Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Мері Попінс за 1500 гривень

Україна зробила перший крок до виведення з тіні такого важливого сектору на ринку праці — як приватні няні
15 січня, 2019 - 17:18
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Няня вдома вже не символ економічного статусу, як у 1990, а ознака прагнення українок із середнім достатком звільнити себе від домашніх справ заради кар’єри і більш продуманого підходу до виховання дитини. Українки готові викладати від 8 до 15 тисяч гривень і найняти помічницю, яка допоможе їм поєднати щасливе материнство з особистісним ростом та самореалізацією в професійному плані.

Попит на нянь, за оцінками учасників ринку, щороку зростає на 15—20%. «Якщо у 2003 році було два замовлення на тиждень, тепер — два на день»,  —  коментує одна з менеджерів агентства з добору хатнього персоналу.

До слова, на початку 2000 років у Києві кількість агентств з добору домашнього персоналу не перевищувала десяти, а тепер їх близько півсотні, і більшу частину їхніх пропозицій становлять приватні вихователі. Адже попит на їхні послуги зростає. Те, що у 1990-х було способом демонстрації соціального статусу для окремих заможних батьків, сьогодні є потребою навіть у родинах із середнім статком, стверджують експерти. Та й сучасні бабусі все рідше беруть на себе місію виховання онуків і часто живуть у провінції, окремо від дітей.  Крім того, сучасні батьки активно цікавляться різними методиками виховання дітей, і дедалі більше схиляються до того, що професійна няня набагато краще справиться з обов’язками виховання їхньої дитини, аніж бабуся, вони самі, чи державна система дошкільної освіти. І з останньої, до речі, в більш рості міст України — особливо великих — є проблеми: перегруженість і брак місць у садочках підштовхують батьків шукати альтернативу.

Уряд Гройсмана минулого року відреагував на точки болю молодих батьків. Першою, широко обговорюваною громадськістю, ініціативою були бебі-бокси, які держава дарувала кожному новонародженому. А потім Мінсоцполітики заявили, що працюють над ініціативою відшкодування батькам витрат на найм няні.

І от з 1 січня цього року батькам в Україні мають частково відшкодовувати гроші, витрачені за нянь.

«Коли ви наймаєте няню для догляду за своєю дитиною, ми будемо вам компенсувати, на даний момент це приблизно біля 1,5 тис. грн кожного місяця зарплати, щоб кожна дитина в Україні була доглянута», — говорив прем’єр Володимир ГРОЙСМАН.

Для того, щоб отримати гроші від держави, батьки мають самі обрати няню, укласти з нею угоду про офіційне працевлаштування, а на кінець року надати документи на відшкодування, пояснила ЗМІ заступниця міністра соцполітики Олександра Чуркіна.

Саме пані Чуркіна презентувала у Кабміні проект «Муніципальна няня».

З боку держави, запевнила вона, переліку вимог до нянь не буде, а гроші за них мають повертати батькам дітей віком до трьох років     — і тим, хто працює, і тим, хто — ні.

«Мама може не виходити на роботу, а просто наймати няню для допомоги і за це можна отримувати таку компенсацію», — каже заступниця міністра.

Гроші можна буде отримувати або на картку, або у касі. Усю суму перераховуватимуть у кінці року.

«Батьки сплачують кожного місяця зарплату няні, на кінець року за кожен місяць роботи няні батькам повертають кошти»,    — каже пані Чуркіна.

Оплата лікарняного няні та днів, коли ви не користуєтеся її послугами з вашої та її провини.

Година роботи няні в Києві       — 60 грн, Львові — 50 грн, Дніпрі — 40 грн, Одесі — 25 грн. Усі ціни «від». Для новонароджених ціна за годину вища на 10—20 грн. Такі няні часто мають медичну освіту або досвід роботи в пологовому будинку. Година роботи з двійнятами та дітьми з інвалідністю — від 100 грн. Якщо няня працює на повну ставку, то її зарплата повністю залежить від обов’язків і кваліфікації. Але в Києві знайти відносно кваліфікованого помічника на семигодинний робочий день менш ніж за дев’ять тисяч гривень — складно. В обласних центрах розцінки нижчі. В уряді кажуть, що всім платитимуть однаково, незалежно від регіону. Ця сума дорівнюватиме прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років.

Нині це приблизно 1500 грн, але ця сума може змінюватись в залежності від зміни прожиткового мінімуму.

В уряді порахували, що цією послугою протягом року повноцінно скористається 100 тисяч сімей, а отже, на це треба буде близько двох мільярдів гривень.

Гроші планують виділяти з державного та з місцевих бюджетів.

«Так родина зможе зекономити трохи грошей, які дуже потрібні після народження малюка, мама вийде на роботу, а дитина буде доглянута», — говорив про програму «Муніципальна няня» прем’єр Володимир Гройсман.

Однак експерти налаштовані не так оптимістично. Перш за все, вони вказують на те, що переважна частина нянь працює в тіні. І за 1500 грн вони навряд чи підуть оформлюватись офіційно.

Няні в Україні, як й інші фрілансери, у більшості випадків працюють без будь-яких трудових договорів, не мають жодного соціального захисту чи гарантій стабільної зайнятості, каже юрист ГО «Трудові Ініціативи» Георгій Сандул.

Із понад 600 оголошень про пошук нянь на OLX, лише у чотирьох йшлося про офіційне працевлаштування, повідомили у компанії OLX.

Однією з причин, чому з домашнім персоналом в Україні не укладають трудові договори, юрист Сандул називає необхідність офіційних процедур, і сплату податків.

За його підрахунками, в разі офіційного працевлаштування няня має платити 18% податку на доходи фізичних осіб, а роботодавець (батьки) — ще 22% єдиного соціального внеску. Тож, щоб механізм працював — сума на допомогу батькам має бути в рази більшою.

Але він вважає, що добре, що про офіційне працевлаштування нянь взагалі почали говорити.

«Унормування праці неформально зайнятих працівників (частка яких за різними підрахунками становить до 30% зайнятого населення) — це позитивний крок задля забезпечення їхнього соціального захисту», — каже пан Сандул.

Батьки на ініціативу уряду відреагували з іронією, мовляв «гра не вартує свічок», і ті 1500 гривень для бюджету сім’ї, особливо коли йдеться про столицю, погоди не зроблять, але от мороки справді додасться. Але якщо розглядати цю ініціативу уряду з правової, чи радше точки зору культури побутових відносин, то вона є надзвичайно цінною. Адже дає гарантії батькам. Деталі — в коментарі молодої мами, аналітика Фонду демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва Марії ЗОЛКІНОЇ.

ГОЛОС З ФЕЙСБУКА!

Марія ЗОЛКIНА, аналітик Фонду демократичних ініціатив імені Iлька Кучерева:

— Бебі-бокси жваво обговорювали навіть переконані чайлд-фрі, а от інша ініціатива в рамках програми підтримки відповідального батьківства починає діяти майже непомічено. Тепер, з 1 січня 2019 р., можна буде отримувати компенсацію від держави в разі офіційного працевлаштування няні у вашій сім’ї. Компенсація, я би сказала, дуже символічна, зважаючи на те, що в Києві на повний робочий день годі й шукати няню, менш ніж на 11—12 тис. грн, та й то така оплата її роботи буде справжнім джек-потом. Тобто, зарплатня няні значно вища, тому 1500 грн, які держава готова компенсувати родині, спокушатиме не всіх, адже відносини з нянею потрібно буде оформити офіційно, сплачувати за неї податки, кожного місяця звітувати відповідним органам державної влади (компенсація відбуватиметься кожного місяця і звіт ти маєш подати до конкретного числа).

Тому, думаю, ця історія на початку більш привабливо виглядатиме для жителів інших міст, де зарплатня няні все-таки нижча, аніж у столиці і пропорційно ці 1500 грн виглядатимуть «серйозніше». Втім, загалом маю сказати, що це чудова ініціатива, незалежно від того, яку частку зарплатні няні складатиме ця компенсація. Чому? Бо тепер є принаймні перший крок до виведення з тіні такого важливого сектору на ринку праці. Так, це можна було робити і раніше, але в рамках такої ініціативи, нехай із символічною компенсацією, але багатьом буде простіше і легше зважитися на легалізацію цих трудових відносин. Няня має право теж висувати таку умову роботодавцю, бо люди роками працюють, і хоч податки, може, не дуже й то хотіли б платити, але про стаж можуть переживати. Тепер така няня буде більш мотивована зареєструвати ФОП, зокрема.

Агентства з пошуку нянь, здебільшого, гроші беруть за інформаційні послуги, але офіційним працевлаштуванням своїх нянь не переймаються. А родині, яка няню наймає, спочатку «простіше» — ти теж не платиш податки, але в разі будь-яких проблем, претензії тобі пред’являти немає кому: агентство тебе «інформаційно» підтримало на етапі пошуку няні, а з нею ти все одно жодними юридичними нормами не був пов’язаний. Про плюси легальних відносин з людиною, якій ви довіряєте свою дитину, взагалі зайве говорити. І так, давно вже варто зрозуміти, що з нянею підхід має бути не менш діловим, аніж з будь-яким іншим найманим працівником. Просто добре знайома людина як няня — це начебто й добре, бо ти її знаєш, в чомусь                — довіряєш, але якраз ось це і заважає часто будувати з такими просто знайомими людьми по-спражньому ділові відносини. У няні є обов’язки і вона в першу чергу            — на роботі, а не «між іншим» приглядає за сусідським дитям.

Отже, радію за те, що потихеньку ми можемо виходити з тіні.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ