Головний з питань конкуренції

У Раду готуються внести кандидатуру нового голови Антимонопольного комітету України (АМКУ). Про це газету «День» повідомило відразу декілька джерел — у КМУ та ВР. Публічно цю інформацію виданню підтвердив заступник глави парламентського комітету з питань економічної політики, народний депутат від БПП Юрій Соловей. «Очікується, що цього тижня буде представлення у ВР кандидатури нового глави АМКУ. Гадаю, що у вівторок. Питання сьогодні стоїть дуже гостро!» — пояснив народний депутат.

ПРИБОРКАТИ ЦІНИ І ВІДЗВІТУВАТИ ПЕРЕД МВФ

Причина — зростання цін, зокрема, на газ, електроенергію. «Це все зона відповідальності АМКУ. Він має перевірити, що в структурі тарифу, чи все це є економічно обґрунтованим, чи немає там «дутого повітря». А сьогодні цього ніхто не робить», — резюмує він. Окрім того, за словами Солов’я, потрібно моніторити вартість соціальних продуктів харчування, які 1,5 місяцятому в окремих випадках подорожчали удвічі.

Згідно з законом вносити кандидатуру повинен прем’єр Арсеній Яценюк. Вчора він зустрічався з фракціями, у тому числі, і з цього питання. Але проголосувати Рада зможе не раніше середи. Після подачі кандидатури, її повинен розглянути комітет з питань економічної політики (відбудеться в середу) і тільки потім — голосування в залі.

Підганяє призначення нового керівника антимонопольного відомства і дана кредиторам обіцянка. «Більшість бізнесменів, що вітчизняних, що зарубіжних скаржаться на Антимонопольний комітет, як на причину номер один труднощів ведення бізнесу в Україні. Ми прописали в меморандумі з МВФ, що ми зобов’язалися в першому півріччі повністю змінити склад Антимонопольного комітету, призначити нового главу, а вже в другому півріччі — повністю змінити антимонопольне законодавство», — пояснив міністр економічного розвитку та торгівлі України Айварас Абромавічус.

Тепер дещо про історію питання. З призначенням нового керівника АМКУ у влади не складається ось уже рік. Після звільнення Василя Цушка посада довго залишалася вакантною, хоча «пропхнути» в крісло головного антимонопольного «ревізора» країни намагалися багатьох. Але всі кандидатури були настільки одіозними, що депутати, хоч і звикли до політичних призначень, але все ж таки не ризикнули включити «систему Рада». Одним із останніх претендентів називали нардепа Андрія Іванчука. Проте після скандалу з прийняттям закону про акціонерні товариства (читай закон про «Укрнафту») його не розглядають.

ЧИ БУДУТЬ НЕЗААНГАЖОВАНІ ПРЕТЕНДЕНТИ?

Хто очолить АМКУ? Якраз вирішується. І питання кадрів стоїть дуже гостро. Адже раніше в розкладеному Кабміном кадровому пасьянсі не було жодної політично незаангажованої кандидатури, розповідає «Дню» народний депутат («Самопоміч») Вікторія Пташник.

На думку глави правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна, навряд чи цілком незалежна кандидатура з’явитися найближчим часом. А все через те, що немає політичної волі змінити правила призначення глави комітету. «Ті, хто контролює монопольні ринки (а це вся українська політична еліта) знають ціну питання. Тому, доки суспільство не зрозуміє важливість нових правил, то змін не буде», — упевнений він. Проте готувати ґрунт під цивілізованого главу АМКУ, потрібно вже сьогодні, упевнений Шабунін. «Антимонопольний комітет навіть важливіший орган, аніж Антикорупційне бюро. Його роль у деолігархізації країни багато в чому вирішальна. Без нього буде щось схоже на ринок зі штучними монополіями, поряд з якими дуже важко жити адекватним компаніям», — розповідає він. Окрім публічного обрання глави комітету на відкритому конкурсі, глава правління «Центру протидії корупції» також пропонує обмежити можливості для корупційних дій в Антимонопольному комітеті.

НОВА МЕТОДИКА НАРАХУВАННЯ ШТРАФІВ

Відповідний законопроект підготували депутати п’яти фракцій, які входять до коаліції. Зокрема парламентарі пропонують встановити методику нарахування штрафних санкцій Антимонопольним комітетом за порушення бізнесом законів про захист економічної конкуренції. Про це йдеться в законопроекті «Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції».

«Всі країни ЄС її мають. У законі подані принципи, на підставі яких конкретна градація штрафів розроблятиметься Кабміном спільно з комітетом протягом двох місяців після прийняття документа», — пояснив один з авторів документа Вікторія Пташник. За її словами, існуюче законодавство передбачає досить високу максимальну планку штрафних санкцій. Зокрема, за серйозні порушення антиконкурентного законодавства штраф може сягнути 10% річного обігу компанії. У той же час АМКУ може за одні й ті ж порушення на одну компанію накласти мільйонний штраф, на іншу — 30 тисяч гривень. «Це — ненормальна практика, коли підприємці, щодо яких порушено справу, до кінця справи не розуміють, який штраф до них може бути застосований. Ми хочемо забезпечити повну прозорість діяльності Антимонопольного комітету», — заявила парламентар.

«У нашому провадженні є декілька справ, коли порушення виглядає доволі однаково, а штрафи — зовсім різні, — підтверджує сказане депутатом партнер-засновник адвокатського об’єднання Arzinger, керівник практики антимонопольного та конкурентного права Тимур Бондарев. — Частенько ми не розуміємо, яким чином визначався той або інший розмір штрафу». За його словами, це створює Україні негативну репутацію в сфері антимонопольного законодавства серед міжнародних компаній.

В. о. президента Американської торговельної палати в Україні Тарас Качка говорить, що ще 2008 року Організація економічної співпраці та розвитку рекомендувала Україні запровадити чітку методику накладання штрафів. АМКУ з цим погодився, але так нічого і не зробив, пояснює він. Ситуація погіршується ще й через те, продовжує експерт, що прийняття методики калькуляції штрафів — вимога Угоди про асоціацію УКРАЇНА—ЄС і перехідного періоду для цього пункту немає. За словами Качки, її має бути виконано до 1 січня 2016 року.

У розробленому законопроекті також пропонується надати судові право знижувати розмір призначеного штрафу АМКУ, тоді як зараз він може лише відправити справу на новий розгляд назад до АМКУ. «Якщо суд вважає, що санкції АМКУ завищено, то він не має можливості їх переглянути. Суб’єкт повинен повертатися до АМКУ, і в порядку перегляду або прийняття ухвали в комітеті фактично домовляться про новий розмір штрафу... Ми гадаємо, що це непрозоро. І таку практику потрібно зупинити», — пояснює Пташник.

За словами Бондарева, у чинному порядку є й інші вади. Наприклад, за порушення, допущені українським підрозділом міжнародної корпорації, комітет може накласти штраф у розмірі до 10% від обігу всієї корпорації. «Або ж за порушення, допущені компанією в конкретній сфері діяльності, оштрафувати її на відсоток від обігу, у тому числі, і в інших видах діяльності, в яких не було жодних порушень», — додав він. Це створює складнощі й нерозуміння з боку інвесторів. «Уявіть собі, якщо йдеться про дочірнє підприємство міжнародної компанії, яке припустилося правопорушення в певній галузі, і материнська компанія має сплатити штраф до 10% від глобального обігу!», — говорить він. Тому юрист пропонує враховувати при розрахунку штрафів лише обороти в Україні і релевантні до конкретного продукту, про який ідеться.

СКОРОТИТИ ФУНКЦІЇ АМКУ

Окрім цього експерти пропонують і інші заходи, спрямовані на поліпшення роботи комітету.

Так, народний депутат Вікторія Пташник вважає, що коаліція повинна визначити нові пріоритети роботи АМКУ і переглянути його структуру.

Також потрібно прибрати не властиві комітетові функції, додає Тимур Бондарев. На його думку, картелі, зловживання монопольним становищем, концентрації і погоджені дії — все це має залишитися у віданні АМК, решту — забрати. Наявність безлічі функцій, говорить він, не дозволяє нормально працювати відомству і лише завантажує його. Зокрема, продовжує керівник практики антимонопольного і конкурентного права Arzinger, незрозуміло навіщо АМКУ видавати дозвіл на концентрацію за транзакціями, які відбуваються в Південній Америці чи Бразилії і не впливають на ринок України. За підсумками 2014 року АМКУ, підкреслює Бондарев, прийняв близько 2,5 тисячі ухвал і виніс 2800 рекомендацій. В інших країнах, зазначає експерт, комітети приймають за рік у 5—7 разів менше ухвал.

Не менш важлива ініціатива, на думку опитаних експертів, публікація на сайті АМКУ прийнятих ухвал (законопроект №2102). Документ теж перебуває в Раді, говорить Пташник, але далі, аніж комітет з економічних питань він наразі не пішов. «Його рекомендували прийняти першому читанні. Але АМКУ висловився негативно. Місяць минув, але ми не отримали від нього жодного конкретного зауваження або пропозиції», — говорить депутат.

За словами Юрія Солов’я, ініціативи з поліпшення антимонопольного законодавства парламентським комітетом з питань економічної політики підтримуються. І цього тижня їх теж спробують включити до порядку денного ВР.