Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Важливий урок історії

У Музеї історії міста Києва триває пам’ятна виставка, присвячена 1000-літтю з часу спочинку великого князя Київського Володимира
3 вересня, 2015 - 15:19
Д. БАРАНОВСЬКИЙ. «КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ЗАПОВІДНИК», 1987
М. БРАЙЧЕВСЬКИЙ. «ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР», 1966

Якщо ви досі впевнені,  що музей — це нудні експонати у вітринах, які припали пилом, а  історію своєї країни знаєте за шкільною програмою і теленовинами — обов’язково відвідайте «Хрест і Тризуб» і переконайтеся в тому, що минуле, сьогодення і майбутнє утворюють єдину, живу та пульсуючу тканину нашого життя.

Головна ідея проекту — показати спадкоємність державності  з часів  хрестителя Русі князя Володимира. Творча спілка музейників створила експозицію з понад 300 експонатів, зібраних із різних джерел: з фондів Музею історії міста Києва, Національного художнього музею України, Інституту археології НАН України, Музею Шереметьєвих, приватних зібрань митців Галини Севрук та Олексія Кохана, а також з архіву родини Прахових.

Початок експозиції присвячено подіям тисячолітньої давнини, тут ми бачимо археологічні предмети, які  належать до  часу князювання Володимира Великого (980-1015 рр.) Розповідаючи про  найважливішу роль княжої дружини в справі захисту Батьківщини, музейники показали автентичну зброю і спорядження, прикрашене геральдичними символами, серед іншого — прекрасний  кістковий релікварій з тризубом, обушок і наконечник піхов з двозубом. Поруч  висить  величезна мапа, яка позначає межі території  Києва 10-13 сторіч, і мапа Київської Русі з поселеннями полочан, мешканців півночі, древлян, волинян і уличів, а також ретельна реконструкція «міста Володимира». У центральній вітрині, на щирий захват відвідувачів-хлопчаків, показано справжнісіньку зброю того часу: залізний меч,  фрагменти прикрас конячих вуздечок і масивні княжі персні.

Дуже детально і цікаво представлено історію будівництва храмів доби Київської Русі на прикладі знахідок Десятинної церкви та інших храмів Київського дитинця. Світлини церков і соборів, які не збереглися до наших днів, бо були підірвані більшовиками або втрачені під час війни, сьогодні особливо цінні, оскільки це їхнє єдине документальне зображення. Поруч у вітрині під склом ми побачимо ікону Охтирської Божої Матері, кипарисовий хрест і дерев’яну вервицю. Роль князя Володимира-Хрестителя яскраво висвітлено в ілюстраціях Федора Шавріна до книги «Володимир-Красне Сонечко» із зібрань Національного художнього музею України. Головним же чином пам’ять про нього  увічнено в Свято-Володимирському Соборі, побудованому в  другій половині 19 сторіччя київським архітектором Іваном Штромом. Після закінчення будівництва, стіни храму три роки  залишалися  нефарбованими — їх спеціально просушували, щоб фарба трималася міцніше. Потім під керівництвом професора Університету Святого Володимира Адріана Прахова, собор розписали відомі митці — професор малярства Васнецов, художники Павло Сведомський, Вільгельм Котарбінський, Михайло Нестеров, Микола Пимоненко та Андрій Мамонтов, орнаменти сплетеної пшениці при вході до головного нефу собору створено  Михайлом Врубелем. Архіви родини Прахових істотно доповнили експозицію, відвідувач побачить унікальні світлини митців у тісному творчому колі і під час роботи — на тлі фресок.

Цікаві і акварельні портрети діячів князівської доби, створені Михайлом Брайчевським— істориком і археологом, який присвятив вивченню історії князівського Києва все своє життя. Оригінальні керамічні твори «шістдесятниці» Галини Севрук («Князь Аскольд», «Княгиня Ольга», «Князь Володимир», «Ілларіон», «Данило Галицький», «Грифон», «Літописець», «Староруський воїн») доносять до наших днів образи найважливіших фігур української  історії з часів держави князя Володимира і до пізнішого часу. Втім, глядачі побачать не лише кераміку і акварелі, але й справжні паперові гроші  доби УНР і Української держави із зображенням тризуба,  створені за шкіцами Георгія  Нарбута, Василя Кричевського та інших митців.

Назва «Хрест і Тризуб» повністю відповідає сутності експозиції, як центральних символів церковної і мирської влади впродовж нашої більш ніж тисячолітньої історії.

Приходьте на виставку до 29 вересня і розкажіть своїм дітям історію країни.

Світлини надано музеєм

Олена ШАПІРО, мистецтвознавець
Газета: