Кожний нарід може лише тоді духовно і фізично розвиватись і рости, якщо його громадяни користуються повною свободою совісті, думки, слова та зібрань.
Михайло Сорока, український політичний діяч, дисидент, член ОУН

Патріарх Удовенко передає посаду молодшому

5 червня, 2007 - 00:00

Міністр закордонних справ оголосив про відставку Віктор ЗАМ`ЯТІН, "День"

Міністр закордонних справ України Геннадій Удовенко вчора заявив, що йде у відставку зі свого посту - оскільки його обрано депутатом Верховної Ради. Удовенко діє як законослухняний громадянин - адже Конституція забороняє "сумісництво".

 

Його наступником, швидше за все, стане нинішній посол України в країнах Бенілюксу та голова української місії при НАТО Борис Тарасюк. Президентського указу з цього приводу ще немає - за певними чутками він може з`явитися ще цього тижня, і тому дипломати прямо прізвища претендента не називають. Однак, як говорять про це в коридорах МЗС, справа вже фактично вирішена.

 

Удовенко до початку вересня зберігає за собою пост голови 52-ї сесії Генасамблеї ООН. Достеменно відомо, що в парламенті він претендує на високу посаду - очікується, що в результаті консультацій між фракціями компромісом буде його обрання заступником Голови ВР. Начебто в лівих кандидатура Удовенка особливих претензій не викликає - при тому, що він балотувався від Руху.

 

Удовенко за час своєї роботи міністром з літа 1994 року не висував гучних ініціатив, але й не був у епіцентрі скандалів. Це дехто з його підлеглих пояснював і небажанням "світитися", і складнощами счтосунків між МЗС та адміністрацією президента, і тим, що Удовенко вміє керувати непомітно.

 

Так чи інакше, але за Удовенка були підписані хартія Україна - НАТО, договори про дружбу з Росією та Румунією. Саме тоді на Україну почали звертати серйозну увагу США - але при цьому Київ не зміг відповісти на тиск Вашингтона стосовно як внутрішньої політики держави, так і участі в контракті з Іраном. В останні два роки Київ почав розробляти власну стратегію відносин із державами СНД. Водночас Україна так і не спромоглася добитися активізації своїх відносин із Європейським Союзом та примусити Росію делімітувати спільний кордон.

 

Про Тарасюка ж кажуть, що при його начебто прозахідній орієнтації він перш за все захищатиме реальні інтереси України. Ще подейкують, що будучи заступником міністра та першим заступником при Зленкові та Удовенкові саме Тарасюк координував практично всю роботу МЗС. І, в будь-якому разі, серед керівництва зарубіжних країн - як стратегічних партнерів України, так і інших - немає причин бути незадоволеними перемінами в МЗС. Нині можна припустити, що вже з початку наступного року українська зовнішня політика може стати більш визначеною й послідовною, без повторювань про багатовекторність. Але ж чи вдасться наступникові Удовенка переконати парламентських лівих у тому, що головні інтереси України - все ж не в Азії?

 

 

Газета: