах українських парафіян у вишиванках та їхній спів.  

Переконаний, що добрі справи Патріарха, Його праведне життя та дива, якими Він продовжує ділитись, Його опіка над світовим православ’ям, включно з українською церквою,ставлять його на один щабель зі святими. Насправді думаю, що лише з плином часу ми зможемо збагнути всю велич та святість Його особистості.