Публіка виявляє ненаситну цікавість до всього, за винятком того, що дійсно варто знати.
Оскар Уайльд, видатний ірландський англомовний поет, драматург, прозаїк, есеїст

«Герої – ті, хто продовжує боронити нашу країну…»

2 січня, 2020 - 13:01

Дорогі друзі, ви знаєте, як ми цінуємо ваші думки і наше спілкування. За доброю традицією ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Ваші чесні відповіді завжди слугували для нас гарним виміром «температури» в Україні та світі за минулий рік і внеском в осмислення головних подій, процесів, людей. А ще завжди цікаво читати — що надихає вас і які ви маєте очікування від майбутнього. Отже, пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання нашої новорічної анкети. Нам важливо знати і вашу думку. Приєднуйтеся!

Бажаємо вам радісних новорічних свят і щасливого 2020 року!

1. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ та Україну?

2. Яка подія в житті країни стала найважливішою особисто для вас?

3. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

4. Три речі, які додають вам сил і сповнюють оптимізму?

5. Автори, статті, проєкти газети «День», які зацікавили вас найбільше 2019 року?


Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат України:

1. Події 2019 стрімко змінювали одна одну. Їх концентрація була щільна і максимальна. Більшість із них, події, люди, промайнули транзитом, не втрапивши і в ТОП – 100, і навіть  ТОП – 10. Вони так і не стали явищами. Якщо виходити з bigмасштабування то, для мене явищем року став Володимир Зеленський як президент, політик і людина. Тренд на зміни, задекларований ним, здетонував широку хвилю рухів, новацій, перемін. Наскільки вони стануть результативними і яка якість цих змін, покаже час. В одному я впевнена, що косметологія, як процедура для суспільного оновлення, уже недієва, потрібні більш радикальні форми і способи. Президент Зеленський став їх уособленням. Я щиро сподіваюся, що трансформації стануть глибинними і докорінно змінять суспільний ландшафт держави і кожного зокрема, особливо тих, хто зацементував корупцію постколоніальної України.

2. Символом торжества правди і справедливості стало повернення 35 полонених – захоплених в Керченській протоці моряків та політв’язнів (журналіста Романа Сущенка, режисера Олега Сенцова, громадських активістів Миколи Карпюка та Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Павла Гриба, журналіста та історика Станіслава Клиха). Для мене особисто, як і напевне, для всіх патріотів України, це є ще однією найважливішою подією року. Ми в очікуванні наступних обмінів. Я знаю біль мам безвісти зниклих військових. Лише на Волині таких мам семеро. Вони щиро вірять у повернення своїх синів. 

3. В сучасних медійних дискурсах поняття героя невпинно профанується, нівелюються його атрибутивні ознаки.  Хоча, на моє переконання, в умовах війни культ героя, захисника держави і людей мав би навпаки потужно утверджуватися. Інформаційна-просвітницька робота влади, на жаль, програє все більше на цьому фронті. Станом на 17 грудня 2019 року цього року за даними Генштабу у російсько-українській війні загинуло 97 військових, внаслідок боїв поранені 499 українських військовослужбовців, 78 отримали інші пошкодження. Всі вони – Герої. Герої також і ті, хто продовжує боронити нашу країну. Тільки завдяки їхній мужності, звитязі, патріотизму ми маємо Україну.

Не можу не згадати тих, хто рятував учнів під час масштабної пожежі в Одеському коледжі: 43-річну викладачку Анну Бортнюк, яка виводила учнів з полум’я, та рятувальника 38-річного Сергія Шатохіна. Обоє загинули. Вони для мене Герої, не тому, що пішли з життя, а тому – що пішли з життя заради порятунку інших.

Антигероєм року незмінно залишається Володимир Путін.

4. Спілкування зі студентською молоддю додає оптимізму, спілкування з волонтерами, бійцями вселяє віру, сили дає читання розумних книг.

5 Катаклізми в політичному житті у 2019 ( президентські, дочасні парламентські вибори, турборежим….) диктують інтенсивний спосіб життя, і читання газети «День», на жаль, стає уже не звичною нормою, а швидше розкішшю духовного спілкування про усталені поняття, цінності і  – найважливішу інформацію. Саме тому для мене важливими є фундаментальні п’ятничні номери, цінною є книга 2019 року «День вдячності», автором ідеї і натхненником якої стала Лариса Івшина, серед проектів значимими є Літня школа для журналістів, Міжнародна фотовиставка, фейсбук-сторінка «День в історії». І оскільки цьогоріч заявлена як гостроактуальна тема вдячності, то я з пошаною і усвідомленням великої праці журналістки і громадянки хочу подякувати пані Ларисі Івшиній за безцінний інтелектуальний продукт, творений нею і колективом моїх улюблених журналістів (Іван Капсамун, Наталія Малімон, Ігор Сюндюков, Дмитро Десятерик та й не лише…) впродовж десятиліть.

Бажаю редакторському колективу газети «День» і Ларисі Івшиній і в 2020 році професійно, якісно, відповідально творити свій і наш ДЕНЬ.