Крок у космічну еру

Пілотовані місії на Марс відбуватимуться вже за 10 років, а за 20 — 30 років з’являться навіть перші колонії людей на Червоній планеті! Такий прогноз дає американський інженер, публіцист і засновник Марсіанської спільноти Роберт ЗУБРІН.

На початку тижня він відвідав Київ, де зустрівся з шанувальниками ідеї колонізації Марса.

Учений переконаний: людству до снаги не лише долетіти до сусідньої планети для її дослідження, а й побудувати там перші позаземні колонії й виробляти на Марсі ракетне паливо. Американець вірить навіть у трансформацію атмосфери планети — аби зробити її другим домом для людства поза межами Землі.

Наскільки ми близькі до такого історичного кроку? Про це — в ексклюзивному інтерв’ю Роберта Зубріна.

— Ви вірите в те, що нині людство має шанс розпочати нову еру в освоєнні космосу?

— Ми є свідками нової революції космічних польотів. Завдяки попереднім місіям NASA людство дізналося багато нового про Всесвіт і Марс зокрема. На цій планеті знайшли воду. Паралельно такі проекти, як SpaceХ, здійснили прорив у ракетобудуванні. Нові ракети потужніші й дешевші за старі. І це стало можливим завдяки доступу приватних компаній до космічної програми. Тепер вони можуть робити все те, що раніше робили лише потужні державні структури. І це вносить елемент конкуренції. Стає дедалі більше американських приватних космічних компаній. На черзі — європейські, російські й навіть українські компанії. Кожна велика країна захоче мати свій власний SpaceХ. Це призведе до ще більшого здешевлення польотів та розвитку технологій.

ФОТО З САЙТУ NASA.GOV

«ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА — ДЕШЕВИЙ ВИХІД НА ОРБІТУ»

— За вашим прогнозом, коли люди вперше полетять на Марс?

— Я сподіваюся, що перші люди на Марсі будуть уже за десять років — у 2020-х.

— Що людство має зробити, аби досягнути цієї мети? Які проблеми слід здолати?

— Головна проблема — дешевий вихід на орбіту. Цим нині займається Ілон Маск та інші ентузіасти. Вважаю, що навіть, якщо SpaceХ Маска збанкрутує, його справу продовжать інші компанії. Тому що Маск задав хороший темп — космічна революція триватиме.

Крім того, нам знадобиться багато систем для підтримки життя перших колонізаторів Марса, компактних ядерних реакторів для доставки на планету, обладнання для дослідження, бурових установок. Постає чимало викликів, але вони здебільшого інженерного, а не наукового характеру. Саме тому я переконаний, що ми зможемо розв’язати ці проблеми протягом наступного десятиліття й опинитися на Марсі до 2030-го.

«МАРСІАНСЬКА ПРОГРАМА СТИМУЛЮВАТИМЕ ВСІ КРАЇНИ СВІТУ ДО РОЗВИТКУ»

— Чому для людства так важливо колонізувати Марс?

— Одночасно є кілька причин. Насамперед людям важливо дізнатися походження й можливе різноманіття життя у Всесвіті, закономірності його виникнення. Ранній Марс був дуже схожий на ранню Землю. Тож цікаво, якщо закони виникнення життя у Всесвіті подібні — за умови відповідних фізичних та хімічних умов, то чи були такі умови на Марсі? Чи було на планеті життя? Якщо так, то чи за тим же «кодом», «алфавітом», що й на Землі? Можливо, люди знайдуть там схожі сліди чи ознаки життя, а, можливо — інші.

Крім того, колонізація Марса — це виклик для землян. Ми як цивілізація потребуємо нового витка розвитку, росту, виходу на якісно новий рівень — міжпланетного виду. Це допоможе розв’язати й проблеми на самій Землі. Адже марсіанська програма стимулюватиме всі країни світу до розвитку. Молодь матиме стимул вивчати науку — аби в майбутньому відкривати нові світи. А ми потребуватимемо сотні тисяч, навіть мільйони нових науковців, інженерів, пілотів, лікарів та інших фахівців. Усі ці виклики рухатимуть суспільство вперед.

До речі, в США в період програми «Аполлон» з’явилося ціле покоління прогресивних науковців. Я — саме його представник. Але я зосередився винятково на космічній програмі. А багато інших реалізували себе в багатьох інших сферах — розвивали комп’ютери, придумали інтернет... Це приклад того, як космічний інтелектуальний виклик стимулював прогрес.

«ЗРОБИТИ МАРС БІЛЬШ ДРУЖНІМ ДЛЯ ЛЮДЕЙ»

— Скільки часу потрібно на колонізацію Марса?

— Звичайно, це станеться не одразу. Колонізація Америки також не відбулася в один момент. Але я гадаю, початкове дослідження планети займе десятиліття. Уже за 20 років людство збудує на Марсі свої перші колонії. А за 30 років, сподіваюся, на Червоній планеті зростатимуть перші покоління людей, народжені поза межами Землі. З’явиться нове суспільство! І це розділить історію людства на до і після колонізації іншої планети. Це стане точкою відліку. Можливо, за 500 років після колонізації Марса у Всесвіті буде одразу кілька цивілізацій людської раси, і ми зможемо підкорювати не лише сусідні планети, а й інші галактики. Марс — це перший крок до становлення людства як мультипланетного космічного виду. Але всі люди пам’ятатимуть перший крок на цьому шляху — політ із Землі на Марс.

— Але чи зможуть люди змінити атмосферу Марса і зробити його подібним до Землі?

— Так, це природа життя — трансформувати середовище. Наша Земля -яскравий приклад цього. Життя разюче змінило Землю. Кисень у нашій атмосфері утворився у процесі — завдяки життєдіяльності рослин. Та сама історія і з ґрунтом — він утворився завдяки живим організмам. Цього всього не було на ранніх стадіях розвитку нашої рідної планети. Знаючи це, ми можемо зробити Марс більш дружнім для людей. Колись Марс був теплішим. І ми можемо знову зробити його таким. Свого часу життя змінило Землю. Тепер же людство може повторити це на іншій планеті.

«УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ FIREFLY AEROSPACE У США ЗБИРАЄТЬСЯ ВИГОТОВЛЯТИ РАКЕТИ»

— Тобто в майбутньому люди зможуть жити на Марсі без скафандрів і дихати марсіанським повітрям?

— Так, одного дня це стане можливим. Це займе багато часу, але це можливо. Одного дня марсіанським повітрям можна буде дихати. Якщо людство зможе видобути з ґрунту достатньо вуглекислого газу й завдяки парниковому ефекту нагріти планету. Наступна мета — розтопити марсіанську кригу й утворити ріки та моря, тоді там з’являться хмари і будуть дощі, а це — чітка перспектива для озеленення планети й вироблення кисню. Це може зайняти сотні років, але це цілком можливо. Я вірю, що це станеться. І в цьому разі люди стануть посланцями життя в нові світи.

— На вашу думку, чи зможуть українці долучитися до цієї важливої справи? Чи стануть у нагоді наші технології, інженери, астронавти?

— Авжеж! Українці уже в цьому процесі. Зокрема, українська компанія Firefly Aerospace у США збирається виготовляти ракети. Ваша країна має актуальні космічні технології, фахових інженерів, космонавтів, досвідчених науковців ще з радянської космічної школи... Тобто потенціал для космічного майбутнього у вас є. Важливо лише залучити в цю галузь капітал і сприяти її розвитку. Я вірю, що Україна братиме участь у спільній космічній справі.