Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Довіртеся банкам!

У «старих нових» вкладників хороші шанси до 31 сiчня
23 грудня, 2004 - 00:00

Схоже, період найбільших ризиків для фінансової системи України позаду. З другої половини грудня банкам вдалося припинити відтік вкладів та впоратися з ажіотажним попитом на долари з боку населення. Послабився і вплив політичного чинника: позитивні економічні тенденції окреслилися якраз у день оголошення вердикту Верховного Суду щодо повторного другого туру виборів, і з того часу вони лише посилювалися. НБУ вже оголосив, що не має намірів продовжувати дію постанови, якою ввів тимчасові обмеження на фінансовому ринку. Швидше за все, скасують також обмеження на зняття строкових депозитів і обмін готівкової валюти. І тоді виникнуть передумови для цілковитого відновлення довіри до банківської системи. Але цікаво, що навіть і в період політичної кризи вона, всупереч деяким твердженням, не була підірвана. Про це свідчать підсумки роботи провідних банків країни. Про них і про те, як ці кілька тижнів пережила банківська система, «Дню» розповів Олександр ДЕРКАЧ — голова банку «Аваль», одного з лідерів як за обсягом залучених вкладів населення, так і за кількістю великих компаній-клієнтів.

— Завдяки чому банківській системі вдалося втримати стабільність у складних політичних умовах?

— Річ у тому, що жодних системних економічних причин для порушення стабільності в банківській системі не було та немає. Були лише погано прогнозовані політичні події, що призвели зрештою до песимістичних, а подекуди й до панічних настроїв серед вкладників. Причому, головним чином, там, де вирування пристрастей у суспільстві було максимальним — у Луганську, Донецьку, Києві, де люди під впливом політичних жестів і заяв кинулися до банків за своїми грошима. Проте вже 30 листопада набула чинності постанова НБУ, що обмежила низку банківських операцій, найзапитаніших населенням у періоди паніки чи ажіотажу. А саме: купівлю валюти, зняття готівки через банкомати та розрив депозитних договорів, термін погашення яких ще не настав. Звичайно, в таких умовах банку довелося працювати в посиленому режимі — збільшити інкасацію грошових коштів у відділення та банкомати, посилити роз’яснювальну роботу серед клієнтів тощо. Зрозуміло, що названі обмеження не могли не завдати незручностей нашим клієнтам. Але ситуація дуже швидко стабілізувалася.

— Чи правда, що в ці дні вкладники активно повертають гроші до банків, спокушаючись на новорічні акції?

— Та частина населення, яка в паніці забрала гроші з банків, дуже скоро опинилася перед запитанням: а що з ними далі робити? Купувати долари за нереальним курсом на «чорному ринку» чи запасатися побутовою технікою в необмежених кількостях? І тому, поміркувавши, люди знову пішли до банків. До цього моменту наш банк, як, утім, й кілька інших, висунув нові, досить привабливі умови розміщення вкладів, у тому числі й за підвищеними відсотковими ставками. Зокрема, ми запропонували своїм клієнтам розміщення коштів на тримісячному вкладі «Новорічний» під 18% у гривні та 10% річних у доларах США або євро.

— Як довго банки триматимуть такі високі відсотки за депозитами, що покликані втримати та повернути вкладників?

— Усі повинні розуміти — пропозиція таких ставок довго не триватиме. І якщо користуватися нею, то саме сьогодні, оскільки через три місяці такі дорогі ресурси банкам уже не будуть потрібні. Наприклад, відкрити вклад «Новорічний» у банку «Аваль» можна лише в період дії акції — до 31 грудня.

— Чи могли б ви повідомити якісь цифри, що характеризують поведінку вкладників протягом останніх днів?

— Відтік коштів населення почав сходити нанівець, а після 10 грудня практично в усіх регіонах у нашому банку зафіксований притік коштів населення на строкові вклади. І він постійно зростає. На сьогодні сягає близько 15 млн. гривень на день (у всіх валютах). І за грудень ми плануємо наростити нашу ресурсну базу на 300 млн. гривень, що відповідає звичайному темпу приросту ресурсної бази банка «Аваль».

— Чи правда, що панікувало в умовах політичної кризи лише населення, а більшість підприємств продовжували стабільну роботу?

— Ажіотажні настрої справді головним чином зачепили населення. І найцікавіше, що в цих умовах наші клієнти-юридичні особи жодних ознак паніки або навіть неспокою не проявляли. Виняток становили деякі компанії, які виплачують заробітну плату своїм співробітникам через платіжні картки, оскільки якраз у період зарплати — в перших числах грудня — були введені обмеження НБУ на зняття готівки через банкомати. Утім, ці обмеження були досить лояльні стосовно рівня середньої в Україні зарплати — 1500 грн. на місяць і діяли лише кілька днів. Тому хвилювання серед юросіб швидко вщухло. Тим більше, що всі інші операції — платежі, купівля та продаж валюти на міжбанківському ринку, зарахування валюти від іноземних контрагентів проводилися без затримок, день у день.

— Головним джерелом надходження до України доларів, яких на готівковому ринку бракувало, є експортери. Як вони поводилися в умовах політичної кризи в Україні, що відбувалося на їхніх рахунках?

— Жодних змін у структурі експортно-імпортних платежів, на наш погляд, не сталося. Більш того, всі платежі суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що проходять через наш банк, знаходяться на звичайному рівні. І це в принципі підтверджує, що притік валюти до країни за експортними контрактами продовжує значно перевищувати валютні платежі за імпортовані товари. Тому з точки зору макроекономіки, на мій погляд, можна говорити про довгострокову стабільність гривнi, яка, судячи з усього, продовжуватиме зміцнюватися відносно долара США. І сьогодні ця тенденція, незважаючи ні на що, не змінилася. Більш того, на світовому ринку сьогодні склалася дуже сприятлива ситуація для українського експорту, значну частину в структурі якого займає продукція металургійної та хімічної промисловості. І це також свідчить на користь зниження курсу долар/гривня в довгостроковій перспективі.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ